RAD-технології та компонентно-орієнтовані технології

Для прискорення розробки застосувань використовуються RAD-технології.Головними рисамиRAD (Rapid ApplicationDevelopment, середовища швидкої розробки застосувань) є такі:

· наявність об'єктно-орієнтованої мови програмування;

· візуальні засоби розробки;

· підтримка стандартних протоколів обміну даними між застосуваннями, що дозволяє розробляти багаторівневі застосування, які не залежать від джерела даних.

Ця технологія орієнтована на максимально швидке отримання перших версій програмного продукту що розробляється. У разі такого підходу систему поділяють на підсистеми, які є слабко зв'язаними за даними і функціями і точно визначають інтерфейси між різними частинами.

Процес розробки поділяється на такі етапи: аналіз і планування вимог користувачів, проектування, реалізація і впровадження.

На етапі аналізу і проектування формулюються найбільш пріоритетні вимоги, що обмежує розмір проекту. На етапі проектування застосовуються CASE-засоби. На етапі реалізації виконується ітеративна побудова реальної системи. Для контролю над виконанням вимог до системи залучаються користувачі.

Компонентно-орієнтовані технології засновані навикористанні попередньо розроблених готових програмних компонентів. Тут широко застосовуються бібліотеки класів. Включення готового модуля в систему виконується за допомогою його інтерфейсу. Специфікації, які визначають інтерфейс, відокремлені від модуля, а внутрішні деталі приховані від користувача. Компоненти постачаються у скомпільованому вигляді. Звернення до модуля можливо тільки через його інтерфейс.

Користувач звертається із запитом на виконання деякої процедури. Запит відправляється посереднику. У посередника є попередньо сформований каталог (реєстр або репозиторій) інтерфейсів процедур з покажчиком на компоненти-виконавці. Після виконання процедури отримані результати повертаються користувачу.

До найбільш відомих компонентно-орієнтованих технологій належать: CORBA, COM (DCOM), JavaBeans. В якості мови інтерфейса в технологіях CORBA і DCOM використовується мова IDL (Interface Definition Language). Всі об'єкти згруповані у класи, кожний клас має свій ідентифікатор, кожний інтерфейс класа має також свій ідентифікатор. Класи об'єктів реалізуються у певному середовищі. Компоненти системного середовища об'єднані у декілька сценарієв (потоків процедур або маршрутів), у яких виділяються точки входу для вставлення специфічних користувацьких фрагментів і розширень. Існує можливість не тільки вставляти нові фрагменти, але і замінювати вихідні компоненти в потоках процедур зі збереженням інтерфейсу.