Значення інформаційного ринку в соціальній системі інформаційного суспільства

На сьогодні в багатьох країнах світу значна частина інформаційної діяльності залучена в ринкові відносини і виступає в якості одного з найважливіших елементів ринкової інфраструктури по обслуговуванню, реалізації і розвитку ринкових відносин, а також як самостійний спеціалізований сектор ринку, на якому пропонуються особливі продукти і послуги.

В Україні є всі умови для формування та регулювання інформаційного ринку. Спираючись на існуючі ринкові механізми, світовий досвід та рекомендації, можна визначити організаційні й економічні аспекти створення вітчизняного ринку, виявити його труднощі і проблеми. До організаційних аспектів належить розв’язання питань нормативно-законодавчої бази, правового захисту, структуризації за формами власності, підпорядкованістю та виробничими проектами інформаційних структур, розбудови інфраструктури.

Потрібно відмітити, що останнім часом інформаційний ринок розвивається дуже швидкими темпами, прямуючи за науково-технічним прогресом. Україна, як і будь-яка інша країна, не повинна пропустити цей розвиток повз себе, оскільки настало століття інформації, в якому багато чого визначається положенням на інформаційному ринку, і наша країна повинна зайняти на ньому почесне місце, але потрібно пам’ятати, що на шляху до цього потрібно буде подолати багато проблем.

Серед них найважливішими є такі:

- підвищення ролі комерційних структур у фінансуванні закупівель матеріальних інформаційних засобів, розвитку телекомунікацій, мереж зв’язку, поповненні інформаційних фондів;

- надання інформаційній сфері пріоритету, в зв’язку з чим належить здійснити відповідний перерозподіл бюджету, розширити можливості отримання інвестицій та ін.;

- забезпечення і захист авторських прав;

- налагодження державного статистичного обліку наявності баз даних, обчислювальної техніки, створення системи матеріального забезпечення, надходження оперативних даних про виробників і користувачів інформації, про посередників, операторів мереж зв’язку, про потребу в кадрах та ін.

Вирішення перелічених та інших проблем сприятиме піднесенню української економіки. Наявність необхідної інформації дасть поштовх розгортанню підприємництва, що принесе бажаний ефект у багатьох сферах (зайнятість, поліпшення добробуту населення, впровадження інноваційних заходів і т.д.).

Формування інформаційного ринку - важливий фактор підвищення ролі України на міжнародній арені.

Сучасний інформаційний ринок в цілому сформувався до кінця 80-х років. Його можна поділити на три взаємозв’язані галузі (ділянки):

- інформація (бази даних, діалогові інформаційні служби, електронні видання тощо);

- електронні угоди (електронна торгівля, біржові та фінансові операції, системи резервування білетів тощо);

- електронна комунікація (послуги електронної пошти, передавання даних тощо).

Ці три ділянки займають власне місце в структурі суспільного виробництва і соціальній інфраструктурі суспільства.

На світовому ринку інформації умовно виділяють наступні сектори, що характерні для всіх розвинених країн, у тому числі України, і не залежать від каналів передавання інформації:

1. Сектор ділової інформації (біржової, фінансової, комерційної, економічної, статистичної), що охоплює :

- біржову і фінансову інформацію (інформацію про котіровки цінних паперів, валютних курсах, облікових ставках, ринку товарів та капіталу, інвестиціях, цінах), що поставляють біржі, спеціальні служби біржової і фінансової інформації, банки, брокерські компанії;

- економічну та іншу соціальну статистичну інформацію - числова економічна, демографічна, інформація у вигляді рядів динаміки соціальних даних, прогнозних моделей та оцінок, що надають державні служби, а також компанії, що зайняті дослідженнями і розробками, а також консалтингом;

- комерційну інформацію - інформація про компанії, фірми, напрями їх роботи, товари, ціни, фінансовий стан, керівництво тощо. Цю інформацію надають широке коло установ, у тому числі і не інформаційні;

- ділові новини у галузі економіки та бізнесу, що надають спеціальні інформаційні служби.

2. Сектор професійно-орієнтованої інформації (науково-технічної та спеціальної):

- документальна, бібліографічна, реферативна та довідкова інформація, а також дані в галузі фундаментальних та прикладних, природознавчих, технічних і суспільних наук, галузей виробництва і сфер людської діяльності; послуги пошуку і надання першоджерел та копій документів - організація доступу до джерел інформації через бібліотеки та спеціалізовані служби, послуги придбання першоджерел, їх одержання по міжбібліотечному абонементу у вигляді повнорозмірних і мікрокопій.

3. Сектор масової споживчої інформації:

- новини і література: інформація служб новин і агенств преси, електронні журнали, довідники, енциклопедії;

- споживча та розважальна інформація: новини, погода, розклад руху транспорту, пропозиції з обміну, покупкам і продажу, тощо. Ця інформація розповсюджується як у вигляді документальних видань, так і по каналам служб телебачення (телетекст, відеотекст), радіомовлення, комп’ютерні мережі.

Ринок електронних угод (операцій) створює системи резервування білетів і місць у готелях, замовлення товарів та послуг, системи банківських і розрахункових операцій. До цього часу цей ринок розвивався у рамках спеціалізованих комп’ютерних систем транспортних і туристичних установ, банків і фондових брокерів, а також торгівельних компаній. Доступ до цих систем з боку кінцевого користувача був обмежений. Істотно змінила такий стан мережа Internet. Це пов’язано з тим, що все більша кількість раніш замкнених систем використовують цю мережу для здійснення електронних угод. Саме цьому Internet швидко перетворює цей ринок із корпоративного чи елітарного у дійсно масовий, у нову галузь електронної торгівлі, що швидко розвивається.

На ринку електронних комунікацій паралельно розвивалися різні сучасні системи і засоби зв’язку і модельного спілкування - комерційні і публічні мережі передавання даних, системи електронної пошти, електронні сітьові дошки об’яв і бюлетені, комерційні діалогові системи, що об’єднують власників персональних комп’ютерів, служб відеотелеконференцій, клірінгхаузи загального програмного забезпечення тощо. З 1995 року технологія WWW чинила суттєвий вплив на ці галузі, інтегруючи деякі з них у Internet, або залишивши їм чітко окреслену галузь використання.

Аналізуючи сучасний інформаційний ринок, слід зазначити, що в частині електронних угод він є елементом ринкової інфраструктури сучасного постіндустріального, або інформаційного суспільства. Галузь електронної комунікації знаходиться на стику зі зв’язком, який прийнято розглядати як галузь матеріального виробництва. Галузь інформації є кращим прикладом нематеріального виробництва і підвищення його ролі поряд з матеріальним виробництвом у сучасному суспільстві.