Лекція 8

8.1. Контрактна робота в проекті.

8.2. Види договорів і контрактів.

8.3. Організація торгів.

8.1. Контрактна робота в проекті

За умов ринкової економіки контракт є основою взаємовідносин для всіх сторін, що беруть участь у проекті.

Контрактна стадія проекту розпочинає фазу реалізації проекту і йде відразу за фазою перед інвестиційних досліджень, за ухваленням рішення про вкладення інвестицій у проект. На цій стадії визначаються всі учасники проекту (контрактори), відношення яких із замовником формалізуються в контрактах.

Частково контрактна стадія може бути сполучена за часом із стадією проектування, тобто робота з організації та проведення торгів, висновку контрактів може здійснюватись паралельно з розробкою робочого проекту.

Світова практика здійснення проектів свідчить, що вибір контракторів доцільно проводити на конкурсній основі, шляхом організації підрядних торгів, конкурсів, тендерів. Зміст контрактної роботи в проекті. Цю роботу можна зводити до наступних кроків:

1. Вибір стратегії контрактної діяльності.

2. Визначення потреби в ресурсах, роботах і послугах, необхідних для реалізації проекту.

3. Планування постачань і закупівель.

4. Визначення потенційних учасників просту (контракгорів) і аналіз їхніх можливостей.

5. Розробка тендерної документації.

6. Попередня документація (добір) учасників торгів.

7. Організація і проведення торгів на проектно-дослідні роботи, розробка детальної проектно-кошторисної документації та ухвалення рішення про присудження контракту.

8. Організація і проведення торгів на постачання матеріально-технічних ресурсів і устаткування й ухвалення рішення про присудження контракту.

9. Організація і проведення торгів на виконання різноманітного виду робіт і надання послуг з реалізації проекту та ухвалення рішення про присудження контракту.

10. Укладання контракту з переможцями торгів.

У світовій практиці виділяють чотири основних засоби відбору партнерів для розміщення замовлень і укладання контрактів: вільний вибір контракторів; вибір контракторів, що раніше залучалися до реалізації проектів; вибір контракторів шляхом організації відкритих торгів; вибір контракторів шляхом організації закритих торгів. Для одержання найбільше вигідних результатів відбір учасників проекту (підрядників, постачальників) і укладання контрактів необхідно проводити на конкурсній основі, шляхом організації підрядних торгів, конкурсів, тендерів.

Відношення між учасниками проекту при його реалізації, здійсненні закупівель і постачань ресурсів регулюються визначеною правового формою - ко­нтрактом (договором). Контракти фіксують досягнуті між сторонами угоди зі здійснення або всього комплексу, або окремих робіт і послуг з постачання матеріально-технічних ресурсів і устаткування, пов'язаних із підготовкою, розробкою, реалізацією проекту і управлінням ним, а також умови їх виконання.

8.2. Види договорів і контрактів.

Отже, контракти класифікують за такими ознаками:

1. За предметом договору.

Контракт на постачання - договір, за яким постачальник зобов'язується в домовлені терміни передати у власність (в повне господарське ведення, або в оперативне управління) замовнику товар (ті чи інші матеріально-технічні ресурси), необхідний для реалізації проекту, а замовник зобов'язаний прийняти товар і заплатити за нього визначену ціну.

Контракт на підряд - договір, що регулює закупівлі, об'єктом яких є результат певних дій. За цим договором одна сторона (підрядник) за завданням іншої (замовник) зобов'язується виконати для нього за плату певну роботу (замовлення), результат якого переходить у власність замовника.

2. За способом визначення ціни контракту.

Контракт із твердою (паушальною) ціною передбачає виплату замовником підряднику заздалегідь домовленої твердої суми після постачання матеріалів, виконання робіт або надання послуг. Домовлена тверда сума не підлягає перегляду, за винятком випадків внесення замовником змін у проект за ходом його виконання.

Цей контракт застосовується за тих випадків, коли до початку робіт із проекту наявна старанно розроблена проектно-кошторисна документація. Ризик при виконанні такого типу контракту значною мірою лягає на підрядника, оскільки можливе збільшення вартості субпідрядних робіт, зростання цін на матеріали, устаткування, проектно-конструкторські роботи, робочу силу. Крім того, для підрядника є ризик невиконання робіт в обговорені терміни внаслідок погодних чинників, помилок і прорахунків. Водночас він мас можливість підвищення прибутку в зв'язку зі скороченням термінів будівництва, зниженням собівартості робіт.

Контракт із відшкодуванням витрат — це угода, що припускає відшкодування підряднику частини витрат, пов'язаних із виконанням проекту. До його переваг можна віднести те, що в умовах цього типу контракту виконання робіт із проекту може бути почате до того, як підготовлена вся проектно-кошторисна документація, зміни в яку можуть вноситися під час реалізації проекту.

Серед цього типу контрактів можна виділити:

• контракт із фіксованою ціною одиниці продукції (наприклад, за кубічний метр грабарств). Кожний учасник торгів (підрядник) розробляє пропозиції за контрактом на підставі наданих замовником обсягів робіт, креслень, специфікацій, умов контракту, що склалися, цін і розцінок на матеріали і роботи, визначає ціну одиниці продукції, включаючи реальні витрати на виконання робіт, накладні витрати І прибуток, а також розраховує загальну ціну контракту. Після визначення переможця торгів і підписання з ним контракту його оплата провадиться за фактично виконаними обсягами робіт, виходячи з заявленої в контракті ціни одиниці продукції;

• контракт із ціною, що дорівнює фактичним витратам плюс… забезпечує відшкодування контрактору, що зазнав під час виконання контракту витрат, і додаткове одержання в якості прибутку певної суми. Додаткова сума може визначатися як: а) фіксований відсоток від фактичних витрат; б) фіксована доплата у вигляді суми, домовленої як відсоток від кошторисний витрат, в) перемін­ний відсоток, який установлюється на основі зафіксованого в контракті відсот­ка винагороди з урахуванням штрафних санкцій (якщо фактична вартість вище кошторисної) і премій (якщо фактична вартість нижче кошторисної вартості будівництва). Останній варіант більш цікавий для замовника, оскільки стиму­лює контрактора до зниження фактичних витрат.

• контракт із визначенням ціни за остаточними фактичними витратами передбачає оплату замовником понесених витрат, попередньо визначених послуг підрядника і заохочувальної премії, якщо фактична ціна виявиться меншою за фіксовану в контракті максимальну ціну.

• контракт із гарантованими максимальними виплатами гарантує підряднику виплату граничної ціни і відсотка за кожний зекономлену гривну. Якщо підрядник перевищить заздалегідь домовлену вартість, то витрати він покриває за рахунок власного прибутку. У контракті передбачається можливість внесення змін у проект замовником у межах визначеного відсотка від кошторисної вартості.

3. За характером організації інвестиційного процесу.

Традиційні контракти, являють собою окремі угоди про виконання робіт між замовником і контракторами щодо закінченого проекту. Звичайно при цьому типі контракту виділяють два відособлених організаційно і за часом процеси - проектування і будівництво, на кожний із яких проводяться окремі торги та укладаються контракти. За такої форми організації Інвестиційного процесу замовник до проведення торгів повинний володіти інформацією про вартість проектування і будівництва, тому цей тип контрактів пов'язаний із установленням твердої ціни, і для нього характерна роз'єднаність різноманітних стадій робіт із проекту.

Значні будівельні та проектно-будівельні організації орієнтовані на проектно-будівельний тип контракту та інвестиційного процесу, за якого замовник укладає комплексний контракт із підрядником. Контрактом передбачається повна відповідальність підрядника за проектування і будівництво об'єк­та і визначення ціни за принципом відшкодування витрат.

Цей тип контрактів дозволяй сполучати окремі стадії реалізації проекту, вводити об'єкти окремими технологічними лініями, здійснювати контроль за ходом реалізації проекту з боку підрядника, вносити необхідні зміни в проект і скорочувати тривалість проекту. Різновидом такого типу контрактів є контракт «під ключ», що передбачає фіксований термін будівництва при заданій якості та повній відповідальності генпідрядника за введення об'єкта в експлуа­тацію.

Найбільш повно управління проектом здійснюється за такого типу контракту, що одержав назву професійне управління проектом. Він пов'я­заний за участю в проекті професійної організації з управління проектом - проектно-будівельної або консультаційної фірми, із якою укладається контракт на управління проектом на сполучених стадіях проектування і виконання робіт (будівництва). Контрактом може бути передбачене виконання керівником проекту функцій проведення торгів і укладання контрактів з окремими підрядниками і постачальниками, а також можливий варіант відповідальності за ці функції замовника.

8.3. Організація торгів

Перевага торгів порівняно з прямими двосторонніми контрактами поля­гає в створенні умов конкуренції при розміщенні замовлення на виконання ро­біт і послуг, постачання необхідних ресурсів у необхідні терміни, що відповідає якості; можливості притягнення декількох постачальників і підрядників за умов солідарної відповідальності за весь комплекс постачань і послуг. Така форма контрактів надає замовнику більш раціональний вибір найбільш вигідних пропозицій стосовно як цін. таки інших комерційних та технічних умов.

Класифікація підрядних торгів с такою:

• конкурентні - торги, у яких беруть участь два оференти або більш;

• одиничні - торги, у яких бере участь один оферент. Є винятковим видом торгів і оголошуються в тому випадку, якщо є важливі Й об'єктивні причини вибору організатором торгів даного оферента;

• первинні - торги, що призначаються в перший раз щодо певного предмета торгів даного об'єкта торгів;

• повторні - торги, що оголошуються другого і наступного разу з предмета торгів даного об'єкта торгів;

• міжнародні - торги за участю винятково іноземних оферентів;

• змішані - торги за участю вітчизняних та іноземних оферентів;

• національні (внутрішні) - торги за участю вітчизняних оферентів;

• відкриті (привселюдні) - торги за участю як оференти виступити усім бажаючих в цій якості. Оголошення і результат торгів повніші бути опубліковані в пресі;

• закриті - торги за участю в якості оферентів тільки тих осіб, яких запросить організатор торгів;

• торги з попередньою кваліфікацією - торги за участю в них у якості оферентів тільки тих претендентів, що пройдуть попередній відбір за критеріями, визначеними організатором торгів;

• гласні - торги за участю оферентів або їх представників у процедурі торгів і з оголошенням їх результатів;

• негласні - торги без участі в будь-якій формі оферентів у процедурі торгів і повідомленням результатів торгів тільки їхньому переможцю.

Право вибору виду торгів належить організатору торгів із наступним твердженням цього рішення замовником.

Загальна схема процесу торгів включає наступні етапи: 1. Підготовка торгів. 2. Розробка пропозицій претендентами. 3. Оцінка оферт і вибір переможця торгів. 4. Підготовка і підписання контракту.

Етап 1. Підготовка до проведення торгів. Ухваленню рішення про організацію підрядних торгів передує велика підготовча робота, пов'язана з розробкою схеми проведення торгів, визначенням предмета торгів, вивченням роз­роблено! проектної документації, аналізом кон'юнктури ринку й упорядкуван­ням списку можливих підрядників і постачальників, проробкою концепції май­бутніх договірних відношень і упорядкуванням проектів контрактів.

Підготовчий етап торгів містить наступні процедури:

• рішення про проведення підрядних торгів приймає замовник з урахуванням специфіки об'єкта торгів і готовності проектної документації. Він ви­значає вид торгів, їх дату, а також необхідність проведення попередньої квалі­фікації. Замовник приймає рішення про призначення організатора торгів;

• організатор торгів формує тендерний комітет. Організатор торгів, або за його дорученням тендерний комітет, публікує оголошення про проведення торгів. При закритих торгах тендерний комітет розсилає запрошення для участі в торгах і в процедурі попередньої кваліфікації;

• тендерний комітет розробляє і розсилає питання з попередньої кваліфікації;

• тендерний комітет, або за його рішенням перекваліфікаційна комісія, робить збір заповнених опитувальників і іншої документації та проводить оцінку технічної, організаційної і фінансової спроможності претендентів, а також розсилає повідомлення про її результати;

• тендерний комітет розробляє тендерну документацію, передає її на затвердження замовнику, поширює її серед претендентів і дає необхідні пояснен­ня.

Оголошення про проведення торгів містить:

• найменування замовника й організатора торгів;

• найменування виду, об'єкта і предмета торгів;

• стислу характеристику місця будівництва;

• орієнтований обсяг і терміни виконання робіт,

• умови виконання контракту, необхідність урахування ряду обмежень;

• адресу, терміни, умови придбання тендерної документації і подання заявок;

• термін надання оферт.

Опитувальник претендента повинен містити таку інформацію:

• повне найменування організації та її реквізити;

• профілюючий напрямок діяльності;

• засвідчені копії реєстраційних і статутних документів;

• ліцензії на діяльність, шо є предметом торгів;

• відомості про фінансове положення претендента, у тому числі баланс і розрахунок прибутків за останні три роки;

• структура організації, наявність філій, дочірніх підприємств;

• досвід і стаж роботи претендента в сфері, що обумовлена предметом торгів;

• відомості про наявність будівельної техніки й устаткування, необхідних для виконання робіт;

• дані про склад і кваліфікацію персоналу;.

• наявність судових і арбітражних розглядів, де претендент виступав би як сторона, яка обвинувачується. Тендерна документація містить:

• запрошення для участі в торгах (місце, день, час, вид торгів, основні відомості про торги);

• загальні відомості про об'єкт і предмет торгів;

• технічну частину (проектна документація) і комерційну частину тендерної документації;

• інструкцію оферентам з розробки оферт (у деяких випадках - проформа тендера);

• форму заявки претендента на участь у торгах;

• умови і порядок проведення торгів;

• проект контракту.

Етап 2. Розробка пропозицій претендентами. Другий етап складається з наступних процедур:

• розробки оферт претендентами відповідно до вимог тендерної документації;

• подача оферт у тендерний комітет і їх реєстрації. Оферта складається:

• з загальних відомостей про претендента;

• з технічної частини оферти (схеми, плани і графіки виробництва робіт і постачань техніки, устаткування і матеріальних ресурсів; склад матеріальних і трудових ресурсів, сю залучаються, будівельних машин; перелік субпідрядних і транспорт й х організацій, шо залучаються; режим робочого часу, підготовку кадрів; забезпечення працюючих житлом і об'єктами соціальної інфраструктури; пропозиції з охорони навколишнього середовища техніка безпеки);

• з комерційної частини оферти (ціна оферента щодо предмета торгів; умови і склад перегляду цін; умови, види і методи внесення платежів; порядок фінансування; умови кредитування робіт).

Оферти приймаються в подвійних конвертах, У зовнішньому конверті містяться:

• заявка на участь у торгах, у якій оголошуються рішення претендента про участь у торгах і його реквізити;

• копія платіжного документа, що підтверджує внесення першого гарантійного завдатку,

• внутрішній запечатаний конверт.

У внутрішньому конверті знаходиться оферта та банківська гарантія.

При прийомі пропозиції перевіряється повнота зовнішнього конверта. Якщо зовнішній конверт неповний, тендерний комітет може прийняти рішення про відмову в прийомі пропозиції.

З моменту реєстрації оферти претендент одержує статус оферента.

Етап 3. Оцінка оферт І вибір переможця торгів. Процедури етапу:

• розробка і затвердження регламенту роботи тендерного комітету;

• скресання оферт і їхня експертиза;

• оцінка оферт І виявлення переможця торгів;

• затвердження результатів торгів організатором торгів;

• сповіщення оферентів про результати торгів;

• прийняття замовником рішення за результатами торгів;

• публікація оголошення про результати торгів тендерним комітетом.

Після оголошення результатів торгів оферентам, що не виграли торги,

протягом п'ятьох банківських днів повертається перший гарантійний завдаток.

Методи оцінки оферт:

• бальна оцінка системи показників, що передбачає присвоєння визначеної кількості балів кожному оцінюваному показнику і вибір переможця за мак­симальною кількістю балів;

• економічне порівняння витрат і прибутку шляхом розрахунку розміру приведених витрат і вибір переможця за критерієм мінімуму приведених витрат,

• змішана (бально – економічна) оцінка.

Рішення замовника про результати торгів:

• про проведення повторних торгів;

• про затвердження переможця торгів і запрошення його на підписання протоколу про наміри з укладання контракту;

• про затвердження переможця торгів і запрошення його до процедури підготовки і укладання контракту.

Етап 4. Підготовка і підписання контракту. Процедурами етапу виступають:

• підписання угоди про укладання контракту;

• підготовка контракту;

• переговори і укладання контракту.

Після одержання повідомлення переможець зобов'язаний внести другий завдаток на розрахунковий рахунок замовника, після чого між замовником і переможцем торгів починаються переговори з укладання контракту, на яких за згодою сторін можуть бути внесені зміни, що не стосуються умов, які містяться в тендерній документації та оферті переможця.

Якщо переможець не вносить завдаток у встановлений термін, організатор торгів може скасувати присудження цього замовлення, у цьому випадку пе­рша гарантійна застава переможцю не повертається.

Перший завдаток переможця торгів враховується при визначенні остаточної ціни контракту.

Підписання контрактів є завершальним етапом підготовки І проведення підрядних торгів, після чого починається процес реалізації контрактів.

Гарантійні зобов'язання. У процесі укладання і виконання контрактів підрядники і постачальники для захисту Інтересів інвесторів і своєчасного завершення проекту беруть на себе ряд гарантійних зобов'язань, що потребують внесення відповідних заставних сум.

• Перший гарантійний завдаток (застава участі в торгах) являє собою форму гарантії виконання претендентом прийнятих на себе зобов'язань брати участь у торгах і нести всі пов'язані з цим ризики. Розмір першого завдатку залежить від загальної суми контракту і складає 1...5 % його вартості.

• Другий гарантійний завдаток (застава виконання робіт відповідно до умов контракту) являє собою форму гарантії виконання переможцем торгів зобов'язань укласти контракт і виконати роботи за ними.

Ця гарантійна застава звичайно складає близько 10 % суми контракту і вноситься контрактором під банківську гарантію або під гарантію страхової компанії.

• Гарантія платоспроможності являє собою форму гарантії виплати контрактором заробітної платні своїм робітникам, оплати необхідних постачань і субпідрядних робіт.

Різновидом цієї гарантії с гарантія зобов'язань з авансових платежів, що проводиться замовником контрактору авансом для покриття «мобілізаційних витрат», наприклад на початкове придбання матеріалів, наймання робочих.

• Гарантійні зобов'язання після завершення контракту охоплюють гарантійний експлуатаційний період, передбачений умовами контракту, і є формою гарантії якості виконання контракту. Вони звичайно складають 5...10% вартості контракту.

8.4. Контроль за реалізацією контрактів

На виконання контрактних зобов'язань ліс ряд зовнішніх і внутрішніх чинників - від політичної ситуації в країні та погодно-кліматичних умов здійснення проекту до порушення термінів постачань матеріалів, устаткування і ви­конання робіт із проекту. Тому необхідною умовою реалізації контрактів є мо­ніторинг і контроль за ходом їх виконання, включаючи:

• систематичне і планомірне відстежування всіх процесів і параметрів контрактів;

• виявлення відхилень від проектних рішень лід час реалізації контрактів;

• оцінку і прогнозування наслідків відхилень:

• розгляд змін під час реалізації проекту;

• прийняття коригувальних мір, застосування штрафних санкцій за порушення умов контрактів;

• вирішення конфліктів між сторонами контрактних взаємовідносин.

При реалізації контрактів контролюються насамперед такі основні параметри проекту: терміни здійснення контрактів, вартість (бюджет) виконання робіт, обсяги робіт із контракту, якість виконаних робіт.

У залежності від умов контракту деякі зміни в проекті повинні передбачати внесення змін в умови контракту, інші не потребують його коригування. У контракті повинен бути передбачений порядок розгляду, урахування змін щодо обсягів і характеру робіт, умов їх виконання і відшкодування витрат із внесених змін.

Затримки виконання контрактів. Основні зміни пов'язані з порушенням проектних термінів, затримками виконання контрактних зобов'язань. Затримки виконання контракту можна класифікувати як пробачні (причини яких знаходяться лоза контролем із боку контрактора) і непрощенні (відповідальність за які цілком покладається на контрактора), що компенсуються (із боку замовника) І не компенсуються.

Пробачні затримки надають право контрактору на перенесення термінів виконання робіт, зазначених у контракті, звільняють його від сплати неустойки і від зобов'язань, виконанню яких перешкоджають такі затримки. Якщо причиною затримки є невиконання замовником своїх зобов'язань, утрати контрактора компенсуються, тобто відшкодовуються. Якщо причина затримки знаходиться поза контролем як замовника, так і контрактора. утрати сторін не відшкодову­ються. Відповідно до контракту сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за контрактом, якщо воно стало м обставин непереборної сили (війна, страйки, повстання, пожежа, по­ні, авар,, транспорту, радіоактивне випромінювання та ін.), і якщо ці обставини вплинули на виконання контракту. При цьому термін контрактних зобов’язань відсувається відповідно до часу, протягом якого діяли такі обставини і їх наслідки.

Позиви та претензії за контрактом. За розбіжності думок сторін щодо причин виникнення відхилень між замовником і контрактором. Для їх вирішення контрактом повинен бути передбачений порядок подачі позовів (офіційне звернення з вимогою виплати деякої суми у виді компенсації) і претензій (офіційне звернення з викладом своїх позицій) сторін та їх розгляд.

Якщо суперечки, розбіжності та конфлікти не можуть бути урегульовані сторонами шляхом переговорів і добровільних угод, в шо шляхом звернення в третейський суд або арбітраж.