Вплив соціально-культурних норм і стереотипів. Особливості мовної комунікації чоловіків і жінок

Як відомо, з різними людьми люди говорять по-різному. Не лише особисті особливості, але і приналежність людини до певної статі, вікової групи, соціального класу, етносу впливає як на поведінку самих учасників інтерв'ю, так і на їх сприйняття протилежної сторони. Далеко не завжди учасники інтерв'ю відчувають себе рівноправними партнерами по діалогу. Саме тому в літературі існує думка про те, що найбільшої відвертості і взаєморозуміння з респондентом вдається досягти у тому випадку, коли інформант і інтерв'юєр належать до однієї статі і однієї етнічної групи, займають приблизно рівне соціальне положення.

В деяких випадках культурні норми, поширені в певному середовищі, можуть перешкоджати відвертій розмові на певні теми (наприклад, сексуальне життя, вагітність, аборти) - тоді як усі ці теми становлять істотний інтерес для істориків (наприклад, для історичної демографії). При цьому норми можуть бути різними для чоловіків і для жінок: так, наприклад, дослідниками відзначалося, що інтерв'ю, де інформантами і інтерв'юєрами були чоловіки, давали істотно відмінну картину сексуальних практик робітників текстильної промисловості Американського Півдня першої половини XX ст., ніж матеріал, отриманий з бесід, що проводяться дослідницями з жінками з того ж середовища. (Згідно з опитуваннями чоловіки на Сході України займаються сексом вдвічі частіше ніж жінки).

Дії цих норм схильні не лише респонденти, але і самі інтерв'юєри, особливо у тому випадку, коли обидві сторони належать до одного і того ж соціокультурного середовища. У такій ситуації слід особливо ретельно готуватися до інтерв'ю, заздалегідь плануючи його стратегію, щоб спробувати нейтралізувати вплив цих культурних норм.

Дослідження останніх десятиліть показали, що чоловіки і жінки по-різному виражають свою думку в усному мовленні і на письмі. Історикові, що працює з усними джерелами, можливо, незайвим буде познайомитися з деякими висновками психологів, хоча слід відразу ж відзначити, що в основному ці висновки були отримані в ході спостережень за повсякденним спілкуванням людей або в ситуації лабораторного експерименту - тобто у середовищі, дещо відмінному від усно-історичного інтерв'ю.

Спілкуючись з людиною, що належить до їх професії і приблизно рівним з ними по займаному положенню, чоловіки частіше сприймають розмову як змагання, в якому вимагається довести або підтвердити свій авторитет, перемогти співрозмовника. Крім того, бесіда для чоловіків - це і процес обміну інформацією.

Для жінок же діалог - це швидше можливість встановити особисті стосунки з іншою людиною, налагодити контакт, заручитися взаємною підтримкою. Саме тому жінки менш схильні виражати свою незгоду із співрозмовником, чоловіки ж, навпаки, вважають, що вираження незгоди дає можливість обмінятися інформацією, обговорити проблему - і тим самим зміцнити, а не зруйнувати стосунки.

В той же час жінки більше схильні виражати свою думку так, щоб спонукати співрозмовника відповісти, висловити свою думку. Вони частіше удаються до дуже коротких позитивних відповідей ("так-так", "звичайно-звичайно", "угу"), якими вони дають зрозуміти співрозмовникові: "Я йду за ходом вашої думки". Жінки частіше переривають співрозмовника в розмові, щоб показати, яким чином вони розуміють сказане.

Чоловіки ж сприймають короткі позитивні відповіді так, як вони вживають їх самі, - як вираження дійсної згоди. Коли їх мову переривають, вони сприймають це як прикру перешкоду, що заважає ходу їх думок, оскільки самі вони значно менше стежать за тим, наскільки їх співрозмовник розуміє те, про що йому говорять. Нарешті, жінки більше схильні вживати займенник "ми", тоді як чоловіки частіше говорять тільки від свого імені

Отже, в ході інтервю:

Виявляйте емпатію, де це видається доречним. Реагуйте позитивно – мова тіла – кивки та посмішка працюють краще, ніж слова «угу», «ага» та «справді».

Демонструйте високу зацікавленість в допомозі інформанта.

Слухайте уважно і підтримуйте постійний зоровий контакт.

Рухайтесь за думкою інформанта.

Пояснюйте причини зміни теми.

Використовуйте формант питань із двох речень, коли вводите нову лінію обговорення, яка може бути проблематичною для інформанта.

Застосовуйте зондування, коли в тому є необхідність. З тим, щоб уникнути нудного переказу подій, намагайтесь дослідити також мотиви й емоції, використовуючи питання «Чому?», «Що ви відчували?».

Ставте проблемні запитання в неагресивній манері.

Просіть про пояснення, коли це необхідно.

Заборонено:

Не переривайте оповідача.

Не ставте забагато питань. Ваша мета – допомогти говорити респонденту, а не виговоритись самим.

Завжди дочекайтесь паузи, перш ніж поставите наступне запитання.

Будьте спокійні, виявляйте симпатію і не виявляйте поспіху.

Не спростовуйте почутого і не вступайте в дебати.

Не перескакуйте занадто раптово з теми на тему.