Препарати для лікування протозойних і грібкових інфекцій

В останні десятиріччя відзначається значне зростання грибкових захворювань. Це пов'язано з багатьма факторами і, зокрема, з широким застосуванням у медичній практиці антибіотиків широкого спектру дії, імунодепресантів і інших груп ЛЗ. Протигрибкові засоби (антимікотики) – лікарські засоби, що мають фунгіцидну або фунгістатичну дію та застосовуються для профілактики й лікування мікозів. Для лікування грибкових захворювань використовують ряд лікарських препаратів, які є різними за походженням (природні або синтетичні), спектром і механізмом дії, протигрибковим ефектом (фунгіцидний або фунгістатичний), способом призначення (всередину, парентерально, зовнішньо). До тепер не існує єдиної загальноприйнятої класифікації протигрибкових засобів. Протигрибкові засоби, зазвичай, призначають в залежності від локалізації ураження, типу збудника, протигрибкового спектру дії препарату, особливостей його фармакокінетики й токсичності. Засоби, що застосовуються для лікування захворювань, що викликані умовно патогенними грибками роду Candida: амфотерицин В, леворин, ністатин, нафтифін, натаміцин, клотримазол, міконазол, кетокеназол, декаметоксин.

Клотримазол Міконазол

Засоби, які застовуються при дерматомікозах (кератомікози, епідермомікози, тріхомікози): метронідазол, тербінафін, міконазол, кетоконазол, декаметоксин, ундециленова кислота, сангвіритрин.

Тербінафін

Засоби, які застосовуються при системних мікозах: амфотерицин В, флуцитозин, кетоконазол, ітраконазол, флуконазол, гризеофульвін.

Флуконазол

Частина протигрибкових засобів застосовується для лікування системних мікозів, а інша частина – переважно для лікування поверхневих грибкових інфекцій. Однак, такий розподіл фунгіцидних препаратів досить умовний, тому що більшість з них можна застосовувати як при системних захворюваннях, так і при місцевих грибкових ураженнях.

В наш час на стадії розробки знаходяться антимікотики, які є як представниками вже відомих груп протигрибкових засобів так і належать до нових класів сполук. [2], c. 238-262; [4], c. 767-965; [7], c. 254-259, с. 283-288, с. 409-439; [8], c. 558-663.

Контрольні запитання та завдання

1.В чому полягає хімічний механізм дії препаратів пеніцилінової групи?

2.Що таке резистентність? Які шляхи подолання виникнення резистентності?

3.Як хімічна будова впливає на механізм дії тетрациклінів?

4.Назвіть основні механізми дії антибіотиків?

5.Як класифікують сульфаніламідні препарати за Машковським?

6.Охарактеризуйтефармацевтичну дію похідних хінолінкарбонових кислот.

7.Охарактеризуйте препарати з антибактеріальною дією за хімічною будовою.

8. Назвіть препарати для лікування туберкульозу.

9. З яких етапів складається процес відтворення вірусу? Назвіть сучасні препарати для лікування вірусних інфекцій.