Алкілюючі речовини

До цієї групи відносять ряд похідних біс-(β-хлоретил)-аміну, або біс-(2-хлоретил)-аміну, які застосовують як протипухлинні засоби. За механізмом дії препарати цієї групи розглядаються як алкілюючі речовини, тому що вони утворюють ковалентні зв'язки з нуклеофільними сполуками, зокрема біологічно важливими. Цитотоксичний та інші ефекти алкілюючих сполук зумовлені в першу чергу алкілюванням структурних елементів ДНК (пуринів, піримідинів). В наш час вважається, що сполуки цього класу зшивають два ланцюга ДНК по залишкам гуаніну. Взаємодія при цьому є незворотною, тому що виникають міцні ковалентні зв'язки. Такі процеси порушують життєдіяльність клітин, їх здібність ділитися. Можливо, що дія цих препаратів поширюється не лише на нуклеїнові кислоти, але й на деякі ферменти, які можуть приймати участь в діленні клітин Перші препарати для лікування та терапії раку базувалися на алкілюючих агентах (цитостатиках). Першими з них були азотистий іприт та аналогічні йому речовини, що містять такі фармакофорні групи як 2,2-дихлордіетиламінний фрагмент, пов'язаний з аліфатичною, ароматичною або гетероароматичною основою. Після того, як було встановлено, що дихлордіетиламінна група в азотистих іпритах перетворюється у водних розчинах в азирідинієвий (або етиленімонієвий) іон, була створена друга група алкілюючих протипухлинних лікарських речовин – група азирідіну або етиленіміну. Трохи пізніше були синтезовані цитостатичні алкілюючі сполуки інших хімічних груп: алкильовані сульфонати, тріазени. Ці препарати також виявляють цитостатичну дію, гальмуючи ріст ракових клітин завдяки алкілюванню ДНК. На основі азирідіну та похідних фосфатної кислоти була одержана велика кількість амідів, які знайшли клінічне застосування при лікуванні різних форм раку. До цього ряду належать такі препарати як сарколізин, ембіхін, хлорбутин, циклофосфан, допан:

Cарколізин Ембіхін

Хлорбутин Циклофосфан Допан

Сарколізин, ембіхін, хлорбутан, допан застосовують при хронічному мієлозі, раку легень, молочної залози. Циклофосфан (циклофосфамід) також застосовують при аналогічних патологіях – він має широкий протипухлинний спектр дії та викликає більш м'який вплив на тромбоцитопоез (процес утворення тромбоцитів – клітин крові, які приймають участь в її згортанні).

Сучасний міжнародний ринок протиракових речовин налічує близько сорока препаратів.