Вірусні ентомопатогенні препарати

Із всіх ентомопатогенних препаратів вірусні мають найбільшу специфічність стосовно комахи-хазяїна. Вони вражають не більше одного виду. Їх яскраво виражена специфічність зумовлює практичну нешкідливість вірусних препаратів для людини, флори й фауни.

Віруси відрізняє висока стійкість до несприятливих факторів навколишнього середовища, вони здатні зберігати активність протягом 10 – 15 років, перебуваючи поза комахою. Зараження вірусом відбувається при харчуванні шкідника. Тільця-включення, які потрапили в кишечник, при лужних значеннях рН руйнуються. Вивільнені віріони проникають через стінку кишечника в клітини, де в ядрах відбувається реплікація вірусів. Віруси, які вивільнилися, заражають інші клітини, що в підсумку приводить до загибелі комахи. Відмінною рисою вірусів є те, що вони можуть розмножуватися тільки в живій тканині. Це створює певні труднощі в організації промислового виробництва, тому що технологія розмноження вірусів повинна бути пов'язана з використанням живих комах-хазяїв.

У промисловості здійснюється випуск трьох вірусних ентомопатогенних препаратів: вірин-экс (проти капустяної совки), ЭНШ (проти непарного шовкопряда) і АББ (проти американського білого метелика).

Виробництво кожного з вірусних препаратів починають із розведення комахи-хазяїна на штучних поживних середовищах, які забезпечують їх фізіологічно здоровий стан. На певній стадії розвитку (як правило, на стадії гусениці) комах заражають, додаючи вірусну суспензію до корму. При цьому інокулят попередньо одержують від декількох хворих личинок. Після зараження комах витримують у суворо певних умовах, що забезпечують максимальне нагромадження вірусу в тканинах. Через 7 – 9 діб збирають мертві личинки, які відмирають, підсушують при температурі 33 – 35°С, подрібнюють механічним способом для одержання тільц-включень із тканин. До отриманої маси додають фізіологічний розчин або дистильовану воду з розрахунку 1 мл на гусеницю, екстраговані тканини фільтрують.

При виробництві вірин-экс поліедри осаджують із фільтрату центрифугуванням. Осад суспендують у мінімальній кількості дистильованої води й додають простерилізований гліцерин до титру 1 млрд. поліедрів в 1 мл. Готовий препарат розливають у флакони. При виробництві вірин-энш у фільтрат додають лактозу, а після перемішування ацетон у співвідношенні 4:1 до обсягу суспензії. Після відстоювання надосадову рідину зливають, осад підсушують до повного видалення ацетону. Якщо препарат планується випускати у вигляді порошку, то сухий осад змішують із мілкодисперсним наповнювачем (каоліном, наприклад) до одержання титру поліедрів 1 млрд. поліедрів в 1 грамі.

Масляну форму препарату одержують шляхом диспергування осаду в стерильному 50% розчині гліцерину до титру 2 млрд. поліедрів в 1 мл, а потім додають рівний обсяг солярового масла, перемішують і розливають по флаконах. Вірусні ентомопатогенні препарати застосовують шляхом внесення поліедрів у щільні популяції комах-шкідників з метою виникнення в них епізоотій. Даний спосіб обробки припускає внесення невеликих кількостей препарату. В іншому випадку обприскування або обпилювання роблять на заражених ділянках у період народження личинок або на ранніх стадіях їхнього розвитку.