Діуретичні препарати

Ліки цієї групи збільшують «пори» в сечовому фільтрі нирок і за рахунок цього видаляють надлишок рідини й солі, що циркулює в серцево-судинній системі, з сечею, знижуючи тим самим артеріальний тиск. Часто саме з препаратів цієї групи (за умови відсутності цукрового діабету та подагри) починають лікування гіпертонії, особливо у літніх людей.

Використання діуретиків (часто разом з іншими гіпотензивними препаратами) – один з найбільш перспективних напрямків лікування гіпертонічної хвороби. Найбільш важлива група сечогінних препаратів – салуретики, які сприяють інтенсивному виділенню іонів натрію та хлору. Ці препарати застосовують як протинабрякові при застійній серцевій недостатності, порушенні вивідної функції нирок, при лікуванні гіпертонії, захворюваннях печінки. Основні представники цього класу сполук – це тіазидні діуретики, похідні сульфамоїлантранілової та інших кислот.

Гідрохлортіазид Циклометіазид Фуросемід

Сечогінні препарати діють на гладкі м'язи судин і викликають тим самим вазоділатацію. Цю дію може викликати зниження вмісту іонів натрію в стінках судин або вплив на калієві канали.

Інший механізм діуретичної дії має препарат діакарб, який є інгібітором карбоангідрази – ферменту, який приймає участь в гідратації та дегідратації карбонатної кислоти (Н₂СО₃). При блокуванні цього ферменту зменшується утворення Н₂СО₃, знижується ресорбція бікарбонату, в зв'язку з чим значно збільшується виділення води.

Діакарб

Калійзберігаючі діуретики збільшують виділення іонів натрію та зменшують виділення іонів калію. Основні представники таких речовин – спіронолактон (антагоніст альдостерону) та триамтерен – знижують проникність клітинних оболонок епітелію дистальних каналів для іонів натрію. Це такі препарати як спіронолактон та триамтерен:

Спіронолактон Триамтерен

Осмотичні діуретики – це третя група сечогінних речовин (разом з салуретиками та калійзберігаючими діуретиками). Їх застосовують для реалізації форсування діурезу при гострих отруєннях, гострій нирковій недостатності, при гострій серцевій недостатності. До препаратів цього типу належать манніт, сечовина, ацетат калію.