Засоби, що інгібують та стимулють згортання крові

Згортання крові (гемостаз) – захисна біологічна реакція, в здійсненні якої бере участь велика кількість факторів згортання, що знаходяться в плазмі крові, її формених елементах і тканинах. Під час кровотечі звужуються судини, активується згортання крові, утворюється тромб, кровотеча, таким чином, припиняється. Надмірного тромбоутворення не відбувається, тому що поряд з системою згортання крові в організмі функціонує антизгортаюча система (фібриноліз). При зміні активності тих чи інших факторів може порушитися динамічна рівновага між ними, що призводить до тяжких наслідків. При підвищеному згортанні крові виникають тромбози та емболії, при зниженому – виникають кровотечі.

В процесі лікування хворих з такими захворюваннями використовують дві основні групи засобів:

1) лікарські засоби, що сприяють згортанню крові, таким чином викликають зупинку кровотеч (гемостатики);

2) засоби, що зменшують згортання крові (антитромботичні) або засоби для лікування та профілактики тромбозів.

Найбільше застосування отримали антикоагулянти та інші засоби, що використовуються для профілактики тромбоутворення та розвитку тромбоемболії, які часто виникають після оперативних втручань, при інфаркті міокарду та інших захворюваннях. Останнім часом розроблені спеціальні схеми тривалого застосування антиагрегантів для профілактики тромбозів у хворих, які перенесли інфаркт міокарда. Даний клас препаратів широко використовується при лікуванні тромбофлебітів, інфаркту міокарда, інфаркту мозку (інсульт) та інших органів, при порушеннях мікроциркуляції, для профілактики тромбоутворення в будь-яких органах і тканинах. Сучасні антитромботичні засоби можуть діяти на різних етапах процесу тромбоутворення: агрегація тромбоцитів і еритроцитів, утворення ниток фібрину (процес коагуляції) та процес фібринолізу. Розрізняють такі групи препаратів:

- засоби, що зменшують агрегацію тромбоцитів – антиагреганти (в наш час в якості антиагрегантного препарату переважно застосовують ацетилсаліцилову кислоту),

- засоби, що знижують згортання крові – антикоагулянти (наприклад, гепарин, варфарин) та тромболітичні (фібринолітичні) засоби.

Тромболітичні засоби викликають руйнування фібрину та розсмоктування тромбів, що утворилися. [2], c. 218-237; [4], c. 369-498; [8], c. 278-367.

Контрольні запитання та завдання

1. Як класифікують препарати для лікування серцево-судинних захворювань за фармакологічними властивостями?

2. Яка загальна хімічна структура серцевих глікозидів? Чим визначається загальна активність цієї групи препаратів?

3. Назвіть основні показники для призначення серцевих глікозидів.

4. Охарактеризуйте механізм дії синтетичних не глікозидних кардіотонічних препаратів.

5. Які основні класи антиарітмічних препаратів? Назвіть основні механізми хімічної дії цієї групи препаратів.

6. Назвіть основні препарати-донори оксиду азоту для лікування міокарду і систем кровопостачання.

7. Визначте особливості хімічної будови спазмолітиків.

8. Охарактеризуйте за механізмом дії три основних групи діуретичних препаратів .