Поняття про відчуття. Класифікація відчуттів.
Відчуття - це безпосередня реакція органів відчуття і нервових центрів на дію предметів, явищ і ситуацій зовнішнього світу. З таких окремих реакцій складається цілісна картина світу. У відчуттях людині відкриваються кольори та звучання, пахощі і смак, вага, тепло чи холод речей, що її оточують. Крім того, відчуття дають інформацію про зміни у власному тілі: людина відчуває порушення у функціонуванні внутрішніх органів, положення і рух свого тіла й окремих його частин. Відчуття як образи, що відбивають окремі властивості предметів, виникають під час діяльності будь-яких органів.
Відчуття - психічний процес, що полягає у відображенні мозком властивостей предметів і явищ об'єктивного світу, а також станів організму за безпосереднього впливу подразників на органи чуття.
В процесі відчуття беруть участь рецептори (органи відчуття) і аналізатори (кора головного мозку). Органи відчуття людини одержують, відбирають, накопичують інформацію і передають її в мозок. Відтак виникає адекватне відчуття навколишнього світу і стану самого організму (рис. 1).
Рис. 1. Фізіологічний механізм процесу відчуття.
Як і будь-яке психічне явище, відчуття мають рефлекторну природу, їхньою фізіологічною основою є нервовий процес, що виникає під час дії подразника на відповідний йому аналізатор. Виникнення відчуття зумовлюється перетворенням специфічної енергії подразника, який впливає в даний момент на рецептор, на енергію нервових процесів, відбувається перетворення енергії зовнішнього подразника на факт свідомості.
Кора головного мозку – це зовнішній шар гол. мозку, де відбуваються всі процеси відчуття і складної розумової діяльності. Аналізатор складається з трьох частин, але для виникнення відчуття необхідна робота всього аналізатора як цілого:
1) Периферичний відділ (рецептори), який є спеціальним трансформатором зовнішньої енергії в нервовий процес.
2) Аферентні (доцентрові) та еферентні (відцентрові) нерви - провідні шляхи, які з'єднують периферичний відділ аналізатора із центральним.
3) Підкоркові та коркові відділи (мозковий кінець) аналізатора, де відбувається переробка нервових імпульсів, що надходять із периферичних відділів.
У корковому відділі кожного аналізатора є ядро (центральна частина), де сконцентровано основну масу рецепторних клітин, і периферія, що складається з розсіяних кліткових елементів, які в тій чи іншій кількості розташовані в різних областях кори. Розсіяні (периферичні) елементи даного аналізатора входять у ділянки, суміжні з ядрами інших аналізаторів. Цим забезпечується участь в окремому акті відчуття більшої частини всієї кори головного мозку. Певним клітинам периферичного відділу аналізатора відповідають певні ділянки кори.
Рефлекторна дуга складається з рецептора, провідних шляхів, центральної частини та ефектора.
Принцип зворотного зв'язку вимагає визнання того, що орган відчуття є навперемінно рецептором та ефектором.
Чутливість аналізаторів не є постійною величиною. Вона може значною мірою змінюватися залежно від коливань інтенсивності подразника. Пристосування рівня чутливості до інтенсивності подразника називається сенсорною адаптацією. Процес адаптації виявляється у зниженні чутливості при високих інтенсивностях подразників і підвищенні при низьких.
Дата добавления: 2015-04-07; просмотров: 1181;