Адміністративні процедури: поняття, види, правове регулювання.

Юридична процедура – це нормативно визначений порядок діяльності, спрямований на досягнення певного юридичного результату. Адміністративна процедура – це встановлений нормами адміністративного права порядок діяльності органів державного управління з прийняття нормативно-правових актів та вирішення адміністративних справ (А. Ю. Осадчий). Основними рисами адміністративних процедур є: а) визначеність нормами адміністративного права;

б) наявність обов’язкового учасника – суб’єкта публічно-владних повноважень;

в) спрямованість на забезпечення реалізації функцій органів державного управління;

г) забезпеченість найбільш оптимального порядку здійснення юридичної діяльності.

Основними принципами адміністративних процедур є: верховенство права, законність, рівність учасників перед законом, використання повноважень з належною метою, наупередженність державного органу, добросовісність, розсудливість, пропорційність, гласність та відкритість тощо.

Суб’єктом адміністративних процедур є особа, яка наділена правами та обов’язками при прийнятті нормативно-правового акта, розгляді адміністративної справи у позасудовому порядку та притягненні до адміністративної відповідальності у судовому порядку. Виокремлюють такі види суб’єктів адміністративних процедур: 1) лідируючі суб’єкти;

2) суб’єкти, зацікавлені в результаті справи;

3) суб’єкти, що сприяють здійсненню процедур (свідки, спеціалісти, експерти, перекладачі, поняті).

Структуру адміністративних процедур становлять послідовно здійснювані процедурні дії, що називаються стадіями, які, у свою чергу, можуть поділяться на етапи. Виокремлюють такі стадії адміністративних процедур: 1) відкриття процедури;

2) підготовка процедури;

3) розгляд адміністративної справи;

4) виконання прийнятого рішення (індивідуального акта). Важливо усвідомити, що адміністративні процедури є досить різноманітними, що зумовлює необхідність їхньої класифікації на види.

Найбільшого поширення отримала класифікація адміністративних процедур на:

1) правотворчі: мають за мету підготовку та прийняття підзаконного нормативно-правового акта;

2) правозастосовчі: адміністративно-організаційні (дозвільно-ліцензійні, реєстраційні, контрольно-наглядові, заохочувальні тощо) та адміністративно-юрисдикційні (у справах про адміністративні проступки, у справах про дисциплінарні проступки на підставі адміністративного права, адміністративне оскарження тощо).

Правове регулювання - Указ ПУ «Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні від 22 липня 1998 (зі змінами та доповненнями від 28. 05. 2006 р.)», КпАП, ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 07. 07. 2010 р. ЗУ « Про державну службу» від 16. 12. 1993 року (дії до 01. 01. 2014 року), новим підписаним ЗУ «Про державну службу» від 17. 11. 2011 р., що вступить в силу 01. 01. 2014., Кодекс законів про працю від 10. 12. 1971р., «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24. 03. 1999 р. ЗУ «Про місцеве самоврядування» від 1997 р., «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 2001 р. ЗУ «Про Вищу раду юстиції» від 1998 р.,Наказ Державної судової адміністрації «Про затвердження Положення про порядок кваліфікаційної атестації суддів» від 2001 р, тощо. На сьогодні є певні чинні нормативно-правові акти, які деякою мірою регламентують процес розгляду заяв та скарг громадян, це такі як, наприклад ЗУ «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року (зі змінами та доповненнями від 21. 09. 2012 р.), ЗУ «Про адміністративні послуги» від 6 вересня 2012 року, тощо. Так ст. 1 ЗУ «Про звернення громадян» зазначає, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. ЗУ «Про адміністративні послуги» визначає правові засади реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері надання адміністративних послуг, визначає що таке адміністративна послуга, види послуг та порядок їх надання. Проблеми - не достатньо урегулювання адмін процедур адмін та конституц правом, відсутність законодавчого закріплення основних аспектів адмін процедур, відповідальності органів при реалізації управлінського провадження, відсутня класифікація процесуально-процедурних проваджень, не принятий Адмнінстративно-процедурний кодекс України, проблема механізму реалізації цих проваджень.








Дата добавления: 2015-06-22; просмотров: 16280; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию, введите в поисковое поле ключевые слова и изучайте нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам понравился данный ресурс вы можете рассказать о нем друзьям. Сделать это можно через соц. кнопки выше.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2020 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.006 сек.