Тема 6. Мотивація як функція менеджменту

6.1. Визначення мотивації.

6.2. Теорії мотивації

6.3. Матеріальне стимулювання праці

Визначення мотивації.

Мотивація – це управлінська діяльність, яка забезпечує процес спонукання себе та інших працівників на дії, спрямовані на досягнення власних цілей або цілей організації, це форма цілеспрямованих дій для підвищення зацікавленості в досягненні кінцевих результатів.

Мотивація базується на двох категоріях: потребах (відчутті фізіологічної або психологічної нестачі чого–небудь) і винагородах (це те, що людина вважає цінним для себе).

Потреби бувають первинні (фізіологічні) і вторинні (психологічні), а винагороди – внутрішні (задоволення від виконання безпосередньо роботи: зміст трудового процесу, самоповага тощо) і зовнішні (отримуються за допомогою організації: зарплата, кар'єра, кабінет, службове авто, додаткова відпустка тощо). Узагальнену модель мотивації через потреби можна зобразити на рис.6.1.

Рис.6.1. Схема моделі мотивації через потреби

Теорії мотивації

На протязі розвитку менеджменту як науки склалась обґрунтована система теорій мотивації, яка є основою розробки прикладних механізмів мотивування працівників. Класифікація теорій мотивації з виділенням груп змістовних та професійних теорій подана на рис.6.2.

Спочатку розглянемо змістовні теорії.

Видатний український вчений Туган–Барановський виділив п’ять груп потреб:

1) фізіологічні;

2) статеві;

3) симптоматичні інстинкти та потреби;

4) альтруїстичні;

5) потреби практичного характеру.

Ієрархію потреб за Маслоу характеризує рис.6.3.

Рис. 6.2. Класифікація теорій мотивації.

Виділені такі групи потреб:

1. Потреби в їжі, воді, одязі, помешканні, сексі тощо.

2. Потреби у захисті від фізичної та психологічної небезпеки.

3. Потреби відчувати причетність до подій.

4. Потреби поваги з боку оточення (начальників, підлеглих), признання, самоповаги.

5. Потреби в реалізації своїх можливостей.

Рис.6.3. Класифікація потреб за теорією А.Маслоу

У теорії Мак–Клелланда йдеться про те, що треба враховувати три потреби:

1. влади;

2. успіху;

3. причетності.

Згідно з двофакторною теорією Герцберга всі фактори поділяються на гігієнічні та мотиваційні (таб.6.1.).

Таблиця 6.1