Концепція «життєвого простору» Ф.Ратцеля
Засновником німецької геополітики на зламі ХІХ – ХХ ст. був географ Фрідріх Ратцель,який зв’язав між собою політику і географію, при цьому географія стає найважливішим інструментом для політиків. Наукова спадщина «батька геополітики» налічує 25 фундаментальних праць і понад 500 статей, серед яких світове визнання отримали «Народознавство» (1885-1888 р.р.), «Антропогеографія» (т. 1-2, 1882-1891 р.р.), «Політична географія. Географія держав, торгівлі і війни» (1897), «Море як джерело могутності народів» (1900), «Закони просторового зростання держав» (1901), «Земля і життя. Порівняльна географія» (1901-1902).
«Народ зростає, збільшуючись у силі, країна – шляхом приросту землі» (Ф.Ратцель) |
Фрідріх Ратцель (1844 – 1904) |
Маючи значний простір, держава може стати світовою і надалі претендувати на світове панування, саме «динамічне територіальне зростання відрізняє процвітаючі держави від тих, які схильні до занепаду». Ратцель імперативно стверджує, що кожна держава має визначити межі свого життєвого простору, сформувати свою «просторову концепцію», яка надає «життєвої енергії» розвитку. Держава, яка намагається стати по-справжньому великою, мусить володіти територією близько 5 млн. кв. км. (для порівняння, площа Австралії майже 7,7 млн. кв. км., США – 9,3 млн. кв. км.). Глобальне ж значення у майбутньому будуть мати держави, які охоплюють цілі континенти.
Ратцель сформулював 7 основних законів експансії або просторового зростання держави, які відображували конфігурацію тогочасного світоустрою: 1) простір зростає разом зі зростанням культури нації; 2) зростання держави супроводжується активністю в усіх сферах суспільного буття; 3) зростання держави здійснюється шляхом приєднання і поглинання малих держав; 4) кордон – це периферійний орган держави, у якому виявляються її зростання, сила або слабкість та усі зміни в організмі держави; 5) у своєму зростанні держава прагне увібрати у себе найбільш цінні елементи фізико-географічного середовища (берегові лінії, русла річок, райони, багаті природними ресурсами, тощо); 6) перший імпульс до територіального зростання приходить ззовні, від більш високих
«Прагнення розширення ... до меж можливості, є ознакою вищої культури, воно спирається на чисельність населення і духовний прогрес» (Ф.Ратцель) |
Дата добавления: 2017-01-29; просмотров: 2123;