Декларація «Go Green!» та концепція «Зеленого офісу» в Україні. Вітчизняний досвід впровадження принципів екологічної відповідальності організацій.

Так, протягом останніх років набула поширення нова концепція управління організацією, підприємством – «Зелений офіс». Зелений офіс (ЗО) – це концепція управління організацією, яка має на меті зменшити негативний вплив діяльності компанії на навколишнє середовище та сприяти раціональному використанню ресурсів. Компанії, які реалізують свою діяльність відповідно до рекомендацій зеленого офісу, раціональніше використовують ресурси та енергію, зменшують кількість відходів при роботі в офісних приміщеннях та покращують свою репутацію в очах споживачів, клієнтів та партнерів.

Хоча ця концепція тільки набуває популяризації в Україні, в світовій практиці вона почала впроваджуватися більш як 30 років тому, а за даними окремих джерел − ще в 70-х рр. ХХ ст.

В Україні дана концепція почала активно розвиватися у 2008 р., коли великі компанії приєдналися до Декларації по захисту навколишнього середовища «Go Green!», ініційовану представництвом ООН в Україні. На сьогодні декларацію підписало близько 150 організацій по всьому світу.

Загальні принципи «Зеленого офісу» наступні:

1. Закупівля – дотримуватися вимог екологічного маркування та відповідності енергозберігаючих якостей для усіх товарів та обладнання. Бажано, щоб придбаний товар був місцевого виробництва, що зменшує негативний вплив від транспортування на великі відстані.

2. Використання – необхідно вимикати непрацюючу техніку; налаштовувати техніку на режим швидкого переходу в режим очікування; перш, ніж скористатися витратними матеріалами (папером для друку), необхідно впевнитися, що це потрібно.

3. Утилізація – для зменшення частки первинних товарів при закупівлях слід обирати товари з маркуванням «вторинна переробка», це означає, що їх можна повторно переробляти. Використовуйте техніку та папір, які вироблені з додаванням вторинної сировини.

Причини, чому компаніям доцільно впроваджувати концепцію «зеленого офісу» та екологічної корпоративної відповідальності:

1) Турбота про майбутні покоління підвищує продуктивність праці та конкурентоспроможність компанії По-перше, як показують дослідження, корпоративна культура, орієнтована на турботу про довкілля, приваблює нових клієнтів та покупців, а також покращує конкурентоспроможність компанії на ринку. Як показують численні закордонні дослідження, саме соціальна відповідальність є одним із чинників, що формує думку покупців та часто впливає на вибір того або того товару серед різноманіття товарів з приблизно однаковою ціною та якістю.

2) компанії із міцними корпоративними цінностями є привабливішими для найпрогресивнішої частини учасників ринку праці. Адже для висококваліфікованих працівників зі значним досвідом роботи важливим фактором при виборі місця праці є не тільки матеріальна винагорода, але й можливість працювати у динамічній, інноваційній і відповідальній команді.

3) перегляд традиційної організації офісу допомагає усунути джерела небезпеки для здоров'я співробітників, що сприятиме зменшенню респіраторних захворювань, випадків алергій та астм, а також зменшенню таких симптомів, як головний біль, подразнення очей, апатія, що властиві людям, які працюють в офісах з обмеженою вентиляцією.

4) турбота про довкілля заощаджує кошти. Адміністративні витрати на утримання офісу (електроенергія, вода, тепло, папір) складають вагому частину бюджету будь-якої компанії. Застосування принципів зеленого офісу дозволяє заощаджувати значні кошти на адміністративні видатки. Для того, щоб почати економити, іноді достатньо переглянути порядок роботи компанії, звички її працівників, їхнє ставлення до ресурсів і довкілля та запровадити необхідні зміни.

Так, вартість експлуатації деякої офісної техніки може в декілька разів перевищувати її ціну при купівлі. Наприклад, великий лазерний копір (ксерокс) вартістю 20 000 гривень упродовж 7 років, використає електроенергію на суму 7500 гривень, папір вартістю 120 000 гривень і тонер – 75 000 гривень. При цьому кількість викинутого в атмосферу парникового газу карбону двоокису вуглецю (СО2) від виробництва електроенергії та утилізації паперу перевищить за цей період 80 тонн, що є еквівалентом викидам середньостатистичної родини упродовж 7 років.

Отже, впровадження таких нескладних заходів як налаштування копіра у «сплячий» режим і вимкнення його на ніч, повторне заправлення відпрацьованих картриджів та двосторонній друк паперу зможе одночасно як зменшити вплив на довкілля, так і заощадити на експлуатації офісного обладнання.

Іншою альтернативою може бути придбання енергозберігаючої офісної техніки. Її використання зменшує не тільки витрати на електроенергію, але й на кондиціонування, оскільки зменшується кількість тепла, що надходить від офісної техніки.

Добровільні публічні зобов’язання компанії в рамках «зеленого офісу» не завжди вимагають великих затрат часу чи коштів, а часто навіть можуть допомогти їх зекономити. Адже зрозумілі та прості рекомендації щодо впровадження зеленого офісу закликають економити електроенергію, тепло, воду, папір тощо, що приносить результати всього лише при зміні звичного безгосподарного відношення до спільних ресурсів працівниками офісу. Втім, після певних досягнень може виникнути необхідність і в додаткових інвестиціях, які повертатимуться у формі нематеріальних переваг, таких, наприклад, як збільшення репутаційного капіталу.

Отже, завдяки програмі «Зелений офіс» компанії не тільки публічно демонструють свою екологічну відповідальність, скорочуючи обсяги спожитих ресурсів та зменшуючи забруднення довкілля, а й отримують практичний зиск, такий, як зниження витрат на утримання офісу і поліпшення іміджу у стосунках із зацікавленими сторонами. Жодна компанія сьогодні не може стояти осторонь від вирішення глобальних екологічних проблем, таких, як зміна клімату, погіршення якості повітря та води, ерозія та зменшення родючості ґрунтів, спричинених бездумною експлуатацією ресурсів для задоволення постійно зростаючих потреб.

Через обмеженість вибірки остаточні висновки щодо національних тенденцій робити важко, втім проведені дослідження дозволяють прослідкувати

кілька характерних тенденцій впровадження даної концепції:

1. Серед найпоширеніших заходів, які втілює переважна більшість опитаних компаній, що тільки стають на шлях екологізації підприємства, насамперед можна виокремити збирання макулатури, повторне використання односторонньо друкованого паперу, повторна заправка картриджів для принтерів та копірів, налаштовування комп’ютерів на перехід у «сплячий режим», вимкнення неактивної офісної техніки на ніч, ощадливе споживання електроенергії тощо.

Найпрогресивніші компанії усвідомлюють необхідність інвестування коштів у ресурсозберігаючі технології з метою економії в довгостроковій перспективі: використовують енергозберігаючі лампи, встановлюють нову сантехніку: туалетні бачки з економним зливом та натискні крани в місцях загального користування, замінюють стару офісну техніку на нову (енергоефективнішу) та впроваджують складніші в організації «зелені» офісні рішення (електронний документообіг, телеконференції тощо).

Компанії, які йдуть в авангарді зеленого руху, реалізують стратегію зеленого офісу з урахуванням найкращих світових прикладів. Окрім вищеозначених ініціатив, такі компанії-піонери впроваджують спеціально розроблене програмне забезпечення для збереження ресурсів, практикують закупівлі з урахуванням дружності до навколишнього середовища, встановлюють обладнання для автоматичного регулювання освітлення та втілюють заходи зі зменшення свого вуглецевого сліду, наприклад, організовують трансфери до офісу для працівників та пропонують харчування в кафетеріях компанії.

2. Найуспішніше програми зеленого офісу впроваджуються тоді, коли керівництво займає активну позицію. Це яскраво засвідчує, що без підтримки з боку менеджменту побудувати життєздатну модель функціонування зеленого

офісу неможливо. З іншого боку, лише у компаніях, де поряд із чітким розумінням важливості зеленого офісу з боку вищого керівництва існує також «зелена команда» (у вигляді ініціативної групи чи окремого підрозділу), проекти зеленого офісу стали невід’ємною складовою щоденної роботи в організації завдяки залученню рядових працівників Адже в реалізації принципів зеленого офісу одним із найважливіших чинників, що ведуть до успіху, є людський фактор, а саме колективні дії всього штату компанії: від найнижчих робочих позицій до найвищих ланок менеджменту.

Рекомендації: донесення до топ-менеджменту всіх переваг зеленого офісу, а також мотивація працівників до втілення принципів ЗО, наприклад, надання бонусів працівникам за успішне впровадження принципів ЗО та дотримання екологічних правил компанії або оголошення конкурсу на кращого «зеленого» працівника чи відділу.

3. Незалежно від рівня інтегрованості принципів зеленого офісу до діяльності українських компаній, для більшості опитаних представників було важко відповісти на запитання про економічний фактор, пов'язаний із впровадженням дружніх до навколишнього середовища заходів. Так менеджерам було складно однозначно окреслити, наскільки витратними є програми та визначити наявність у компанії окремого бюджету на розробку / реалізацію програм зеленого офісу та його обсяг.

Ще складнішим виявилось питання оцінювання економічного ефекту від впровадження принципів зеленого офісу – небагато українських компаній ведуть статистичні підрахунки результатів наявних екологічних програм та, відповідно, не мають даних про те, скільки коштів вдалося заощадити завдяки впровадженню заходів, орієнтованих на збереження ресурсів та захист довкілля.

Рекомендації: посилити/ввести моніторинговий компонент ЗО, у тому числі, аби і залучитися підтримкою менеджменту.

Особливо на перших етапах вкрай необхідно обґрунтовувати економічний

зиск від впровадження програми: регулярно збирати та аналізувати повний обсяг

фінансової інформації з впровадження зеленого офісу та публікувати ці дані у звітах. Лише за таких умов можна розраховувати на підтримку програми керівництвом та отримання необхідних коштів на її реалізацію. Світова практика свідчить, що довгострокові інвестиції в деякі аспекти зеленого офісу хоча і є затратними спочатку, мають високий відсоток окупності.

4. Більшість опитаних українських компаній успішно справляються з інформуванням про власні програми зеленого офісу як на внутрішньому, так і

зовнішньому рівнях. Комунікація зазвичай відбувається за допомогою таких інструментів: корпоративних видань (журнали, газети, бюлетені), Інтернет-ресурсів (корпоративні сайти, системи Інтранет, розсилки електронною поштою), засобів прямої візуальної комунікації (інформаційні дошки, наклейки, плакати, оголошення). Для зовнішньої комунікації найчастіше використовується «зелений підпис» наприкінці електронних листів, який має на меті популяризацію принципів зеленого офісу серед клієнтів та партнерів компанії.

5. Опитані компанії, які усвідомили користь від системного підходу до реалізації принципів зеленого офісу, можна умовно поділити на дві групи за критерієм співвідношення між реальними справами та них їхнім рекламуванням.

Одна група компаній ставиться до зеленого офісу здебільшого як до приводу для власного піару. В таких випадках компанія впроваджує один чи два

простих заходи, наприклад, друк на чернетках або «зелений підпис» наприкінці електронних листів, і при цьому активно комунікує ці нескладні дії широкій громадськості. Інша група компаній, навпаки, використовує системний підхід до впровадження зеленого офісу: підприємства інвестують в інноваційні ресурсозберігаючі технології, втілюють диверсифіковані програми утилізації, практикують вторинну переробку та екологічні закупівлі, проте недостатньо інформують громадськість про свій успішний досвід.