Предмет господарського права

Предметом регулювання господарського права є відносини по організації й здійсненню господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами й іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Безпосереднім предметом регулювання господарського права є господарська діяльність.

Поняття «господарська діяльність» має ключове значення для всього господарського права. Більше того, воно використається й в інших галузях права (наприклад, у податковому й кримінальному). До останнього часу в законодавстві втримувалося кілька визначень поняття «господарської діяльності» (ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність», ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»). По своєму змісту ці визначення істотно відрізнялися. Разом із введенням у дію господарського кодексу в його ст.3 з'явилося базове визначення господарської діяльності.

Господарська діяльність – це діяльність суб'єктів господарювання в сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення й реалізацію продукції, виконання робіт або надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Ознаки господарської діяльності:

1) особливий суб'єктний склад

2) особлива сфера здійснення: здійснюється в сфері суспільного виробництва;

3) спрямована на задоволення приватних інтересів суб'єктів господарювання за умови дотримання ними певних публічних інтересів (інакше кажучи, у господарській діяльності об'єднані приватні й публічні інтереси);

4) вона насамперед пов'язана з тією стороною суспільного виробництва, у якій здійснюється використання майна;

5) результати діяльності мають вартісний характер.

Для виділення видів господарської діяльності як критерій використається мета діяльності.

Виды господарської діяльності:

1) комерційна, підприємницька - з метою одержання прибутку. Це самостійна, ініціативна, систематична, на свій ризик діяльність із метою досягнення економічних і соціальних результатів й одержання прибутку.

2) некомерційна - без мети одержання прибутку.

В одному з положень Системи національних рахунків, прийнятою Комісією ЄС, Міжнародним валютним фондом, Організацією об'єднаних націй і Всесвітнім банком утримується такий критерій розмежування комерційної й некомерційної діяльності: комерційна діяльність включає виробництво продукції або надання послуг на ринку за такою ціною, що покриває більше половини витрат на виробництво.

Крім зазначених видів господарської діяльності господарський кодекс дає роз'яснення щодо сутності господарського забезпечення діяльності негосподарюючих суб'єктів.

Господарська діяльність неможлива без взаємодії її суб'єктів, без їхнього вступу в господарські відносини. Поняття господарської діяльності й господарських відносин близькі за змістом, тому можна пояснити, що при визначенні предмета господарського права в літературі оперують цими поняттями як тотожними. Однак у їхньому розходженні є зміст. В одних випадках підкреслюється внутрішній, самостійний аспект поводження суб'єкта, а в інші - аспект комунікативний, що вказує на зовнішні зв'язки суб'єкта.

Види господарських відносин:

1) Господарсько-виробничі відносини. Складаються при безпосередньому здійсненні господарської діяльності по виробництву продукції, виконанню робіт і наданню послуг. Звичайно приймають форму господарських зобов'язань. Це горизонтальні відносини, хоча часто вони можуть містити в собі й організаційні елементи.

2) Організаційно – господарські відносини. Як правило, виникають у сфері господарського керування. Мають різноманітні підстави виникнення: акти державних органів, договори між центральними органами державної влади, органи місцевого самоврядування й підприємствами.

3) Внутрішньогосподарські відносини. Виникають безпосередньо у внутрішній виробничій сфері підприємств й інших господарських організацій. Їхніми суб'єктами стають саме внутрішні підрозділи підприємств (цеху, виробництва). Їхні права й обов'язки, як правило, визначаються локальними нормативними актами суб'єктів господарювання.

Деякі вчені, наприклад, Мартемьянов В. С., виділяють наступні види господарських відносин:

1) підприємницькі відносини;

2) некомерційні відносини;

3) відносини по державному регулюванню економіки.

Крім того, по взаємному положенню сторін виділяють:

- горизонтальні відносини;

- вертикальні відносини.

По сфері дії:

- внутрішньогосподарські відносини;

- зовнішньогосподарські відносини.

По галузях господарювання й сферам управління:

- у галузі промисловості;

- у галузі сільського господарства;

- у галузі транспорту;

- у галузі капітального будівництва;

- у сфері приватизації;

- у сфері антимонопольного регулювання;

- у сфері зовнішньоекономічної діяльності