Загальна характеристика господарських правовідносин

Господарське правовідношення - це вид суспільних відносин, у якому зв'язок між суб'єктами (учасниками) господарювання укладається в їхніх юридичних правах й обов'язках.

Характерні риси господарських правовідносин:

1. Господарські правовідносини — це багатий за змістом галузевий різновид правовий відносин, що найбільше повно відображає характер і структуру суспільного виробництва.

2. Господарські правовідносини є різновидом вольових суспільних відносин. Для них характерне не просте з'єднання волі як мінімум двох учасників господарювання, а спрямованість цієї волі на задоволення як приватних так і суспільних інтересів.

3. Господарські правовідносини ґрунтуються на господарсько-правових
нормах. Вони служать специфічними юридичними засобами проведення вимог цих норм у громадське життя суспільства. У механізмі господарсько-правового регулювання правовідносини є «ланкою-посередником» між
господарсько-правовими нормами й актами їхньої реалізації в конкретній господарській діяльності. Тим самим господарські правовідносини виконують функцію однієї з безпосередніх передумов господарської діяльності.

4. Суб'єктами господарських правовідносин є: господарські організації (підприємства, об'єднання підприємств, господарські товариства й ін.); громадяни, що здійснюють господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці; філії, представництва, інші відособлені підрозділи господарських організацій.

5. Об'єкти господарського правовідносини є засобами здійснення господарського інтересу — це речі, у тому числі гроші й цінні папери; дії зобов'язаних суб'єктів; власне діяльність господарюючого
суб'єкта; нематеріальні блага, які використаються при здійсненні господарської діяльності (фірмове найменування, товарний знак, комерційна таємниця й ін.)

6. Змістом господарських правовідносин, як і будь-яких інших правовідносин, є юридичні права й обов'язки його учасників (суб'єктів). Однак для господарських правовідносин характерна відсутність різкого
протиставлення прав одного суб'єкта обов'язкам іншого. При цьому суб'єкти будь-якого господарського правовідносини, перебуваючи в рівному підпорядкуванні суспільному господарському порядку, несуть певні обов'язки перед суспільством (державою) у цілому.

7. Юридичні факти служать підставою виникнення юридичних прав
й обов'язків у господарюючих суб'єктів. У господарському праві, як й у будь-якій іншій галузі права, складається своя особлива система таких фактів. Характерною рисою системи юридичних фактів у господарському праві служить те, що в ній переважають дії учасників господарських правовідносин як правостворюючі факти. Це не виключає того, що в ряді випадків законодавство важливу роль відводить подіям як право змінним і правозупиняючим фактам.

8. Однією з особливостей господарських правовідносин є їхня складність. У багатьох випадках обов'язку кожного із суб'єктів
адресуються права не одного, а декількох інших суб'єктів, права кожного з його суб'єктів — обов'язкам декількох інших суб'єктів.

9. Для господарських правовідносин характерна їхня тривалість (тимчасова тривалість). Це визначається звичайно сталим характером зв'язків учасників господарювання, більшими тимчасовими інтервалами багатьох господарських процесів (наприклад, у важкій промисловості й капітальному будівництві).

Поряд з названими вище характерними рисами господарські правовідносини в українському праві мають загальні юридичні ознаки правовідносин. Так, саме собою зрозуміло, що реалізація господарського правовідносини, як і будь-якого іншого галузевого правовідносини, забезпечується можливістю державного примуса. Отже, господарські правовідносини - це той інститут, якому властиві загальні правові атрибути.