Система господарського права

Господарське право регулює різноманітні відносини по керівництву господарською діяльністю і її здійсненням. Численні норми й інститути господарського права єдині й тісно зв'язані між собою. У цій єдності кожна правова норма, кожен інститут займають певне місце.

Логічно послідовне й внутрішньо погоджене розташування господарсько-правових норм й інститутів становить систему господарського права.

Система галузі права встановлюється наукою на основі об'єктивно сформованих норм й інститутів галузі. Наука господарського права є молодою, як і саме господарське право.

З початку свого розвитку наука господарського права неминуче використала традиції сформованих раніше юридичних наук і сприйняла широко розповсюджене в інших галузях права розподіл системи галузі на два основних підрозділи:

- загальну частину;

- особливу частину.

При цьому в загальну частину господарського права включалися положення, загальні для всіх розділів й інститутів господарського права, а в особливу - правові норми й інститути, що стосуються регулювання окремих галузей народного господарства й видів господарської діяльності.

Однак подальші теоретичні дослідження проблем господарського права привели до нових результатів, виявили необхідність іншого угрупування нормативного матеріалу, що відноситься до галузі господарського права.

Поява іншого угрупування обґрунтовується розвитком нових розділів й інститутів господарського права, що приводить до збільшення кількості елементів структури галузі. З іншого боку, поглиблене дослідження проблем побудови системи господарського права показало, що розділи й інститути, що включалися в загальну частину, по суті справи підрозділяються на дві групи, що чітко розрізняються:

- загальні положення у власному змісті;

- положення, що ставляться до правового регулювання функціональних видів діяльності в економіці.

Справа в тому, що чимало розділів господарського права стосується правового регулювання різних видів діяльності в економіці, які, будучи функціонально самостійними, у той же час ставляться до всіх галузей народного господарства.

Мова йде про такі функціональні види діяльності, як планування, діяльність в області науково-технічного прогресу, кредитування й розрахунки, правова робота в народному господарстві. Аналогічне значення мають правове забезпечення якості продукції, робіт, послуг, правове регулювання ціноутворення й фінансування господарських систем. Спочатку дані питання не виділялися в окремі розділи системи господарського права, але розвиток правового регулювання господарських відносин призвів до нагромадження значного нормативного матеріалу в цих областях, що зажадало виділення їх у самостійні розділи системи господарського права.

Функціональні види діяльності спрямовані на реалізацію певної функції. Іноді їх зв'язують тільки з господарським керівництвом, але таке обмеження необґрунтовано. У процесі їхнього здійснення проводиться не тільки керівництво економікою, але й робота, що не носить управлінського характеру.

Таким чином, функціональна діяльність включає як дії по керівництву у відповідній області, так і ведення самої роботи, що ставиться до цих функцій. Власне кажучи, це господарська діяльність, зв'язана не з якою-небудь однією галуззю, а забезпечує всі галузі й сфери економіки.

Все це привело до того, що з'явилася необхідність перейти від двозвенного до трьозвенному розподілу системи господарського права.

Відповідно до такого розуміння система господарського права включає 3 великих розділи:

1) загальні положення;

2) правове регулювання функціональних видів діяльності в економіці;

3) правове регулювання окремих галузей господарювання.

Побудована відповідно до такого підходу система господарського прававиглядає в такий спосіб:

I. Загальні положення

1. Правові форми й методи керівництва економікою.

2. Суб'єкти господарського права.

3. Правовий режим майна в економіці.

4. Правові форми економічного стимулювання.

5. Господарські зобов'язання.

6. Відповідальність за результати господарської діяльності.

7. Захист господарських прав й інтересів.

II. Правове регулювання функціональних видів діяльності.

8. Правове регулювання прогнозування й планування в економіці.

9. Правове регулювання науково-технічного прогресу в економіці.

10. Правове забезпечення якості продукції, робіт і послуг.

11. Правове регулювання ціноутворення.

12. Правове регулювання фінансування господарських систем.

13. Правове регулювання обмеження монополізму й сприяння змагальності в сфері господарювання.

14. Правове регулювання кредитування й розрахунків.

15. правове регулювання оподатковування.

16. Правова робота в економіці.

III. Правове регулювання в окремих галузях господарювання.