Догляд за гальмовими системами

Перелік робіт, що виконуються при технічному обслуговуванні гальмових систем, викладений в пр. 27.1.1, 27.2.2 і 27.2.5.

Заповнення гідравлічного гальмового привода робочою рідиною, прокачування привода і заміна рідині

Заповнення привода робочою рідиною виконувати роздільно для кожного контуру привода в такій послідовності:

– підняти хвилевідбивний щиток (див. підрозділ 14); відкрити кришку на носовому листі корпуса над головними циліндрами привода;

– відкрутити кришку наливного отвору головного циліндра і наповнити його робочою рідиною до верхньої кромки квадратного отвору пробки 6 (рис. 13.4);

– зняти захисний ковпак колеса;

– відкрити лючок у кришці гальмового барабана і ретельно видалити пил з перепускного клапана колісного циліндра, зняти з клапана гумовий ковпачок, на перепускний клапан надіти спеціальний ключ і гумовий шланг довжиною 850 мм із ЗІП машини;

– відкритий кінець шланга опустити в робочу рідину, налиту в скляну посудину місткістю не менше 0,5 л. Рідину наливати в посудину до половини її висоти (рис. 13.10);

– відкрутити на ¹/₂-³/₄ оберти перепускний клапан, після чого декілька разів натиснути на гальмову педаль. Натискати швидко, відпускати повільно.

Прокачувати робочу рідину доти, поки не припиниться виділення бульбашок повітря зі шланга, опущеного в посудину з рідиною. Під час прокачування після кожного натиснення на педаль доливати робочу рідину в головний циліндр, не допускаючи ні в якому разі «сухого дна» у фільтрі, оскільки при цьому в систему знов проникне повітря;

– щільно закрутити перепускний клапан колісного циліндра і зняти шланг. Закручувати перепускний клапан при натисненій педалі.

Прокачування виконувати в наступному порядку: для контура I (лівий головний циліндр) – правий третій, лівий третій, правий перший і лівий перший гальмові механізми; для контура II (правий головний циліндр) – правий четвертий, лівий четвертий, правий другий і лівий другий гальмові механізми.

Після завершення прокачування долити рідину в головні циліндри до рівня верхньої кромки квадратного отвору пробки 6 (рис. 13.4) і щільно закрутити кришку 5.

Використану для прокачування робочу рідину можна застосовувати повторно, давши їй відстоятися до видалення бульбашок повітря.

При правильних зазорах між колодками і барабанами та відсутності повітря в системі гальмова педаль при натисненні на неї ногою не повинна переміщатися більш ніж на половину ходу, після чого нога повинна відчувати «жорстку» педаль. Відчуття «м'якої» педалі, що дозволяє при незначному опору витиснути її майже до упору, свідчить про наявність повітря в гальмовому приводі.

Заміну робочій рідині виконувати в такій же послідовності, в якій проводиться заповнення і прокачування гідравлічного привода. При цьому після кожного натиснення на педаль доливати свіжу робочу рідину в головний циліндр, не допускаючи «сухого дна» фільтра.

Витрата рідини при її заміні дорівнюватиме приблизно 1,5 л.

Порядок перевірки та усунення наявності води, масла і робочої рідини в гальмових механізмах

Для перевірки відкрити лючки кришок гальмових барабанів і переконатися у відсутності в порожнинах барабанів води, робочої рідини і масла.

При виявленні в порожнині барабана води зняти кришку барабана, встановити причину потрапляння води в барабан, протерти і просушити деталі гальмового механізму, усунути причину потрапляння води.

При виявленні в порожнині гальмового барабана робочої рідини з гальмової системи або масла з колісного редуктора зняти кришку гальмового барабана і встановити причину витоку. Зняти гальмовий механізм, усунути причину піддікання, промити і досуха протерти поверхні гальмового механізму і гальмового барабана, зачистити поверхню фрикційних накладок наждачним папером, встановити на місце гальмовий механізм і кришку гальмового барабана. Прокачати гальмову систему і долити масло в колісний редуктор.

Зняття гальмового механізму з цапфи колісного редуктора виконувати в наступному порядку:

– зняти захисний ковпак;

– зняти колесо;

– відкрутити болти кріплення кришки гальмового барабана і зняти кришку разом з ущільнювальним кільцем, трубкою і з’єднаним з нею приймальним стержнем;

– розшплінтувати шплінт-дріт гайки;

– відкрутити контргайку, зняти стопорну шайбу і відкрутити гайку кріплення гальмового механізму.

Для уникнення зриву ключа перед відкручуванням гайки потрібно накрутити на різьблення цапфи зняту контргайку так, щоб між гайками був зазор 1-3 мм;

– відкрутити спеціальним ключем із ЗІП машини гайку трубки, підтримуючи ключем штуцер;

– відкрутити штуцер і зняти гальмовий механізм разом із трубкою.

Якщо причиною підтікання сальників виявилося попадання повітря в порожнину редуктора, то виконати рекомендації, викладені в п. 8.7.

Регулювання гальмових механізмів робочої гальмової системи

Регулювання гальмових механізмів виконувати при повному ході педалі більше 180 мм і вільному ході не більше 20 мм.

Перед регулюванням переконатися у відсутності люфту підшипників веденої шестірні колісного редуктора похитуванням піднятого колеса, оскільки за наявності люфта неможливо відрегулювати гальмовий механізм колеса.

Регулювання гальмового механізму кожного з коліс виконувати в наступному порядку:

– вивісити колесо;

– зняти захисний ковпак;

– відкрити лючок у кришці гальмового барабана;

– обертаючи монтажною лопаткою регулювальний гвинт 8 (рис. 13.2) за виступи його зірочки (різьблення праве), розвести колодки до зіткнення їх з гальмовим барабаном;

– укрутити регулювальний гвинт 8 на 7-9 клацань. Колесо повинне провертатися від зусилля руки в обидві сторони без зачіпання барабана за колодки;

– встановити прокладку, закрити лючок і встановити
захисний ковпак.

При правильно відрегульованих гальмових механізмах відчуття «жорсткої» педалі повинне починатися на початку другої половини її ходу, а при різкому натисненні на педаль під час руху машина повинна гальмувати до юза коліс без заносу.

Більш точна перевірка регулювання може бути проведена при русі машини на рівній ділянці сухої шосейної дорогі. При цьому гальмовий шлях машини, що йде із швидкістю 30 км/год., повинен бути не більше 10 м.

За відсутності необхідної ефективності гальмування виконати повторне регулювання.

При русі машини без гальмування гальмові барабани не повинні сильно нагріватися.

Регулювання привода робочої гальмової системи

Регулювання привода полягає в регулюванні зазору між штовхачами 16 (рис. 13.4) і поршнями 17 пневмопідсилювачів і в регулюванні привода ввімкнення гальмового крана.

Регулювання зазору виконувати в наступному порядку:

– від'єднати вилку 17 (рис. 13.3) тяги 9 від важеля гальмового крана 15;

– послабити контргайки 7 штовхачів 8 на обох пневмопідсилювачах;

– відкрутити гайку кріплення осі 6 і зняти вісь;

– від'єднати стержень 4 штовхача 8 одного з пневмопідсилювачів від педалі 5;

– викрутити штовхач іншого пневмопідсилювача настільки, щоб він торкнувся поршня пневмопідсилювача (вільний хід педалі при цьому буде відсутній);

– накрутити на два оберти штовхач 8 на стержень 4, після чого затягнути контргайку 7;

– перевірити вільний хід педалі 5, який повинен бути в межах 14-20 мм;

– від'єднати стержень 4 відрегульованого штовхача 8 від педалі гальма;

– приєднати до педалі 5 стержень іншого (невідрегульованого) штовхача і виконати аналогічне регулювання;

– приєднати штовхач першого пневмопідсилювача і перевірити вільний хід педалі 5.

Регулювання привода гальмового крана повинне бути таке, щоб подача повітря в пневматичні підсилювачі починалась на початку робочого ходу гальмової педалі, а при відпущеній педалі повітря не поступало з повітряного балона в пневмопідсилювачі.

Регулювання виконувати в наступному порядку:

– від'єднати вилку 17 від важеля 21 (рис. 13.5) гальмового крана;

– перевірити і при необхідності відрегулювати довжину компенсаційної пружини 11 (рис. 13.3). Довжина пружини в стислому стані повинна бути 104-107 мм;

– не натискаючи на педаль, сумістити отвори вилки 17 і важеля гальмового крана шляхом накручування або зкручування вилки з тяги 10;

– з'єднати вилку 17 з важелем гальмового крана;

– запустити двигун і, накачавши тиск в повітряному балоні 0,62-0,75 МПа (6,2-7,5 кгс/см²), перевірити робочу гальмову систему у дії.

Помітне зусилля на гальмовій педалі 5 з різким провалом її на початку гальмування свідчить про те, що гальмовий кран вступає в роботу із запізненням. У цьому випадку зменшити довжину тяги 9 привода гальмового крана.

Регулювання стоянкової гальмової системи

Регулювання стоянкової гальмової системи проводити у випадках, коли хід важеля привода стане недостатнім для повного гальмування із-за збільшених зазорів між колодками і барабанами гальмових механізмів або через підвищення зазорів у з'єднаннях тяг.

Регулювання виконувати в наступному порядку:

– поставити важіль перемикання передач у роздавальній коробці в нейтральне положення і вимкнути передні мости;

– встановити важіль 25 (рис. 13.8) привода в переднє крайнє положення;

– підняти домкратом одне з коліс третього моста для полегшення провертання барабана переднього гальма;

– зменшити довжину тяги 9 регулювальною гайкою 7 так, щоб гальмові колодки торкнулися гальмового барабана;

– збільшити довжину тяги 9, відкрутивши регулювальну гайку 7 так, щоб барабан почав обертатися без зачіпання колодок;

– затягнути контргайку регулювальної гайки 7;

– опустити колесо машини;

– підняти домкратом одне з коліс четвертого моста для забезпечення провертання барабана заднього гальмового механізму;

– зменшити довжину тяги 16 регулювальною гайкою 7 так, щоб гальмові колодки торкнулися гальмового барабана;

– відкручуючи гайку 7, збільшити довжину тяги 16 так, щоб барабан почав обертатися без зачіпання колодок;

– затягнути контргайку регулювальної гайки 7;

– опустити колесо машини.

Якщо вкорочені до кінця тяги 9 і 16 не забезпечують загальмування, то переставити їх у наступні отвори розтискних важелів 11 і 17 і зашплінтувати. Після цього виконати регулювання привода гальмових механізмів, як вказано вище.

Після регулювання при прикладанні до важеля 25 зусиль 50-60 даН (50-60 кгс) собачка 28 повинна переміститися на 9-10 зубців (клацань) сектора 27.

Рис. 13.11. Встановлення кінцевого вимикача контрольної лампи стоянкового гальма:

1 – важіль привода стоянкового гальма; 2 – кінцевий вимикач; 3 – регулювальний болт; 4 – натискний упор; 5 – контргайка

За допомогою болта 3 (рис. 13.11) відрегулювати при необхідності кінцевий вимикач 2 так, щоб сигнальна лампа СТОЯНОЧНЫЙ ТОРМОЗ спалахувала при переміщенні важеля 25 (рис. 13.8) на два клацання.