Зняття й установка акумуляторних батарей

Для зняття й установки акумуляторних батарей з машини:

- викрутити гайки-баранчики 3 (рис. 15.2) двох стяжок 2 накладки 4 акумуляторних батарей і зняти накладку;

- зняти захисні кришки 9 з виводом акумуляторних батарей;

- від’єднати шини 7, 13 і дріт 6;

- за ручки 12 зняти батареї з машини.

Установку акумуляторних батарей на машину виконувати в зворотній послідовності.

Перевірка працездатності генераторних установок

Порядок перевірки :

- вмикнути вимикачі ПРАВ. і ЛЕВ. ГЕНЕРАТОР;

- запустити двигун. Рукояткою подачі палива встановити частоту обертання колінчастого вала двигуна в межах 1100 – 1500 об/хв. Відразу після пуску амперметр повинен показувати зарядний струм, а покажчики ОХЛ. ЖИДК., ТОПЛИВО і МАСЛО повинні працювати.

Для перевірки лівої генераторної установки:

- вимкнути вимикач ПРАВ. ГЕНЕРАТОР. Покажчики ОХЛ. ЖИДК., ТОПЛИВО повинні вимкнутися;

- натиснути на кнопку вольтамперметра. Показання його повинні бути в межах 27-28 В;

- вмикнути електродвигуни опалювачів, електродвигуни вентиляторів охолодження масла РК, фари, радіостанцію. При справній генераторній установці амперметр не повинен показувати розрядний струм.

Якщо відразу після пуску двигуна при частоті обертання колінчастого вала 1100 – 1500 об/хв амперметр не показує зарядний струм і напруга нижче 27 В, а також при ввімкненні споживачів амперметр показує розрядний струм, то лівий генератор або реле-регулятор несправні.

Не змінюючи частоти обертання колінчастого вала двигуна, перевірити праву генераторну установку, для чого:

- увімкнути вимикач ПРАВ. ГЕНЕРАТОР і вимкнути вимикач ЛЕВ. ГЕНЕРАТОР. Покажчики МАСЛО повинні вимкнутися;

- перевірити напругу і струм так само, як при перевірці лівої генераторної установки.

Перевірка кріплення силового дроту до генератора

Перевірку виконувати рукою. Ковпачкова гайка 4 (рис. 15.5), кільцева гайка 3 і дріт у вузлі 1 повинні бути нерухомі. Осьове переміщення силового дроту у вузлі його кріплення до генератора не допускається. При ослабленні кріплення дроту закріпити його, керуючись вказівками викладеними в пр. 15.1.2.

15.2. Споживачі електричної енергії

Стартер СТ-142Б

Стартер СТ-142Б призначений для пуску двигуна. Стартер (рис. 15.7) являє собою електродвигун постійного струму, послідовного збудження, з електромагнітним тяговим реле і механізмом привода короткочасного режиму роботи з тривалістю періоду незмінного навантаження не більш 15с.

Технічні дані, необхідні для перевірки стартера в майстерні ремонту електро- й радіообладнання:

Увімкнення стартера дистанційне. Кнопка 11.3704 ввімкнення стартера розташована на щитку приладів.

Збереження стартера від «розносу» досягається механізмом вільного ходу й електричним блокуванням, що виключає також можливість увімкнення стартера при працюючому двигуні. Після пуску двигуна стартер автоматично вимикається.

Рис. 15.7.Стартер СТ-142Б:

1 – кришка зі сторони колектора; 2, 16 і 19 – вкладиші; 3 – траверса; 4 – корпус; 5 – контактний болт; 6 – контакт котушки; 7 – кришка реле; 8 – контактний диск; 9 – сердечник реле;10 – корпус реле; 11 – котушка; 12 – кришка зі сторони привода; 13 – ексцентрична вісь; 14 – привод стартера; 15 – шестірня; 17 – упорна шайба; 18 – опора підшипника; 20 – обмотка збудження; 21 – якір; 22 – щіткотримач щітки “плюс”; 23 – щіткотримач щітки “мінус”

Прилади зовнішнього освітлення і сигналізації

Для освітлення місцевості перед машиною і сигналізації про її маневри на машині встановлені наступні прилади зовнішнього освітлення та сигналізації:

- дві фари зі світломаскувальними пристроями;

- одна додаткова (пошукова) фара з розсіювачем із прозорого безбарвного скла;

- два передніх ліхтаря з двоколірними стеклами (секція переднього покажчика поворотів – колір помаранчевий, секція переднього габаритного вогню – колір білий) зі світломаскувальними пристроями;

- два задні ліхтарі з двоколірними стеклами (секція заднього покажчика поворотів – колір помаранчевий, секція заднього габаритного вогню – колір червоний, секція сигналу гальмування – колір червоний) зі світломаскувальними пристроями.

Рис. 15.8.Фара зі світломаскувальним пристроєм:

1 – козирок; 2 – розсіювач; 3 – прокладка розсіювача; 4 – кільце; 5 – обідок; 6 – ущільнювальна прокладка обідка; 7 – рефлектор; 8 – корпус; 9 – колодка; 10 – тримач повітря; 11 – кожух; 12 – кріпильний болт; 13 – лампа А28-40; 14 – гвинт; 15 – заскочка кришки; 16 – диск; 17 – кришка; 18 – перегородка; 19 – пружинний тримач

Фари зі світломаскувальними пристроями ФГ-127 призначені для освітлення місцевості перед машиною з дотриманням при необхідності світломаскування. Вмикаються фари перемикачем на щитку приладів.

Світломаскувальний пристрій (СМП) являє собою металевий диск 16 (рис. 15.8), у верхній частині якого є дві щілинні прорізи, перекриті козирком 1 і перегородкою 18. У нижній частині диска є виріз, що може закриватися кришкою 17. У піднятому положенні кришка утримується пружинним тримачем 19.

Рис. 15.9. Розмітка екрана для регулювання фар

СМП може створювати три режими світломаскування: повне затемнення, часткове затемнення і незатемнення.

Для забезпечення зазначених режимів крім світломаскувального пристрою служить перемикач П29В-0 режимів СМП, установлений на щитку приладів.

Для забезпечення режиму повного затемнення:

- опустити кришки світломаскувальних пристроїв і закріпити їх у нижньому положенні;

- установити ручку перемикача режимів СМП у положення ПОЛН.

Для забезпечення режиму часткового затемнення:

- установити кришки світломаскувальних пристроїв у таке саме положення, як і при режимі повного затемнення;

- установити ручку перемикача режимів СМП у положення ЧАСТ.

Для забезпечення незатемненого режиму:

- підняти кришки світломаскувальних пристроїв і закріпити їх у верхньому положенні;

- установити ручку перемикача режимів СМП у положення ЧАСТ.

Регулювання фар виконувати за необхідністю, тобто при ослабленні кріплення фар. Фари без потреби не розкривати. Стежити, щоб їхні ущільнювальні прокладки були цілі і справні.

Для регулювання фар зі світломаскувальними насадками необхід-но:

- установити машину з тиском у шинах коліс 300 кПа (3 кгс/см²) на горизонтальній площадці на відстані 7,5 м від спеціального екрана, встановленого перпендикулярно подовжньої осі машини;

- нанести на екрані три вертикальні лінії (середню – проти осі машини, дві бокові – проти центрів фар) і одну горизонтальну лінію на висоті 1080 мм від поверхні площадки;

- установити незатемнений режим світломаскування;

- увімкнути фари і закрити одну з них світлонепроникним екраном;

- послабити гайку кріплення іншої фари на кронштейні;

- встановити фару так, щоб найяскравіша точка світлової плями фари лежала на відповідній вертикальній лінії екрана, а тінь від козирка, тобто різка границя між освітленою і темною зонами, проходила по горизонтальній лінії на екрані;

- затягнути гайку кріплення фари.

Аналогічним чином відрегулювати другу фару.

Додаткова фара ФГ-16 призначена для додаткового освітлення дороги і місцевості в нічний час. При необхідності вона може використовуватися як пошукова фара. Вмикається фара вимикачем АЗС-5, розташованим на щитку приладів.

Фара ФГ-16 складається з оптичного елемента і корпуса 6 (рис.15.10). Усередині оптичного елемента розташована лампа 9 типу А24 - 60+40.

Робоча нитка лампи – тільки нитка 60 кд (50 Вт).

Нитка 40 кд (35 Вт) відключена. Для цього в кожусі 4 оптичного елемента фари знятий вивід для підключення нитки лампи 40 кд (35 Вт).

Передні і задні ліхтарі. На машині встановлені два передні ліхтарі ПФ-133Б і два задні ліхтарі ФП-133Б. На всі ліхтарі встановлені світломаскувальні пристрої.

Рис. 15.10.Додаткова фара:

1 – обідок; 2 – прокладка; 3 – рефлектор; 4 – кожух; 5 – рукоятка; 6 – корпус; 7 – порожнистий різьбовий стержень; 8 – розсіювач; 9 – лампа

Рис. 15.11.Передній ліхтар:

1 – розсіювач; 2 – гвинт; 3 – обідок; 4 – корпус з коробкою виводів; 5 і 7 – прокладки; 6 – кожух; 8 – лампа А24-5; 9 – лампа А24-21-3

Ліхтарі ПФ-133Б (рис. 15.11) призначені для позначення передніх габаритних розмірів машини і для сигналізації про поворот машини. Ліхтарі ФП-133Б (рис. 15.12) призначені для позначення задніх габаритних розмірів машини, для сигналізації про поворот і гальмування машини.

Вмикаються покажчики поворотів перемикачем П118-0, габаритні ліхтарі – центральним перемикачем світла.

Ліхтарі сигналізації про гальмування машини вмикаються автоматично датчиками, розташованими на головних гальмових циліндрах. Сигнал гальмування засвічується при натисканні на педаль робочої гальмової системи.

Рис. 15.12.Задній ліхтар:

1 – корпус з коробкою виводів; 2 – прокладка; 3 – обідок; 4 – гвинт; 5 – розсіювач; 6 і 8 – лампи А24-21-3; 7 – лампа А-24-5; 9 – кронштейн

Для забезпечення світломаскувального режиму на передні ліхтарі встановлений СМП АС 130 (рис. 15.13), на задні ліхтарі встановлений СМП АС 132 (рис. 15.14). Для зняття СМП з переднього ліхтаря необхідно вставити викрутку в щілину між обідком, закріпленим на передньому ліхтарі, і кришкою СМП (у районі прямокутного виступу зверху) поворотом викрутки відокремити кришку СМП від обідка ліхтаря.

При установці кришки СМП на передній ліхтар сумістити пази кришки з видавками обідка.

Для зняття СМП з заднього ліхтаря відкрутити два гвинта-баранчика, що кріплять кришку СМП, і зняти СМП.

Рис. 15.13.Світломаскувальний пристрій на передній ліхтар:

1 – світлофільтр білого кольору; 2 – світлофільтр жовтого кольору; 3 – кришка; 4 – обідок

Рис.15.14.Світломаскувальний прилад на задній ліхтар:

1 – кришка; 2 – кронштейн; 3 – баранчик; 4 – світлофільтр жовтого кольору; 5 і 6 – світлофільтри червоного кольору

Для установки СМП на задній ліхтар двома гвинтами-баранчиками прикріпити кришку СМП до кронштейнів на ободі розсіювача заднього ліхтаря таким чином, щоб колір світлофільтрів СМП відповідав кольору розсіювача ліхтаря.

Прилади внутрішнього освітлення і сигналізації

Для освітлення відділення керування, бойового відділення, відділення силової установки і баштової установки в машині встановлені прилади внутрішнього освітлення.

До них відносяться:

- чотири плафони ПМВ-71 освітлення бойового відділення;

- два ліхтарі ПД308А освітлення місця командира, освітлення шкали повітряного редуктора і блока шинних кранів;

- переносний світильник СП-1 зі світломаскувальною насадкою (покладений у сумку, що знаходиться за спинкою сидіння водія);

- чотири плафони ПМВ-71 освітлення відділення силової установки.

Усі прилади мають вмонтовані вимикачі.

Для підключення переносного світильника до бортмережі є дві розетки. Одна з розеток розташована на листі огородження лебідки, інша – на перегородці у відділенні силової установки.

В машині є прилади внутрішньої сигналізації про відкриття заслінки водометного рушія, вмикання стоянкового гальма, несправності робочої гальмової системи, ввімкнення покажчиків повороту машини, відкриття бокових люків, увімкнення водометного рушія, наявність води в корпусі машини.

Кінцевий вимикач 39 (рис.15.1) сигналізації відкриття заслінки водометного рушія розташований на механізмі підняття заслінки водомета і вмикає сигнальну лампу ЗАСЛОНКА зеленого кольору на панелі гідророзподільного апарата.

Кінцевий вимикач 85 сигналізації ввімкнення стоянкового гальма знаходиться на кронштейні, що кріпиться до сектора важеля стоянкового гальма і вмикає сигнальну лампу СТОЯНОЧНЫЙ ТОРМОЗ червоного кольору на щитку приладів.

Вмикач сигналізатора несправності робочих гальм установлений на вирівнювачу привода гальмової системи і вмикає сигнальну лампу ТОРМОЗ червоного кольору на щитку приладів.

Про ввімкнення покажчиків повороту інформує сигнальна лампа зеленого кольору на щитку приладів, розташована біля рукоятки перемикача покажчиків поворотів.

Кінцеві вимикачі 18 та 54 сигналізації відкриття бокових люків бойового відділення розташовані на верхніх кришках бокових люків і вмикають сигнальну лампу БОКОВЫЕ ЛЮКИ червоного кольору на щитку приладів.

Рис. 15.15.Звуковий сигнал:

1 і 14 – прокладки; 2 – якір електромагніта; 3 – резонатор; 4 – мембрана; 5 – нерухомий контакт переривача; 6 – захисне кільце; 7 – ковпачкова гайка; 8 – регулювальний гвинт; 9 – рухомий контакт переривача; 10 – ресорна підвіска; 11 – обмотка електромагніта; 12 – корпус; 13 – з’єднувальна колодка

Датчик сигналізації ввімкнення водометного рушія розташований на роздавальній коробці і вмикає сигнальну лампу ДВИЖИТЕЛЬ зеленого кольору на панелі гідророзподільного апарата.

Датчики 20 та 40 наявності води в корпусі розташовані: один – на перегородці відділення силової установки машини з боку бойового відділення з правої сторони, інший – у кормі відділення силової установки ліворуч. Датчики наявності води мають електричний зв'язок з підсилювачами, що знаходяться в щитках 16 та 57, розташованих на нішах других коліс. При наявності води датчики з'єднують підсилювачі з корпусом машини. При цьому на щитку приладів, засвічуються сигнальні лампи ВОДА В КОРПУСЕ (ОТД. СИЛОВОЕ або ОТД. ДЕСАНТ) червоного кольору, що сигналізують про наявність води у відділенні силової установки або в бойовому відділенні.

Звуковий сигнал

На машині встановлений безрупорний герметичний звуковий сигнал. Він має електромагнітну вібраційну систему.

Розташований сигнал на кронштейні корпуса машини за правою фарою і вмикається за допомогою кнопки, розташованої в центрі кермового колеса.

Регулювання сигналу здійснювати у випадку появи хрипу або зниження гучності звучання.

Для регулювання:

- зняти ковпачкову гайку 7 (рис. 15.15);

- поворотом регулювального гвинта 8 донастроїти гнучке і чисте звучання сигналу;

- встановити ковпачкову гайку 7.

Склоочисник

Для очищення стекол оглядових люків на машині встановлений двощітковий склоочисник з електричним приводом.

Електродвигун склоочисника з редуктором і з системою приводних важелів розташований всередині машини між оглядовими люками.

Увімкнення склоочисника здійснюється вимикачем 6 (рис. 15.16), розташованим на корпусі редуктора склоочисника.

Рис. 15.16.Установлення склоочисника:

1 – щітка; 2 – вісь важеля; 3 – прес-маслянка; 4 – електродвигун; 5 – вітрове скло; 6 – вимикач; 7 – тяги з повідцями; 8 – ручка; 9 – важіль; 10 – редуктор

Склоочисником можна користуватися і вручну, відтягнувши на себе і повертаючи ручку 8, розташовану на редукторі.

При експлуатації склоочисника дотримуватись наступних правил:

- не вмикати склоочисник при наявності на склі сухого пилу і бруду, для цього використовувати омивач;

- після зняття щіток склоочисника на кінці важелів рекомендується надягати шматочки гумової трубки. Не повертати важелі щіток рукою, тому що при цьому вони можуть бути зміщені. Гумова щітка склоочисника повинна бути еластичною, прямолінійною і не мати дефектів на прилягаючій до скла кромці. При цих умовах щітка повинна витирати змочене скло за 5 - 8 подвійних ходів;

- при користуванні склоочисником у зимовий період щітки очищати від примерзлого снігу;

- при роботі щітки не повинні торкатися ущільнювача скла. Якщо щітки вдаряються в ущільнювач, то необхідно змінити установку важелів, для чого відкрутити гайку на осі, переставити важіль на шліцах осі і знову закрутити гайку.

Догляд за споживачами електроенергії

Перелік робіт, що виконується при технічному обслуговуванні споживачів електроенергії, викладений у пр. 25.1.1, 27.1.1, 27.1.2, 27.2.1, 27.2,8 і 29.3 (номер по порядку 47).

При змащуванні склоочисника послабити всі гайки, закручені на осі 2 важеля (рис. 15.16). При необхідності зняти важіль 9 із щіткою 1. Просунути вісь 2 важеля всередину машини настільки, щоб наконечник шприца можна було надягнути на прес-маслянку 3.

Після змащування провести операції в зворотному порядку.

15.3. Комутаційна та допоміжна апаратура

Для комутації (замикання і розмикання) електричних ланцюгів на машині використовується комутаційна апаратура.

Розетка для пуску двигуна від зовнішнього джерела

У машині є розетка (рис. 15.17) для пуску двигуна від зовнішнього джерела (акумуляторної батареї) ємністю не більше 190 А·год, з номінальною напругою 24 В або інших джерел електричної енергії з характеристиками, що не перевищують 24 В при струмі 0 А і 18,3 В при струмі 1000 А.

Попередження. Пуск двигуна зовнішнім джерелом електроенергії ємністю більш 190 А·год може призвести до виходу з ладу стартера.

Для доступу до розетки необхідно відкрити люк доступу до акумуляторних батарей.

Для пуску двигуна з'єднати зовнішнє джерело з розеткою зовнішнього пуску дротами (перетин 95 мм² і довжина 7 м), що є у наявності в груповому комплекті 5903-3906234 ЗІП (на 10 машин). На дротах по обидва боки є спеціальні наконечники (рис. 15.18), що виключають переплутування полярності.

Рис. 15.17.Розетка зовнішнього пуску двигуна:

1 – розетка; 2 – дріт на корпус; 3 – дріт до блока захисту

Пуск двигуна за допомогою розетки зовнішнього пуску можна виконувати і при відсутності штатних акумуляторних батарей на машині.

Запобіжники

Для захисту електричних ланцюгів і споживачів від перевантажень і коротких замикань в електрообладнанні машини застосовані запобіжники.

У ланцюзі системи ППО використовуються плавкі запобіжники ПВ-10 і ПВ-30. Вони розміщені в лівому щитку 57 (рис. 15.1) на ніші другого лівого колеса.

У зарядному ланцюзі використовується плавкий запобіжник ТП-160, розташований у блоці 27 захисту акумуляторних батарей (БЗА).

В інших ланцюгах використовуються автомати захисту мережі (АЗС), що використовуються в якості запобіжників.

На щитку приладів розміщені запобіжники:

- 32 (рис. 15.20) – АЗС-15 – фар;

- 30 – АЗС-5 – контрольних і сигнальних ламп;

- 29 – АЗС-15 – привода кришок повітровідводу і повітроприпливу та опалювачів.

У щитку 7 (рис. 15.1) запобіжників, розташованому на ніші першого правого колеса, розміщені запобіжники:

- АЗС-20 – баштової установки;

- АЗС-5 – обігріву стекол кульових опор амбразур;

- АЗС-15 – радіостанції і радіоприймача;

- АЗС-5 – переговорного пристрою;

- АЗС-15 – освітлення лівої сторони бойового відділення;

- АЗС-2 – звукового сигналу;

- АЗС-15 – передніх регуляторів температури стекол приладів спостереження;

- АЗС-15 – заднього регулятора температури стекол приладів спостереження;

- АЗС-15 – освітлення правої сторони бойового відділення;

- АЗС-5 – підсилювачів датчиків наявності води в корпусі.

У щитку 92 передпускового підігрівача, розташованому у відділенні силової установки на його перегородці, розміщений запобіжник АЗС-20 ланцюга передпускового підігрівача.

Усі АЗС, виконуючі роль запобіжника, завжди повинні бути обов’язково увімкнені, тобто ручка АЗС повинна знаходитися у верхньому положенні.

При перевантаженнях і коротких замиканнях запобіжник розмикає електричний ланцюг. При цьому плавкий запобіжник перегоряє, а АЗС вимикається, про що свідчить автоматичне переміщення його ручки у вимкнене положення.

Після усунення причин, що викликали перегоряння плавкого запобіжника, необхідно його замінити справним, що є в наявності у ящику ЗІП електрообладнання машини.

Для заміни плавких запобіжників у лівому щитку 57 необхідно:

- вимкнути вимикач батарей;

- відкрити кришку щитка;

- вийняти перегорілий запобіжник, підчепив його вказівним пальцем за торець, розташований ближче до борту машини;

- вставити справний запобіжник тієї ж марки у тримач до упору;

- закрити кришку щитка.

Для заміни плавкого запобіжника в БЗА необхідно:

- вимкнути вимикач батарей;

- послабити гайку-баранчик, що кріпить кришку БЗА;

- зняти кришку;

- послабити гайки кріплення запобіжника;

- вийняти перегорілий запобіжник;

- вставити новий запобіжник і затягнути гайки його кріплення;

- встановити і закріпити кришку БЗА;

- провести вищевказані операції в зворотному порядку.

Після усунення причин, що викликали спрацьовування АЗС, перевести його ручку у ввімкнене положення і вмикнути відповідний споживач. Якщо АЗС спрацює знову, то це буде свідчити про те, що несправність не усунута.

Забороняється. Утримувати ручку АЗС у ввімкненому положенні у момент перевантаження або короткого замикання.

15.4. Контрольно-вимірювальні прилади

Вольтамперметр

Вольтамперметр призначений для визначення величин напруги в бортовій мережі машини і зарядного (розрядного) струму.

Вольтамперметр приєднаний до бортмережі через шунт. Вольтамперметр 33 (рис. 15.20) встановлений на щитку приладів. Шунт встановлений у блоці 27 (рис. 15.1) захисту акумуляторних батарей, розташованому у відділенні силової установки біля акумуляторних батарей.

Межі виміру вольтамперметра: від –100 до + 300 А та від 0 до 30 В.

На лицьовій стороні корпуса приладу є кнопка, при натисканні на яку прилад працює як вольтметр. При не натиснутій кнопці прилад спрацює як амперметр. Поруч із кнопкою розташований гвинт коректора, за допомогою якого стрілку при необхідності встановлюють на нульову відмітку. При цьому всі споживачі і вимикач батарей повинні бути вимкнені.

Покажчик рівня палива

Покажчик рівня палива працює разом із двома датчиками реостатного типу. Покажчик 12 (рис. 15.20) розташований на щитку приладів, датчики – у паливних баках машини. На шкалі покажчика є напис ТОПЛИВО і поділки з позначеннями 0; 0,5 і П (порожній бак, половина бака і повний бак). Перемикання покажчика на датчик лівого або правого бака здійснюється перемикачем 28 ТОПЛИВНЫЕ БАКИ, ЛЕВЫЙ, ПРАВЫЙ.

Покажчик являє собою електромагнітний логометр із нерухомими вимірювальними котушками і рухливим постійним магнітом, зв'язаним зі стрілкою.

Принцип дії приладу заснований на тому, що на постійний рухомий магніт діють два магнітних полюси, направлені під кутом 90° один до одного, що створені вимірювальними котушками. Взаємодія цих полів створює результуюче поле, вектор сили якого діє на постійний рухомий магніт, відхиляючи його, а отже і стрілку покажчика. Величина магнітного поля, що створюється вимірювальними котушками, пропорційна кількості палива у баку.

Датчик являє собою дротовий реостат із ковзаючими по ньому контактними щітками. Реостат розміщений у закритому корпусі. Контактні щітки приводяться в рух важелем, на кінці якого є поплавець. У залежності від рівня палива рухомий контакт подовжує чи вкорочує, ввімкнений проміжок реостата і відповідно збільшує або зменшує загальний опір ланцюга вимірювальної котушки та величину струму в ній.

Рис. 15.19.Датчики:

1 – датчик масла; 2 – датчик сигналізатора засміченості масляного фільтра; 3, 7 – шайби; 4 – датчик сигналізатора перегріву охолоджувальної рідини; 5 – датчик охолоджувальної рідини; 6 – датчик тиску масла; 8 – датчик сигналізатора аварійного тиску масла

Покажчики температури охолоджувальної рідини й масла

Покажчики 13 (рис. 15.20) температури охолоджувальної рідини й масла 10 в двигуні працюють разом з датчиками. Покажчики встановлені на щитку приладів, а датчики 5 (рис. 15.19) і 1 відповідно в коробці термостатів і в масляному картері двигуна. Покажчик має шкалу з границями вимірів від 20 до 120°С. Принцип дії покажчика аналогічний принципу дії покажчика рівня палива.

Датчик являє собою термістор (напівпровідникова шайба, що змінює свій опір у залежності від зміни температури), що розміщений у металевому корпусі. Зміна температури охолоджувальної рідини або масла викликає зміну опору датчика, що, у свою чергу, викликає зміну струму у вимірювальній котушці покажчика, результуюче магнітне поле якого повертає постійний магніт і встановлює стрілку у відповідне положення на шкалі.

Сигналізатор перегріву охолоджувальної рідини

Сигналізатор складається з датчика 4 (рис. 15.19), вкрученого в ліву водяну трубу, і сигнальної лампи 14 (рис. 15.19) ПЕРЕГРЕВ ОХЛ. ЖИДКОСТИ червоного кольору, установленої на щитку приладів.

При перегріві охолоджувальної рідини контакти датчиків, що зв'язані з біметалічною пластиною, замикаються і вмикають сигнальну лампу.