Догляд за бортовими передачами

При контрольному огляді і щоденному технічному обслуговуванні перевірити, чи немає підтікання із бортових передач і нагрівання бортових передач (на привалах).

При технічному обслуговуванні № 1 окрім робіт щоденного технічного обслуговування перевірити рівень масла в бортових передачах і при необхідності дозаправити.

При технічному обслуговуванні № 2 замінити масло в бортових передачах; перевірити кріплення муфт напівжорсткого з'єднання, валів і картерів.

Перевірка заправки і дозаправлення масла в бортові передачі проводяться через 2400 – 2500 км пробігу.

6.5.3.1. Перевірка заправки і дозаправлення маслом бортової передачі

Інструмент, приладдя та експлуатаційні матеріали: ключ 14x17, змінна головка 24, подовжувач, вороток, плоскогубці (у ящику механіка-водія), шприц (на днищі середнього відділення, справа), масло.

Встановити машину на горизонтальній ділянці місцевості.

Викрутити болти і підняти ребристий лист.

Викрутити пробку 12 заправного отвору, передчасно розконтривши її.

Якщо масло не витікає із заправного отвору, дозаправити бортову передачу шприцом до появи масла із заправного отвору.

Укрутити пробку заправного отвору і законтрити її.

Встановити ребристий лист корпуса і закріпити його.

6.5.3.2.Заміна масла в бортовій передачі

Інструмент, приладдя та експлуатаційні матеріали: подовжувач, вороток, змінні головки 17, 22, 27, плоскогубці (у ящику механіка-водія), шприц (на днищі середнього відділення, справа), дріт КО1, КО 1,6 (у ящику для ЗІП), відро, ганчір’я, масло.

Встановити машину на горизонтальній ділянці місцевості.

Викрутити болти кріплення ребристого листа корпуса і підняти його до установки на стопор.

Очистити від пилу і бруду пробки 12 і 13 заправного і зливного отворів бортової передачі і розконтрити їх.

Викрутити пробку 13 зливного отвору і пробку 12 заправного отвору. Злити масло в тару.

Закрутити пробку зливного отвору і законтрити проволокою.

Заправити масло шприцом в бортову передачу до кромки заправного отвору (приблизно 2 л).

Закрутити пробку заправного отвору, законтрити її дротом.

Встановити ребристий лист корпуса і закріпити його.

6.6. Можливі несправності силової передачі

Питання для самоконтролю

Система змащування і гідрокерування

1. Призначення, технічна характеристика та загальна будова силоваої передачі машини.

2. Призначення, технічна характеристика та загальна будова системи змащування і гідрокерування силоваої передачі.

3. Призначення, загальна будова та робота гідроциклону, клапанної та золотникової коробок.

Головний фрикціон

1. Призначення, технічна характеристика та загальна будова головного фрикціона та його привода керування.

2. Робота головного фрикціона і привода керування.

3. Догляд за головним фрикціоном та його приводом керування.

Коробка передач

1. Призначення, технічна характеристика, загальна будова коробки передач та її привода керування.

2. Робота коробки передач і привода керування.

3. Догляд за коробкою передач та її приводом.

Планетарні механізми повороту і гальма

1. Призначення, технічна характеристика, загальна будова планетарних механізмів повороту і гальм та їх приводів керування.

2. Призначення, технічна характеристика, загальна будова зупинних гальм та їх приводів керування.

3. Робота планетарних механізмів повороту і привода керування.

4. Робота зупинних гальм і привода керування.

5. Призначення, технічна характеристика, загальна будова, робота стоянкового гальма та його приводу керування.

6. Догляд за планетарними механізмами повороту і гальмами.

Бортові передачі

1. Призначення, технічна характеристика, загальна будова бортових передач.

2. Робота бортової передачі.

3. Догляд за бортовими передачами.

Розділ 7

ХОДОВА ЧАСТИНА

Під ходовою частиною розуміють сукупність рушіїв, що є на бойовій машині, із системою підресорювання.

Рушій – сукупність агрегатів ходової частини, що безпосередньо взаємодіють з навколишнім середовищем для створення зовнішнього тягового зусилля, яке рухає бойову машину.

Легкі танки, БМП й інші бойові машини, окрім сухопутних можуть мати і водохідний рушій.

Як сухопутні, на бойових машинах можуть застосовуватися гусеничний, колісний, колісно - гусеничний, лижно - гусеничний, аеросанний рушії, а також їх комбінації. Так, наприклад, сучасні танки і БМП мають гусеничний рушій; БТР – колісний (БТР-152, БТР-70, БТР-80) або гусеничний (БТР-50, американський М113); бронеавтомобілі – колісний; колісно - гусеничний рушій раніше встановлювався на деяких БТР (німецькі Sd Kfz 250, Sd Kfz 251, американський M2); бойові аеросани використовувалися під час Великої Вітчизняної війни в північних районах СРСР.

Системою підресорювання, або підвіскою, називається сукупність деталей, вузлів і механізмів, що зв'язують корпус машини із осями опорних котків. Система підресорювання складається з вузлів підвіски. Вузлом підвіски називається сукупність деталей, вузлів і механізмів, що зв'язують вісь одного котка з корпусом, або декількох взаємозв'язаних котків, з'єднаних із корпусом через єдиний пружний елемент.

7.1. Гусеничний рушій

Гусеничний рушій із переднім розташуванням ведучих коліс призначений для надання машині поступального руху як на суші, так і на воді за рахунок крутного моменту, що підводиться від двигуна до ведучих коліс. Зачеплення ведучих коліс з гусеничними стрічками – цівкове. Гусеничний рушій складається з двох гусеничних стрічок 11 (рис. 7.1), двох ведучих коліс 1, дванадцяти опорних котків 14, шести підтримувальних котків 10,

двох напрямних коліс 13, двох очищувачів 12, двох механізмів натягнення гусеничних стрічок.

При русі машини на плаву гусеничні стрічки, перемотуючись, створюють своїми нижніми гілками потік води, направлений убік, протилежний руху, завдяки чому машина рухається.

Для зменшення шкідливого впливу потоку води, що створюється верхньою гілкою гусеничної стрічки, і збільшення швидкості руху машини верхня гілка закривається спеціальними крилами. Крила виконані так, щоб потік води, що створюється верхньою гілкою гусеничної стрічки, частково прямує назад від щитка в передній частині крил і напрямних лопаток в кормовій частині крил.

7.1.1. Гусеничні стрічки

Гусеничні стрічки дрібноланкові, кожна із них складається з 85-тиланок-траків 18, зв'язаних між собою шарнірно за допомогою обгумованих пальців 16, скоб 15 і болтів 24.

Трак– штампований з високоміцної сталі, має два вушка для з'єднання траків і два гребені для запобігання сходу гусеничної стрічки із опорних котків і спаду її з підтримувальних котків. Гладка сторона з’єднаних в стрічку траків (між гребенями) служить біговою доріжкою для опорних котків.

На зовнішній стороні трака є ґрунтозачепи, що збільшують зчеплення його з ґрунтом.

У вушка траків запресовані сталеві пальці з привулканізованими до них гумовими втулками 17, які за рахунок деформації гуми дозволяють тракам повертатися на невеликий кут відносно один одного. На кінці пальців 16 надіті скоби 15, виконані з високоміцної сталі. Скоби закріплені за допомогою болтів 26, при цьому болт укручений в скобу між лисками пальців.

Ведуче колесо

Ведучі колеса, отримуючи обертання від двигуна через агрегати силової передачі, перемотують гусеничні стрічки, що знаходяться з ними в зачепленні, і надають корпусу машини поступального руху.

Рис. 7.2.Ведуче колесо:

1 – хвостовик водила; 2 – бортова передача; 3 – контрувальний дріт; 4 – пробка кріплення ведучого колеса; 5, 6 – болти; 7 – зубчасті вінці; 8 – корпус

Ведуче колесо складається з корпуса 8 (рис. 7.2) і двох зубчастих вінців 7 для зачеплення зі скобами гусеничних стрічок. Корпус ведучого колеса складається з двох зварених між собою сталевих частин із фланцями для установки і кріплення змінних зубчастих вінців.

Зубчасті вінці кріпляться до корпуса ведучого колеса болтами. Для підвищення зносостійкості на робочі поверхні зубців наплавлений шар твердого сплаву.

Ведуче колесо встановлюється на хвостовик 1 водила бортової передачі шліцьовою ступицею і кріпиться на водилі пробкою 49, яка стопориться болтом 5 і розпірним конусом 22 (див. рис. 6.11).

Опорний коток

Опорні котки служать для розподілу маси машини на опорну поверхню гусеничних стрічок. Коток виконаний порожнистим і герметичним. Він складається зі ступиці 7 (рис. 7.3), дисків 19 і бандажа 20, зварених між собою. На сталевому бандажі привулканізована масивна гумова шина 21.

Опорні котки розміщені по обидві сторони бортів машини. Коток встановлюється на вісь 6 на підшипниках і кріпиться стопорною гайкою 18, яка фіксується стопором 11. Між підшипниками встановлена розпірна втулка.

До ступи ці котка кріпиться болтами кришка 9 із заправним отвором, закритим пробкою 12 з алюмінієвою або фібровою прокладкою. Між кришкою і ступицею є гумове ущільнювальне кільце 10. З протилежного боку ступиця котка закрита кришкою з лабіринтовим ущільненням 13, гумовою манжетою 15 і ущільнювальним кільцем 17.

Кришки котка встановлені на сурик. Ущільнення запобігають викиду мастила із котка, а також попадання води і бруду в порожнину ступиці.

7.1.4. Підтримувальний коток

Підтримувальні котки призначені для підтримки і спрямування верхніх гілок гусеничних стрічок при їх перемотуванні.

Підтримувальний коток однобандажний з привулканізованою гумовою шиною. Ступиця котка виготовлена з алюмінієвого сплаву. У місці контакту з гребенями гусеничної стрічки в ступицю котка з обох боків укручені сталеві гайки 41 (див. рис. 7.4).

Підтримувальний коток встановлений на осі кронштейна 37 на двох кулькопідшипниках і кріпиться гайкою 40, яка фіксується стопором. Між підшипниками встановлені розпірні втулки.

До ступиці котка кріпиться кришка 43 із заправним отвором, закритим пробкою 42 з алюмінієвою або фібровою прокладкою. Під кришку встановлено гумове ущільнувальне кільце. З протилежного боку ступиця котка закрита кришкою з лабіринтовим ущільненням 39, манжетою і ущільнювальним кільцем. Кришки встановлені на сурик.

Ущільнення запобігають витоку масла із котка, а також попадання води і бруду в порожнину ступиці.

7.1.5. Напрямні колеса та очищувачі

Напрямні колеса служать для напряму гусеничних стрічок, а разом з механізмом натягнення – для їх натягнення. Напрямне колесо зварене з двох фасонних дисків 8. Для надання жорсткості між ободами колеса рівномірно по периметру вварені ребра 9.

Напрямне колесо розміщене в кормовій частині машини на осі кривошипа 16 на кульковому і роликовому підшипниках і кріпиться гайкою 3, яка фіксується стопором 5. Між підшипниками встановлена розпірна втулка 10.

Для запобігання витоку мастила із ступиці, а також попадання води і бруду всередину, ступиця закривається кришками 2 і 33, лабіринтовим ущільненням 14, самопідтискною манжетою 13, повстяним сальником 15 і ущільнювальними кільцями 6 і 12. Для заправки мастила в ступицю у центрі кришки 2 є отвір, що закривається пробкою 4 з алюмінієвою або фібровою прокладкою.

Очищувачі напрямних коліс встановлені на бортах машини в планках з пазами і кріпляться чотирма болтами 25 (див. рис. 7.1). Для найбільш ефективного очищення коліс від снігу між очищувачем і ободом колеса встановлюється зазор 3-5 мм.

7.1.6. Механізм натягнення гусеничних стрічок

Механізм натягнення гусеничних стрічок складається з кривошипа 16 (рис. 7.4), корпуса 29 механізму натягнення, кронштейна 32, черв'яка 21, черв'ячного колеса 20 і стопорного пристрою.

Кривошип встановлюється в кронштейні і корпусі механізму натягнення на двох бронзових втулках, що виконують роль підшипників.

Від провертання кривошип утримується зубчастою муфтою 22, яка підтискається до зубців корпуса механізму натягнення гайкою 25 і фіксується стопором 24 з болтом 23.

Черв'ячне колесо насаджене на шліци кривошипа і фіксується від осьового переміщення упорним кільцем 28. Черв'як встановлений вертикально на двох бронзових втулках і захищений від осьових переміщень буртами, виконаними на осі черв'яка.

При обертанні шестигранної головки вала черв'яка обертається черв'ячне колесо, яке повертає кривошип із напрямним колесом, змінюючи ступінь натягнення гусеничної стрічки. Перед обертанням черв'яка зубчаста муфта повинна бути виведена із зачеплення з корпусом механізму натягнення.

Для змащування в корпусі механізму натягнення є отвір з пробкою. Ущільнювальні кільця 26, 31 і манжета 35 захищають порожнину черв'ячного механізму від попадання води і бруду.

7.2. Підвіска

В якості системи підресорювання машини служить незалежна торсіонна підвіска. Вона призначена для пом'якшення поштовхів і ударів, що сприймаються корпусом машини, при русі по нерівній дорозі або місцевості.

Підвіска складається з дванадцяти торсіонних валів 29 (див. рис. 7.3), дванадцяти балансирів 23, дванадцяти кронштейнів 2 підвіски, чотирьох гумових упорів 6 (див. рис. 7.1), чотирьох пружинних упорів 2 і шести гідравлічних амортизаторів 5.

7.2.1. Торсіонний вал

Торсіонні вали є пружними елементами підвіски. Вони є довгими сталевими стержнями циліндричної форми з малою і великою шліцьованими головками і розміщуються упоперек машини над днищем.

Однією головкою торсіонний вал входить у шліцьовий отвір труби балансира, а іншою – в шліцьову втулку кронштейна підвіски, привареного до протилежного борту корпуса машини.

Щоб захистити торсіонний вал від корозії і можливих механічних пошкоджень робочих поверхонь, стержень його після ґрунтовки і фарбування обгорнутий подвійним шаром прогумованої ізоляційної стрічки і покритий зверху бакелітовим лаком.

Торсіонний вал утримується від подовжнього зсуву в трубі балансира і в кронштейні підвіски кришками 26 (див. рис. 7.3) і болтами 25, вкрученими в різьбові отвори на торцях торсіонних валів. Отвір у великій головці використовується також для витягання торсіонного вала з кронштейна підвіски і труби балансира.

Для обмеження максимального кута закрутки торсіонних валів (ходу балансирів) над передніми і задніми опорними котками встановлені пружинні упори, над другими і четвертими – гумові упори, які закріплені до кронштейна, що приварений до корпуса машини.

Так як один кінець торсіонного вала закріплений в корпусі машини, а другий в балансирі, то при наїзді котка на нерівність балансир, повертаючись на осі, закручує торсіонний вал. Після подолання перешкоди торсіонний вал розкручується, повертаючи баланси у вихідне положення. Внаслідок пружного закручування торсіонного вала поштовхи та удари, що передаються на корпус машини, пом'якшуються.

Невзаємозамінність торсіонних валів правого і лівого борту машини викликана тим, що при роботі вони мають різний напрямок закручування і при виготовленні піддаються попередньому зміцнюючому закручуванню "заневолюванню" в тому ж напрямку, тому на торцях валів, призначених для встановлення на лівий борт, є мітки "Лів", а на правий борт – мітки "Пр".

7.2.2. Балансир і кронштейн підвіски

Балансир у зборі призначений для кінематичного зв'язку опорних котків гусеничного рушія через торсіонні вали з корпусом машини.

Балансир 23 виконаний із сталі. Стержень, труба 1 балансира, а також вісь 6 котка – порожнисті. Отвір в стержні балансира закритий пробкою. Усередині труби балансира є шліци для з'єднання з торсіонним валом. Труба балансира встановлена на двох втулках 27, запресованих в отвори кронштейна підвіски.

При наїзді машини на перешкоду балансир повертається і закручує торсіонний вал, унаслідок чого поштовхи і удари, що сприймаються корпусом машини, зм'якшуються. Для запобігання вигину балансира у разі сильних бічних ударів котків об перешкоди на обох бортах біля передніх котків приварені обмежувачі 8.

Балансири мають площадки для упору. До перших, других і шостих балансирів приварено по два вушка 24 для з'єднання з гідравлічними амортизаторами.

Кронштейн 2 підвіски призначений для розміщення балансирів та закріплення торсіонів. Кронштейн підвіски приварений до бортового листа і днища машини. У внутрішній порожнині кронштейна є дві розточки для запресовування втулок і шліци для малої головки торсіонного вала. Із зовнішнього боку в кронштейні підвіски є виточка, в яку встановлюються гумові манжети 28, що захищають втулку 27 від забруднення. Для змащування втулок в кронштейнах підвіски на борту машини є отвори, які закриваються пробками 3.

7.2.3. Пружинні і гумові упори

Пружинні упори 2 (див. рис. 7.1) і гумові упори 6 обмежують хід балансирів. Пружинні упори встановлені над першими і шостими опорними котками. Вони складаються з пружини, основи, бойка, болта і стопорної шайби. Гумові упори встановлені над другими і четвертими котками.

7.2.4. Гідравлічні амортизатори

Гідравлічні амортизатори (див. рис. 7.5) служать для гасіння коливань машини, шляхом перетворення механічної енергії в теплову, що виникають при її русі.

Принцип дії амортизатора заключається в перетворені кінетичної енергії коливання корпуса в теплову енергію рідини, яка перетікає через обмежені отвори.

На машині встановлено шість гідравлічних амортизаторів – на першій, другій, шостій підвісках кожного борта.

Будова гідравлічного амортизатора: у верхню частину корпуса 38 вкручений корпус 40 ущільнення з опорою 39, а в нижню – вушко 26, яким гідроамортизатор з'єднується з балансиром підвіски. Робочий циліндр 37 з поршнем 18 і штоком затискається між опорою 39 і вушком 24.

У поршні є клапан 35 стискання, дросельний отвір 16 і клапан 34 віддачі. У канавках поршня встановлені чавунні ущільнювальні кільця 33. У вушці 26 передбачені клапан 22 для випуску надмірної робочої рідини в компенсаційну камеру при прямому ході (вниз) поршня, клапан 29 для поповнення робочою рідиною порожнини циліндра з компенсаційної камери при зворотному ході (вгору) поршня і дросельний отвір 20.

Ущільнення штока складається з гайки 43, скребка 6, повстяного сальника 7, бронзового кільця 8, манжет, фторопластового манжеторозділювача 10, що підтискаються через сталеве кільце пружинами 11, поміщеними в отворах втулки 12. У опорі 39 є два отвори 14 для додаткової циркуляції робочої рідини із порожнини циліндра в компенсаційну камеру.

Захисний кожух 44, що нагвинчений на сергу 2 і застопорений болтом із стопорною планкою 45, захищає шток від механічних пошкоджень. За допомогою серги 2, яка накручується на кінець штока, гідроамортизатор з'єднується з корпусом машини, а за допомогою вушка 26 – з балансиром підвіски.

Принцип роботи гідравлічного амортизатора. При наїзді на перешкоду опорний коток опускається або піднімається, відповідно відбувається відносне переміщення поршня в циліндрі гідравлічного амортизатора, встановленого на цьому котку. Якщо швидкість переміщення котка, а отже і поршня гідроамортизатора порівняно невелика, то робоча рідина перетікає з однієї порожнини циліндра в іншу через дросельний отвір 16 поршня, не відкриваючи клапан. Завдяки опору, що створюється при перетіканні робочої рідини, коливання котків передаються на корпус із зменшеними швидкістю і розмахом.

При русі котка вгору робоча рідина витісняється через отвір у поршні з нижньої порожнини циліндра у верхню, причому витісняється її з нижньої порожнини більше, ніж може поміститися у верхній, оскільки об'єм верхньої порожнини зменшується за рахунок входження штока. Надлишкова робоча рідина при цьому перетікає через дросельний отвір 20 вушка і отвори 14 опор в компенсаційну камеру 44.

При русі котка вниз витиснена в компенсаційну камеру надлишкова робоча рідина повертається через отвір 20 в нижню порожнину а циліндра, а з верхньої порожнини б робоча рідина перетікає в компенсаційну камеру через два отвори 14 в опорі і отвір 16 поршня в порожнину ациліндра.

При високій швидкості переміщення котка, коли дросельні отвори не можуть забезпечити вільне перетікання рідини, що витискається, в роботу вступають клапани 29, 34, 35 і 22. Резерв робочої рідини, що знаходиться в компенсаційній камері, служить для поповнення тієї частини робочої рідини, яка виноситься назовні у вигляді плівки на поверхні штока.