ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ ТИФЛОПЕДАГОГІКИ ТА ТИФЛОПСИХОЛОГІЇ 6 страница

Класифікація основних напрямів розвитку технічних засобів орієнтування (ТЗО)

За способом отримання просторової інформації відомі технічні засоби орієнтування можна розділити на:

- системи зі світловою локацією в інфрачервоному діапазоні частот;

- системи з ультразвуковою локацією;

- телевізійні системи.

За способом представлення інформації виділяють пристрої, що використовують:

- звукові випромінювачі;

- тактильні датчики (вібраційні, голкові, теплові, електричні);

- матриці нейростимуляторів.

За ступенем інформативності розрізняються:

- детектори перешкоди;

- системи заміщення зору.

Порівняльні результати реалізації різних систем заміщення зору

Відповідно до трьох згаданих каналів передачі інформації сліпому розвиваються напрями:

- максимального використання слуху;

- «шкірного зору»;

- матричного стимулювання очного нерва або зорової кори головного мозку.

Перший з вказаних напрямків на сьогодні найширше представлений серед реалізованих і серійних пристроїв, що пов'язано з високою інформативністю відповідних ТЗО, технологічністю їх виготовлення і відсутністю чинників, небезпечних для здоров'я користувача.

«Шкірний зір» реалізується зазвичай за допомогою тактильних (електричних, теплових або вібраційних) матриць, що накладаються на достатньо великі площі шкірного покриву і стимулюють ділянки шкіри відповідно до розподілу яскравості в телевізійному кадрі, отриманому від відеокамери. Останні досягнення тут зв'язані з використанням язика як чутливого органу для сприйняття сигналів тактильної матриці.

Експерименти по імплантації матриць в головний мозок, виконані, наприклад, W.H. Dobelle, показали працездатність відповідних ТЗО, але висока вартість і небезпека для здоров'я нейрохірургічних операцій роблять цей шлях малопривабливим для сліпих.

Практичне впровадження ТЗО

Не дивлячись на півстолітній досвід розробок різних ТЗО для сліпих, лише небагато з них доходять до стадії промислового випуску і отримують широке визнання користувачів. Основними причинами є або недостатньо високі споживчі якості, або висока ціна. Остання причина обмежує швидкість впровадження найбільш високоінформативних ТЗО.

Серед достатньо ефективних, але дорогих ТЗО можна назвати, наприклад, згадані вище ультразвукові окуляри вартістю більше $3000 і лазерну тростину «Lasercane» (США) вартістю близько $2500. Крім того, значну проблему складає процес навчання користувача. Тому на світовому ринку на даний момент затребувані простіші прилади, такі як, наприклад, ультразвуковий ручний детектор перешкод «Miniguide» (АВСТРАЛІЯ-США), що коштує $400-500.

У Росії досвіду серійного впровадження подібних виробів до недавнього часу не було. Проте 5 років тому в Санкт-Петербурзькому БГТУ «Воємех» ім. Д.Ф.Устінова проведений ряд експериментальних робіт, що базуються на 15-річному досвіді наукових розробок в області приладів для сліпих, і початий випуск ультразвукової тростини і ультразвукового ліхтарика. В даний час удосконалення цих приладів, а також розробку нових напрямів продовжує ТОВ «НВО «Сонар».

На даний момент ТОВ «НВО «Сонар» випускає наступні прилади:

- Ультразвукова тростина «Сонар-1УТ»

- Ультразвуковий ліхтарик «Сонар5уф»

- Електронний компас «Пеленг-01»

На стадії макетних зразків знаходяться складніші прилади, що розвивають концепції вище згаданих систем заміщення зору «Kaspa» і «VOICE», а також локальна навігаційна система на базі інфрачервоних маячків.

6. Побутові електронні прилади для незрячих

Окремим напрямом електронних розробок на допомогу сліпим є прилади, що дозволяють отримувати невізуальну інформацію, що стосується різних побутових проблем, перш за все на кухні і в магазинах. Зокрема, існують деякі розробки ТОВ НВО «Сонар», які вже запущені у виробництво або знаходяться на стадії експериментальних зразків.

Сюди відносяться прилади з мовним представленням інформації:

- побутовий безмін «Сонар-б1», що говорить

- визначник номіналів російських купюр «ПАЛІТРА-02»

- визначник кольору «ПАЛІТРА-01»

- вольтметр, що говорить

Є також простіші прилади з тональною звуковою індикацією:

- Звуковий маячок-індикатор рівня-таймер «Кенар-01»

- Звуковий таймер «Дзвоник».

Кінцева ефективність розглянутих пристроїв (перш за все, систем заміщення зору) залежить від користувача не в меншій мірі, чим від якості реалізації приладів. Крім технічних проблем, виникає також питання подолання психологічного бар'єру. З цієї точки зору виглядає доцільною організація спеціальних навчальних груп, оснащених асортиментом технічних засобів різної складності, де користувач мав би можливість освоювати навики використання даних приладів, починаючи з найбільш простих.

ВИКОРИСТАННЯ КОМП'ЮТЕРА СЛІПИМИ ТА СЛАБОЗОРИМИ