Трудовий колектив як суб’єкт трудового права України.

Складність виробничо-господарських відносин зумовлює залучення праці цілих груп найманих працівників, що є основою для виникнення колективного учасника трудових відносин – трудового колективу.

Трудовий колектив підприємства відповідно до ст. 252¹ КЗпП України утворюють всі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством.

Трудові колективи виступають як необхідна умова виробництва. Економічною основою їх виникнення та розвитку є виробничі відносини. Трудовий колектив і підприємство – поняття невід’ємні одне від одного. У складі єдиного трудового колективу підприємства згідно з його структурою діють колективи цехів, бригад, дільниць та інших підрозділів.

Повноваження трудового колективу реалізуються через загальні збори працівників, якщо інше не передбачено статутом. В умовах великого підприємства повноваження трудових колективів реалізуються через конференції, комітети підприємств, страйкові комітети. Вони обираються як правило, на зборах трудового колективу строком на 2-3 роки не менш як 2/3 голосів.

Основні повноваження трудового колективу:

· розгляд і затвердження проекту колективного договору;

· визначення та затвердження переліку і порядку надання працівникам підприємства соціальних пільг;

· участь у моральному та матеріальному стимулюванні продуктивної праці, порушення клопотання про представлення працівників до державних нагород;

· затвердження за поданням власника Правил внутрішнього трудового розпорядку;

· обговорення стану трудової дисципліни та здійснення заходів щодо її зміцнення та ін.

У ст. 252⁵ КЗпП України визначено загальні принципи матеріальної заінтересованості трудового колективу в результатах господарської діяльності. Задоволення матеріальних інтересів працівників прямо залежить від рівня доходу колективу. Підприємство, яке забезпечує виробництво та реалізацію кращої продукції (робіт, послуг) з меншими витратами, одержує більший доход і перевагу у своєму виробничому і соціальному розвитку та оплаті праці працівників.

Відшкодування підприємством збитків, заподіяних іншим організаціям і державі, сплата штрафів, неустойок та інших санкцій, встановлених законодавством, проводиться за рахунок доходу колективу.

У галузі охорони праці трудові колективи разом із власником або уповноваженим ним органом у колективному договорі передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій на рівні, не нижчому за передбачений законодавством.

Трудові колективи здійснюють громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці, а також за використанням коштів, призначених на охорону праці. Через своїх уповноважених з питань охорони праці трудові колективи мають право безперешкодно перевіряти на підприємстві виконання вимог щодо охорони праці і вносити обов’язкові для розгляду власником пропозиції про усунення виявлених порушень нормативних актів з безпеки та гігієни праці.