Визначення комплексного показника якості готового продукту з метою прогнозування його споживчих властивостей і позиціювання на ринку

Для оцінки споживчих властивостей товарів враховують характеристики показників якості, в тому числі комплексний показник якості, який характеризує два і більше властивостей продукту, що оцінюється. Різновидом комплексного показника є інтегральний показник якості (ІПЯТ), який виражається як відношення комплексного показника корисних властивостей до показника економічних властивостей (витрат на створення і споживання виробів), тобто як відношення показників властивостей, що визначають споживчу вартість і вартість.

При розрахунку враховують кількість аналогічних товарів на споживчому ринку, середню ціну аналогічного товару, ціну товару, що вивчається, вміст білків, жирів, вуглеводів, калорійність товару згідно вказаного маркування, вміст функціонального інгредієнта, рекомендований чи середній вміст основних поживних речовин (у т.ч. й функціонального інгредієнта) і калорійність в аналогічних товарах, обраних як контроль.

Інтегральний показник якості J виражається відношенням якості товару до його ціни:

(4.1)

де n – число порівняльних характеристик;

g_i – вміст і-ої речовини в продукті, що вивчається, г в 100 г продукту;

g_oi – середній вміст і-ої речовини в аналогічних товарах, г в 100 г продукта;

p – ціна 100 г товару, що вивчається, грн.;

p_o – середня ціна 100 г аналогічного товару, грн.

Інтегральний показник якості товарів можливо використовувати для прогнозування їх споживчих властивостей і ефективного позиціювання товарів на ринку, а значить, і для отримання максимальної користі від їх реалізації.

Аналіз властивостей функції показує, що оптимальним споживчим властивостям товарів відповідають значення інтегрованого показника, що наближаються до 1, тобто J_опт®1.

Зміщення значень інтегрального показника в бік якості, тобто при J > 1, свідчать про застосування підприємством агресивної стратегії в намаганні завоювати перевагу на ринку за рахунок використання наперед відомих низьких цін, або про неефективну цінову стратегію, у результаті якої підприємство втрачає частину прибутку.

Зміщення значення інтегрального показника в бік ціни, тобто при J < 1, характеризує ситуацію престижного ціноутворення для товарів з низькими показниками якості.

Таким чином, класифікувати товари за їх споживчими властивостями можна способом розподілу їх на три групи (кластери):

С₀ – товари, для яких J_опт®1;

С₁₊ – товари, для яких J > 1;

С₁- – товари, для яких J < 1.

Дотриматися точної рівності J=1 для інтегрованого показника якості товару, що вивчається, досить складно. Тому, необхідно вирішити проблему максимального наближення значення J до 1, тобто визначити розміри і межі для кластера оптимальних значень інтегрального показника якості товару.

Сума відстаней g(C,J_c) між центром кластера (для С₀ це 1) і всіма точками J_c цього кластера становитиме g₀=S½g(1,J_c)½ для всіх J_cÎC_0. Аналогічно можна визначити відстань g₁- і g₁₊ для кластерів С₁- і С₁₊. Тоді сума таких відстаней для всіх трьох виділених кластерів (С_1-, С₀, С₁₊) складе:

(4.2)

Оптимальний розподіл значень інтегральних показників якості аналізуємої групи товарів буде отримано при R®min.

Таким чином, оптимально позиціонувати товар на ринку можна не хаотично, а цілеспрямовано: змінюючи характеристики товару, керуючись критерієм оптимальності R®min для кластерів, що виділяються. Для моделі, що розглядається, як обмеження може бути використаний середній рівень цін, який установився на ринку на групу товарів, що аналізується .

Приклад. Розрахунок інтегрального показника якості хлібобулочних виробів, збагачених селеном. Вихідні дані для розрахунку наведено у табл. 4.1.

Інтегральний показник якості контрольного зразка приймається рівним 1.

Таблиця 4.1