ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВА НА ЗАХИСТ

Момент і тактика допиту неповнолітнього підозрюваного визначаються особливостями психології підліткового віку. Після вчинення злочину підліток емоційно збуджений, його пригнічує незвичність обстановки, страх перед батьками, викриттям його вчинку та покаранням. Такий його стан не може перешкоджати проведенню з ним бесіди, а також допиту.

Допит проводиться в місці провадження досудового слідства. Обстановка і порядок допиту мають спонукати неповнолітнього до усвідомлення серйозності зустрічі зі слідчим. Доброзичливий тон допиту неповнолітнього підозрюваного не виключає контролю за його поведінкою, а за необхідності — внесення зауважень та попереджень у разі легковажної поведінки останнього. Перед початком допиту необхідно зняти напруженість, заспокоїти неповнолітнього та вжити заходів до встановлення психологічного контакту з ним.

Перший допит неповнолітнього дуже важливий, оскільки часто є основним та вирішальним. Під час цього допиту необхідно отримати об'єктивні та повні показання.

Неповнолітньому підозрюваному необхідно детальніше, ніж дорослому і в доступній формі роз'яснити, у вчиненні якого злочину він підозрюється. Це необхідно зробити лише після з'ясування біографічних даних, умов життя і виховання та встановлення психологічного контакту з ним.

Підлітку необхідно роз'яснити важливість правдивості його показань для об'єктивного розслідування.

При підготовці до допиту необхідно продумати питання, які доцільно поставити неповнолітньому. Вони мають бути конкретними та нескладними, за змістом не містити фактичних даних, які б могли підказати неповнолітньому обставини вчиненого злочину.

Вільну розповідь неповнолітнього підозрюваного необхідно уважно вислухати, не перебиваючи його та не відволікаючи його уваги запитаннями.

У разі, якщо неповнолітній визнає вину у вчиненому злочині і сам викладає обставини справи, слід його детально допитати і з'ясувати факти, які допоможуть установити додаткових свідків, виявити знаряддя злочину, знайти викрадене майно та інші речові докази. Показання неповнолітнього необхідно детально зафіксувати.

Особливу увагу слідчому варто звернути на те, що під час допиту окремі підлітки, неправильно розуміючи почуття дружби, товариства, приховують активних співучасників злочину і беруть всю відповідальність за них на себе.

Легкість, з якою підліток визнає свою провину, нерідко негативно впливає на якість подальшого збирання слідчим доказів.

Між тим, ураховуючи випадки самообмови, схильність підлітків до фантазування, бравади та перебирання чужої провини на себе, показання такого обвинуваченого мають перевірятися за двома критеріями: їх повноти та вірогідності.

При допиті вищезгаданих неповнолітніх слід використовувати такі тактичні прийоми, як деталізація показань та зіставлення їх з

матеріалами першочергових слідчих дій, супроводження допиту перевіркою та уточненням показань намісці вчинення злочину, роз'яснення підлітку справжнього змісту і сенсу почуття дружби і товариства, які не мають нічого спільного з круговою порукою.

Важливе значення для успішного допиту неповнолітнього підозрюваного має демонстрація слідчим своєї обізнаності з обставинами вчиненого злочину. При цьому слідчий не повинен удаватись до брехні, гримати себе впевнено, питання ставити логічно, послідовно.

З урахуванням психічного стану неповнолітнього пщозрюваного чинник раптовості можнавикористати, демонструючийому переконливі докази, що підтверджують обізнаність слідчого про деталі події.

Психологічний вплив на позитивні якості неповнолітнього для його спонукання до каяття — це ще одиніз важливих тактичних прийомів при проведенні допиту неповнолітньогопідозрюваного. Неповнолітньому необхідно роз'яснити тяжкість учиненого злочину, значення і правові наслідки щирогокаяття та активного сприяння розкриттю злочину.

Як свідчить слідча практика, неповнолітній правопорушник заздалегідьне готує докази свого алібі, тому детальний допит про місце І час його перебування у момент учинення злочину, його заняття в цей період і попередні дні, зіставлення їх з іншими матеріалами справи викривають його у даванні неправдивих показань.

Перед допитом неповнолітнього обвинуваченого необхідно скласти план допиту, передбачивши вньому обставини, які необхідно з'ясуватив обвинуваченого, та питання, які йому необхідно поставити. Сформулювати їх слід з урахуваннямставлення неповнолітнього до пред'явленого обвинувачення. У плані варто передбачити, які докази і в якій послідовності потрібно пред'явити обвинуваченому. Законних представників чи близьких родичів запрошуватидля участі в допиті неповнолітнього обвинуваченого недоцільно.

При пред "явленні обвинувачення слідчий оголошує підлітку постанову про його притягнення як обвинуваченого, роз'яснює суть пред'явленого обвинувачення та вручає копію постанови про притягнення як обвинуваченого.

Підлітку в доступній формі необхідно роз'яснити сутність пред'явленого обвинувачення, значення обставин, які пом'якшують таобтяжують покарання, обґрунтованість кваліфікації,значення вказаних у законі та постанові про притягнення як обвинуваченогоюридичних термінів.

Відповідно до ч. 6ст. 143 КП К на початку допиту слідчий .повинен запитати обвинуваченого, чи визнає він себе винним у пред'явленому

обвинуваченні, після чого пропонує йому дати показання по суті обвинувачення.

Завдання слідчого — допомогти неповнолітньому ставленням запитань логічно зв'язано викласти свої показання. Якщо неповнолітній визнає себе винним і дає правдиві показання, то основна увага приділяється деталізапії цих показань.

Якшо ж неповнолітній обвинувачений не визнає себе винним, слідчий заздалегідь розробляє тактику його допиту. При цьому, крім тактичних прийомів, які використовуються під час допиту неповнолітнього підозрюваного, слідчий може використати такі:

розкрити суспільну небезпеку злочину, ставлення до злочину громадськості, збитки, заподіяні підлітком рідним, близьким, як вплинув учинений ним злочин на моральну атмосферу в родині, що очікує його в майбутньому, якшо він не змінить своєї поведінки;

доцільно використати зібрані під час розслідування докази;

необхідно пред'явити докази неповнолітньому обвинуваченому, які безпосередньо викривають його у вчиненні злочину;

викрити неповнолітнього обвинуваченого в наданні неправдивих показань щодо другорядних питань з метою продемонструвати йому обізнаність слідчого в обставинах учинення злочину. Зрозумівши неспроможність своїх доводів, підліток буде давати показання і шодо важливіших питань;

скористатися психологічним ефектом раптовості з урахуванням психіки підлітка.

За необхідності перевіряються нові факти, обставини, епізоди злочинної діяльності, а також для перевірки правдивості раніше даних показань використовується повторний допит неповнолітнього обвинуваченого.

Законом передбачається обов'язковість участі захисника у справах про злочини неповнолітніх.

Органи досудового слідства і суди відповідно до вимог ст. 59 Конституції України в усіх випадках повинні забезпечити право неповнолітнього на одержання кваліфікованої юридичної допомоги. Ураховуючи вікові особливості неповнолітніх, закон надає їм можливість користуватися правовою допомогою фахівця. Участь захисника під час провадження досудового слідства і розгляду кримінальної справи про злочини неповнолітніх у суді є обов'язковою (п. 1 ч. 1 ст. 45 КПК України). Зазначена вимога закону є однією з найважливіших особливостей провадження справ про злочини неповнолітніх.

Допит неповнолітнього обвинуваченого проводиться тільки в присутності захисника.

Відмова неповнолітнього обвинувачуваного від захисника не може

бути прийнятою слідчим, прокурором і судом. Згідно з п. 1 ст. 45 КПК України у справах осіб у віці до 18 років, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину, захисник допускається до участі у справі "з моменту визнання особи підозрюваною чи пред'явлення їй обвинувачення".

Відповідно до вимог п. 6 ст. 45 КПК України участь захисника є обов'язковою при провадженні справи про застосування примусових заходів виховного характеру. Якщо захисник не запрошений неповнолітнім або його законним представником, слідчий призначає захисника і забезпечує його участьу справі відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 47 КПК України.

Захисником неповнолітнього обвинуваченого може бути будь-який фахівець у галузі права, а з моменту закінчення справи і пред'явлення матеріалів досудового слідства для ознайомлення — також його близькі родичі, опікуни чи піклувальники. Допускаючи близьких родичів, опікунів чи піклувальників до участіу справі, слід мати на увазі обставини, за яких вони підлягають відведенню від справи, зокрема чи не були вони допитані як свідки, чи не мають вони іншого процесуального статусу (потерпілих у справах про викрадення малолітнім майна своїх родичів, обвинувачених — співучасників чи посібників злочину) та інші обставини.

У разі, коли відповідно до вимог ст. 45 КПК України участь захисника є обов'язковою, близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники можуть брати участь у справі як захисники лише одночасно із захисником адвокатом чи іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Про допуск захисника до участі в справі слідчий виносить постанову. У разі, коли неповнолітній не досяг 16 років або якщо неповнолітнього визнано розумово відсталим, при пред'явленні йому обвинувачення та його допиті за розсудом слідчого чи прокурора або за клопотанням захисника можуть бути присутні педагог або лікар, батьки чи інші законні представники неповнолітнього (ст. 438 КПК України). При цьому слідчий зобов'язаний роз'яснити їх право ставити обвинуваченому запитання та викласти свої зауваження. Запитання, шо ставлять ці особи обвинуваченому, та їх зауваження заносяться до протоколу. Доцільна участь у допиті педагога, якого допитуваний знає та довіряє йому, але не класного керівника, оскільки він допитується у кримінальній справі.

Педагог повинен допомогти неповнолітньому перебороти збуджений стан та незвичність ситуації.

Як свідчить практика, участь батьків на допиті недоцільна. У

присутності батьків неповнолітні губляться, відчувають сором. Часто самі батьки намагаються перешкодити ходу слідства своїм впливом на неповнолітнього.