Організація розслідування

Суттєве значення для забезпечення ефективності розслідування злочинів, передбачених статтями 210 і 211 КК України, має здійснення заходів організаційного характеру, до яких належить:

вивчення нормативно-правових актів, що регулюють склад, структуру і порядок формування та виконання бюджетів, порядок видання нормативно-правових і розпорядчих актів у бюджетній сфері, а також відповідної навчальної та наукової літератури. Слідчому доцільно робити витяги з нормативних актів тих положень, вимоги яких були порушені службовою особою при вчиненні злочину. їх наявність дозволить правильно орієнтуватися у кваліфікації діяння, грамотно і обґрунтовано складати основні процесуальні документи у справі (постанова про порушення кримінальноїсправи, постанова про притягнення як обвинуваченого, обвинувальний висновок і т. ін.). Витяги можуть використовуватись при плануванні і проведенні допитів підозрюваних і свідків, що сприятиме підвищенню ефективності цих слідчих дій;

ознайомлення з особливостями фінансової, господарської, нормотворчої діяльності державного органу, підприємства, установи чи організації, його структурою, особливостями ведення діловодства,

бухгалтерського обліку та звітності, шо здійснюється вивченням нормативнихактів, які регламентують організацію та діяльність цього органу, підприємства, установи чи організації, спеціальної літератури, отриманням консультацій у спеціалістів та працівників цієї організації.

На початковому етапі розслідування злочинів щодо використання бюджетних коштів усупереч їх цільовому призначенню та недотримання вимог чинного бюджетного законодавства щодо пропорційного фінансування чи скорочення видатків бюджету (ст. 210 КК України) насамперед слід ознайомитися з порядком проведення та оформлення фінансових і господарських операцій, складання фінансової звітності, системою бухгалтерського обліку в зазначеному державному органі, на підприємстві, вустанові чи організації;

збирання даних про службову особу, яка вчинила протиправні дії з бюджетними коштами. Дані про її особисті зв'язки (наприклад, із підприємцями, вищими службовими особами, керівниками інших установ, своїми заступниками, головними бухгалтерами, працівникамиюридичної служби) можуть допомогти в установленні і співучасників; місць знаходження документів — можливих джерел доказів; свідків і, таким чином, сприяти успішному подальшому розслідуванню.Ці відомості можуть отримуватись у ході оперативно-розшукових заходів, а також у результаті: відібрання пояснень; допитів різних осіб; витребування та виїмки документів, що характеризують особистість злочинця;

організація заходів щодо забезпечення збереження необхідних бухгалтерських, банківських, казначейських та інших документів, які мають значення для справи. У зв'язку з тим, шо документи — основні джерела доказів у справах про бюджетні злочини можуть бути знищені або приховані злочинцями чи іншими особами, основним завданням початкового етапу розслідування забезпечення збереження зазначених документів. Здійснюється воно проведенням комплексу слідчих дій (переважно виїмкою) та оперативно-розшукових заходів. Але ефективність них дій значною мірою зумовлена належним проведенням слідчим заходів організаційного характеру, до яких належать: визначення кола державних органів, установ, підприємств, організацій, денеобхідно вилучити або витребувати документи; визначення низки документів, які слід вилучити;визначення конкретних місць знаходження цих документів (бухгалтерія, фінансово-економічний відділ,юридичний відділ, канцелярія, архів тощо) або службових осіб, у розпорядженні яких ці документи перебувають; встановлення конкретного способу одержання документів (вилучення, витребування, виїмка, обшук): визначення часу та послідовності проведення дій, спрямованих на отримання документів; встановлення виконавців таких лій (слідчий,

оперативний працівник); складання доручення органу дізнання на проведення виїмки з поставленням конкретного завдання працівникові цього органу;

організація проведення оперативно-розшукових заходів. Деякі суттєві для кримінальної справи про злочини вказаного виду питання можуть встановлюватись здійсненням оперативно-розшукових заходів при провадженні досудового розслідування. У справах про злочинні порушення бюджетного законодавства основними завданнями, які вирішують оперативні працівники, є: установлення місць знаходження документів, що мають значення для справи; установлення осіб, які тим чи іншим чином причетні до злочину; виявлення осіб, які мають відомості про обставини справи: виявлення, поряд з бюджетними, інших злочинів. Організаційні заходи слідчого при цьому полягають у визначенні завдань оперативним працівникам (складання доручень), здійсненні заходів із налагодження належної взаємодії з ними;

створення слідчої або слідчо-оперативної групи для розслідування злочинів, пов'язаних із порушеннями бюджетного законодавства. Необхідність у проведенні досудового слідства слідчою групою (СГ) або слідчо-оперативною групою (СОГ) виникає при розслідуванні багатоепізодних та особливо резонансних справ про злочини зазначеного виду;

залучення осіб, які мають спеціальні знання, та використання їх допомоги в розслідуванні. Для того, щоб забезпечити ефективність використання спеціальних знань, слід передусім здійснити організаційний захід — визначити і залучити конкретних осіб, які мають спеціальні знання в тій чи іншій галузі (фахівці фінансового права, бухгалтерського обліку, будівництва, банківської справи).

Особливості планування роботи у справах

Вид і послідовність слідчих дій, їх планування та особливості тактики провадження багато вчому зумовлені слідчими ситуаціями, що виникають до початкового етапу розслідування.

При вирішенні питання про достатність підстав для порушення кримінальної справи і в ході розслідування необхідне знання встановленого законодавством про бюджетну систему України порядку формування тавиконання державного бюджету.

У процесі планування та розслідування кримінальної справи слід з'ясувати обставини, загальна система яких визначена ст. 64 КПК України і конкретизується ознаками злочину, описаними в диспозиції статей 210 та 211 КК України, а також криміналістичного характеристикою цього злочину.

З'ясуванню підлягають такі питання;

чимістить окреслене порушення законодавства про бюджетну систему ознаки складу злочину і в чому конкретно виявилося це порушення (спосіб учинення бюджетного злочину); чи тягне за собою це правопорушеннявідповідальність за статтями КУпАГТ;

які саме кошти сталипредметом злочину (планові або наявні; цільове спрямування й обсяг дозволеного витрачання) та їх розмір (великий, особливо великий);

кошти якого фонду (загального чи спеціального) стали предметом злочину;

характеристика виданих нормативно-правових(розпорядчих) актів, якими, усупереч установленому законом порядку, змінені доходи або видатки бюджету (найменування,номери державної реєстрації, зміст, незаконні положення, від імені кого видані, чиї підписи, резолюції є на цих актах);

чи були реалізованінезаконні нормативно-правові (розпорядчі) акти;

які саме вимоги і яких саме чинних нормативних актів були порушені при вчиненні злочину;

мотив злочину (корислива або інша особиста зацікавленість; неправильно зрозумілі інтереси справи тощо);

розмір заподіяної злочином матеріальної шкоди та вжиті заходи з її відшкодування;

у яких документахвідображені сліди злочину та місця знаходження цих документів;

характеристика державного органу, установи, підприємства, організації, службові особи якої вчинили порушення (функції, форма власності, джерела фінансування, напрями діяльності, структура, місцезнаходження, керівники та службові особи, відповідальніза забезпечення фінансово-господарської діяльності);

до якого рівня розпорядників коштів державного бюджету належить зазначена установа, чітко визначити її підпорядкування(установа може бути або розпорядником коштів державного бюджету або одержувачем коштів державного бюджету);

на якій стадії виконання Державного бюджету України вчинено порушення законодавства про бюджетну систему України та видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи І видатки бюджету всупереч установленому законом порядку, оскільки залежно від цього необхідно вилучити відповідні документи; які саме документи слід вилучити;

відомості про майно та наявність реєстраційних, розрахункових, бюджетних рахунків у казначейських органах та/або банках;

коло осіб, які брали участь у здійсненні фінансово-господарської діяльності або у виданні (готуванні, прийнятті, узгодженні, доведенні до виконавців) нормативно-правового (розпорядчого) акта, яким незаконно змінені доходи чи видатки бюджету;

особи, причетні до злочину, та ступінь участі кожної із них у його вчиненні;

обставини, шо впливають на ступінь тяжкості злочину(повторність, учинення злочину за попередньою змовою групою осіб);

обставини, що пом'якшують (ст. 66 КК України) та обтяжують (ст. 67 КК України) покарання;

свідки злочину;

зв'язок бюджетного злочину з іншими злочинами, учиненими вказаною особою (групою осіб);

обставини, що характеризують особу обвинуваченого;

умови, що сприяли вчиненнюзлочину, та заходи, які доцільно вжити для їх усунення,

Планування розслідування бюджетних злочинів має базуватися на типових версіях, які можуть бути сформульовані з урахуванням слідчих ситуацій.

На початковому етапі розслідування бюджетних злочинів перед слідчим стоїть завдання швидкого та повного збирання необхідних матеріалів і доказів, попередження можливих спроб злочинців знищити або сфальсифікувати документи,які виступають основними джерелами доказів у справах зазначеної категорії. Версії будуються на основі первинного матеріалупро злочин,а також з урахуванням інформації, шо одержується в процесі проведення першочергових слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.

Після проведення перевірки та порушення кримінальної справи слідчий, одержавши інформацію про ознаки злочину, будує розсліду­вання на підставі зазначених відомостей. При цьому висуваються окремі версії певних обставин справи. Як правило, на цьому етапі висуваються версії:

про об'єктивну сторону діяння (формальний та конкретний спосіб вчинення злочину);

суб'єкта злочину (роль окремих службовихосіб у вчиненні злочину);

суб'єктивну сторону діяння (форма вини (умисел) та мотиви злочинних дій);

можливість учинення, поряд з бюджетними, й інших злочинів (привласнення майна чи заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, хабарництво, зловживання службовим становищем тощо); ймовірний зв'язок діянь службовихосіб з учиненням іншими особами (як правило, тими, що одержують бюджетні кошти)

таких злочинів, як привласнення майна, шахрайство з фінансовими ресурсами тощо,

У зв'язку з можливістю та поширеністю фактів протидії розслідуванню у справах зазначеної категорії на початковому етапі необхідно планувати проведення максимально детальних допитів усіх відомих свідків злочинних дій з метою уникнення чи хоча б зниження можливості давання цими особами в подальшому неправдивих показань або зміни ними своїх показань під тиском осіб, зацікавлених у результатах справи. Це також сприяє уникненню необхідності проведення в подальшому повторних допитів.

Якщо внаслідок злочинних дій службових осіб — порушниківбюджетного законодавства було заподіяно матеріальну шкоду державі, то на початковому етапі слід планувати заходи, спрямовані на забезпечення відшкодування цієї шкоди (накладенняарешту на майно службової особи, майно суб'єкта підприємництва, якщо злочин учинено службовими особами підприємницької структури, банківські вклади).

Необхідним є складання письмового плану розслідування. Адже всі слідчі дії та оперативно-розшукові заходи доцільно проводити скоординовано та у стислі строки. Вибір конкретної форми та структури плану розслідування здійснюється слідчим залежновід обсягу матеріалу, який є в його розпорядженні, досвіду розслідування аналогічних злочинів.