ДОКУМЕНТУВАННЯ ТА РОЗСЛІДУВАННЯ

ЗЛОЧИНІВ, УЧИНЕНИХ У СФЕРІ

НАДРОКОРИСТУВАННЯ

Порушення встановлених правил охорони надр, як уже зазначалося вище, може вчинюватись дією або бездіяльністю. Наприклад: вибіркове відпрацювання багатих ділянок родовищ, що призводить до необгрунтованих втрат запасів корисних копалин; пошкодження родовищ корисних копалин, що виключає повністю або суттєво обмежує можливість їх подальшої експлуатації; порушення порядку забудови площ залягання корисних копалин; забруднення надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин тощо.

Незаконність видобування, яка є обов'язковою умовою визнання дій особи кримінально караними, означає, шо видобування корисних

копалин здійснюється без належним чином оформленої ліцензії (дозволу), з відхиленням від умов, зазначених у ньому документі (приміром, видобування за межами відведеної ділянки надр або з використанням недозволенна дляпевного родовища методів і засобі к видобування корисних копалин). Злочин буде і в тому разі, коли дозвіл є підробленим або простроченим.

Склад вищезгаданого злочину в першій формі визнається закінченим із моменту порушення правил охорони надр, яке створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля, а в другій — з по­чатку незаконного видобування корисних копалин.

Слід звернути увагу також на низку зловживань, пов'язаних із діяльністю у сфері видобування корисних копалин, але не охоплених ознаками злочину, передбаченого ст. 240 КК України, і, незважаючи на специфіку діяльності підприємств, які здійснюють таку діяльність, за наявності відповідних підстав кваліфікуються за ознаками злочинів у сфері службової діяльності та проти власності.

Зазначені форми злочинів щодо зловживань посадових осіб державних установ, зокрема суб'єктів господарювання, не обмежуються порушенням умов та правил охорони надр чи провадження діяль­ності з природними ресурсами. Вони виявляються і в інших формах, а саме:

визначення пільгових умов діяльності, надання найефективніших родовищ або фальсифікація даних про кількість запасів нафти і газу, їх склад з метою подальшої передачі до комерційних структур за винагороду, зокрема у користування вже розроблених родовищ за рахунок державних коштів, але прихованих запасів нафти і газу:

протиправне відчуження майна та заволодіння ним фальсифікацією документів, зокрема приховування реального стану видобутих ресурсів та їх неоприбуткування;

нецільове використання коштів, виділених на освоєння родовищ нафти і газу, та завищення обсягів виконаних робіт з мстою розкрадання цих коштів;

придбання обладнання за вищими, ніж ринкові, цінами, переважно за бюджетні кошти;

надання в оренду приміщень, майнових об'єктів та матеріальних цінностей, технічної документації при занижених ставках оплати порівняно з ринковими;

укриття органами Мінекобезггеки та ДПА виявлених порушень при перевірці підприємств, які виконують діяльність у сфері експлуатації родовищ нафти і газу, щодо забезпечення технічних, безпечних, екологічних, стандартних умов та оплати за користування надрами, інших платежів до бюджету тощо;

надання до державних органів (Мінекоресурсів, ДПА) невірогідної

обов'язкової інформації про: діяльність у сфері освоєння та експлуатації родовищ нафти і газу; виконання умов і правил діяльності у цій сфері; прибутки та обсяги видобутку; місця діяльності тощо;

фальсифікація підсумків перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємництва щодо використання та збереження матеріальних цінностей (коштів), неповнота нарахування та сплати податків, незастосування штрафних і фінансових санкцій, безпідставне застосування пільг при оподаткуванні тошо.

Перевірка місць видобутку нафти і газу, а також суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язана з експлуатацією родовищ нафти та природного газу, здійснюється ггри вивченні та відпрацюванні таких питань:

проведення аналізу оперативної інформації про зловживання посадових осіб нафтогазовидобувної галузі, наявність нелегальних підприємств і місць видобутку та обстеження місць, де здійснюється господарська діяльність (у разі виявлення фактів нелегального видобутку вживаються заходи щодо документування злочинної діяльності та збирання матеріалів);

вивчення установчих документів, зокрема поданих на розгляд до місцевих органів влади для погоджень, Державної комісії по надрах — на експертизу документів та Мінекоресурсів — для отримання ліцензії тощо (за необхідності проводиться їх зустрічна перевірка, установлюються юридична та фактична адреси засновників та виконавчих директорів).

У разі виявлення фактів фальсифікації зазначених документів, обстеження об'єктів, проведення експертиз та видачі ліцензій суб'єктам господарювання встановлюється, ким з посадових осіб та за чиєю вказівкою проводилось обстеження, експертиза тощо, хто їх підписував і за яких умов.

Крім вищевказаних питань шодо форм зловживань у сфері освоєння та експлуатації родовищ нафти і газу, у ході перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання необхідно звертати увагу на виконання інвестиційних зобов'язань за рахунок бюджетних коштів та обов'язкових платежів і відрахувань, а саме:

використання бюджетних коштів та здійснення в повному обсязі відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, зокрема за наднормативні втрати корисних копалин під час їх видобування, а також за обсяги видобування понад встановлені квоти (ліміти), плата за які здійснюється у подвійному розмірі із застосуванням базового, диференційованого нормативу;

плата за користування надрами в цілях, не пов'язаних із

видобуванням корисних копалин (особливо за їх зберігання), інші податки і збори (обов'язкові платежі);

розрахунки нафтою або газом за вказану діяльність відповідно до обсягів, визначених ліцензійними умовами, зокрема передача цих корисних копалин місцевим органам влади у рахунок обов'язкових відрахувань і платежів до бюджету, передача в безоплатне користування майна нафтогазовидобувних підприємств комерційним структурам.

Під час перевірок необхідно піддавати аналізу такі питання:

дотримання законності діяльності з пошуку корисних копалин, проведення буріння, монтажу,випробування свердловин, розроблення та використання природних копалин;

повноти вивчення геологічної будови надр, гірничотехнічних, гідрогеологічних та виконання інших умов, необхідних для експлуатації розвіданих родовиш;

вірогідності визначення кількості та якості запасів усіх корисних копалин і наявних у них компонентів відповідно до Інструкції про зміст, оформлення і порядок подання на розгляд Державної комісії по запасах корисних копалин матеріалів геолого-економічних оцінок родовищ металічних і неметалічних корисних копалин, затвердженої наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин (да­лі - ДКЗ) від 4 вересня 1995 р. № 35;

ведення робіт методами і способами, які виключають невиправдані втрати корисних копалин, зниження їх якості, надмірне руйнування ґрунтового покриву і забруднення довкілля та забезпечують ефективну рекультивацію території;

відбиття результатів проведених робіт Із пошуку (розвідки) корисних копалин та рекомендації з їх використання в геологічних звітах із розвідки родовищ і протоколах ДКЗ.

Водночас не повинні залишатися поза увагою питання наявності у суб'єктів господарювання:

фахівців, які мають відповідну геологічну або гірничотехнічну освіту та професійну підготовку з проведення робіт із документальним засвідченням;

обладнання, машин та механізмів, які виготовлені відповідно до стандартів або технічних умов та згідно зі сферою застосування, зазначеною в інструкції з експлуатації;

технічних засобів, експлуатація яких відповідає вимогам нормативно-технічної документації заводу-виготовлювача,ремонтній документації, вимогам з охорони праці та довкілля;

будівель, приміщень, виробничих майданчиків, обладнаних із урахуванням шкідливості виробництва та у відповідності до вимог

санітарних норм;

геологічної, геофізичної, маркшейдерської, виконавчо-технічної документації, свідчень її збереження, а також зразків гірських порід і руд, дублікатів проб.

Для документування фактів фальсифікації документів щодо техніко-економічного обґрунтування, геолого-економічних оцінок родовищ корисних копалин, зокрема тих, які подаються на експертизу ДКЗ України, а також ухилення від внесення корисних копалин до державного реєстру необхідно:

вивчити питання виконання суб'єктами господарювання кваліфіка­ційних та організаційних вимог до провадження господарської діяльнос­ті з пошуку (розвідки) корисних копалин, вірогідності проведеної геоло-го-економічної оцінки і обліку запасів корисних копалин родовиш відповідно до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр;

дослідити та провести зустрічні перевірки вказаних офіційних даних щодо вірогідності запасів корисних копалин, їх кількості і якості, умов залягання, ступеня вивченості, економічного значення і пїдготоатеності родовища до промислового освоєння.

Органу дізнання при проведенні дослідчої перевірки необхідно:

забезпечити наявність у матеріалах дослідчої перевірки наказів про призначення на посади керівників підприємства та завірених ксерокопій їх посадових обов'язків;

перевірити наявність ліцензій на видобуток корисних копалин;

вилучити та долучити до матеріалів перевірки:

установчий договір, в якому зазначено мету створення підприємства та склад його засновників;

договір оренди земельної ділянки, на якій розташований кар'єр;

робочий проект, згідно з яким працює підприємство, що видобуває корисні копалини;

вжити необхідних заходів щодо вилучення і передачі на відпові-дальне зберігання незаконно добутихкорисних копалин та їх попередньої оцінки;

призначити ревізію фінансово-господарської діяльності під­приємства;

перевірити, чи надсилались керівниками підприємства до відповід­них міністерств і відомств документи на отримання ліцензії після завершення строку дії попередньої ліцензії (видається Міністерством екоресурсів України);

витребувати довідку з податкової інспекції про сплату податків (як правило, податки сплачуються як за землю сільськогосподарського призначення, тоді як їх необхідно сплачувати як за використання землі для промислових розробок);

витребувати дані про наявність проекту земельного відведення

ділянки та зміни цільового призначення землі — з категорії сільсько­господарської у категорію промислової.