Організація дослідної підготовки матеріалів за фактами вчинення злочинів та ухвалення щодо них рішень

У встановленні факту події злочину важливиметапом є проведення дослідчої перевірки. Від того, в якому обсязі і які докази вчинення злочину будуть виявлені, яким чином вони будуть вилучені та зафіксовані, залежить можливість наданняюридичної оцінки окремим особам.

Важливим є вчасне витребування та вилучення відповідно до

вимог чинного законодавства фінансових, бухгалтерських та інших документів.

Зокрема, матеріали дослідчої перевірки фактів порушення законодавства про бюджетну систему України (ст. 210 КК України) і видання нормативно-правовихабо розпорядчих актів, які змінюють доходи І видатки бюджету всупереч установленому законом порядку (ст. 211 КК України), що надійшли до слідчого відділу,повинні містити такі матеріали:

документ, який є приводом для порушення кримінальної справи (рапорт працівника органу дізнання, повідомлення службової особи органу, який здійснює контроль, заява громадянина тощо);

основні документи, якими підтверджуються відомості про наявність події злочину та обов'язкові ознаки його складу. Від наявності таких документів залежитьобгрунтованість порушення кримінальної справи, оскільки саме ними в основному підтверджується факт учинення бюджетного злочину. Ці документи можуть бути надані службовими особами, вилучені при проведенні ревізій та перевірок або отримані оперативними працівниками при здійсненні оперативно-розшукових заходів. До таких документів, зокрема, слід віднести:

документи, [до вказують, до якого рівня розпорядників бюджетних коштів належить зазначена установа; які свідчатьпро форму власності,джерела фінансування та характер діяльності підприємства, установи, організації, на яких учинено злочин (статутні документи, положення про підприємство, наказ про його створення, баланси, фінансові звіти, податкові декларації та ін.);

документи, якими визначається обсяг, розподіл і цільове призначення бюджетних коштів (бюджетний запит, плани асигнувань, бюджетний розпис або витяг з нього, лімітна довідка, кошториси, довідки про зміни ло кошторису, зведені показники за всіма джерелами надходжень коштів, зведені показники звітів про виконання бюджету, звіти про рух державних коштів, штатні розписи, накази, розпорядження, план використання бюджетних коштів, рішення місцевої ради тощо):

документи, які відображають факти порушення бюджетного законодавства України чи видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч установленому законом порядку (документи, що свідчать про укладення певних угод, документи, згідно з якими було отримано бюджетну позичку, бухгалтерські, банківські, казначейські та інші документи, що відображають ті чи інші бухгалтерські, банківські та розрахункові операнії, містять відомості про суми незаконно витрачених або недоотриманих коштів);

документи, що свідчатьпро заняття установою, суб'єктом господарювання певними видами підприємницької діяльності (мають значення для вирішення питання про порушеннякримінальної справи стосовно службових осіб підприємства, які допустили використання бюджетних коштів усупереч їх цільовомупризначенню, або бюджетних установ у разі порушення ними порядку одержання та витрачання власнихнадходжень);

накази про призначення службових осіб на посади, службові інструкції, функціональні обов'язки.

Примітка. У випадку, коли зазначені документи не були вилучені в ході дослідчої перевірки або вилучались тільки їх копії, необхідно першочергово їх вилучити проведенням виїмок або обшуків одразу ж після порушення кримінальної справи.

Також слід під час вилучення копій зазначених документів зобов'язати розписками відповідальнихосіб установи вжити всіх заходів до збереження оригіналів;

детальні та змістовні пояснення службових осіб, які можуть бути причетними до вчинення протиправних дій з бюджетними коштами. Конкретні службові особи, які мають повноваження щодо розпорядження бюджетними коштами і допустили при цьому [торушення, майже завжди відомі на самому початку розгляду матеріалів,що вказують на можливий злочин. їх пояснення дозволяють провести повний та об'єктивний аналіз матеріалів,висунути можливі для цієї ситуації версії про характер події, мотиви дій службових осіб;

детальні пояснення службових осіб та спеціалістів державної казначейської установи, що контролювали видатки та здійснювали розрахунково-касовеобслуговування вищезазначеної установи,шодо порушення бюджетного законодавства України;

детальні пояснення осіб, які можуть надати відомості про певні обставини порушення бюджетного законодавства України. Це можуть бути пояснення службових осіб та працівників підприємства, яким керує підозрюваний, службових осіб вищої організації тощо;

акти документальних ревізій та зустрічних перевірок. Отримавши матеріали документальної ревізії, слідчий для вирішення питання про порушення кримінальної справи повиненправильно оцінити та перевірити висновки ревізора про виявлені порушення. Аналізматеріалів ревізії по суті починається зі з'ясування, які конкретно факти порушень бюджетного законодавства установлені ревізором, чи містять ці порушення ознаки злочину іякого конкретно. Адже ревізор за допомогою методів документальноїперевірки і фактичного контролю лише виявляє факти порушень, що вказують на обставини, за якими маскуються злочини. Слід відзначити, що акт ревізії, який надсилається до правоохоронного органу, зазвичай має досить великий обсяг, причому більшість фактів фінансових правопорушень, детально описаних у цьому акті, не мають злочинного характеру. Тому завданням слідчого на цьому етапі є правильне визначеннясаме злочинних порушень бюджетного законодавства. Це дозволяє встановити найсуттєвішу для прийняття рішення про порушення кримінальної справи обставину — наявність події злочину. Для вирішення цього та інших завдань на стадії перевірки відомостей про можливий злочин доцільно використовувати допомогу обізнаних осіб у нспроцесуальних формах.

Найпоширенішим недоліком при проведенні ревізії є їїповерховість. Зокрема, досить часто встановлюються не всі факти зловживань і таким чином занижуються розміри бюджетних коштів або, навпаки, розмір коштів, при використанні яких були порушення, необгрунтовано завищується. У листі, який супроводжує ці матеріали,найчастіше лише констатується факт виявленого зловживання. В акті ревізії не завжди вказуються прізвища службових осіб, які допустили

порушення. Мають місце випадки, коли ревізори не відбирають у службових осіб, діяльність яких перевіряється, письмові пояснення щодо обставин виявлених зловживань.

Певні недоліки мають місце і в діях слідчих при аналізі матеріалів ревізії. Нерідко в них відсутній критичний підхід до оцінки результатів ревізії. Як наслідок, висновки ревізорів сприймаються на віру і на їх основі будуються подальші дії, ухвалюються процесуальні рішення. Це може призвести до необгрунтованого порушення кримінальної справи та суттєвих ускладнень при її розслідуванні.

У матеріалах дослідчої перевірки фактів видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч установленому законом порядку (ст. 211 КК України), що надійшли до слідчого відділу, повинні міститись такі документи:

нормативно-правові або розпорядчі акти, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч установленому законом порядку (будь-які нормативні акти, що містять одну чи більше правову норму, розраховані на невизначене коло фізичних і юридичних осіб та неодноразове застосування, або будь-які акти розпорядчого характеру), що були предметом злочину;

документи, якимизаперечується законність нормативно-правового (розпорядчого) акта (протест прокурора, його подання або скарга до суду про визнання незаконним нормативного акта, відповіді компетентних органів або службових осіб на протести та подання прокурора і т. ін.);

рішення компетентного органу про невідповідність нормативно-правового або розпорядчого акта вимогам чинного бюджетного законодавства (вищого чи судового органу);

документи, що визначають посадовий статус службової особи, яка підписала нормативно-правовий (розпорядчий) акт, що ним змінюються доходи і видатки бюджету всупереч установленому законом порядку;

письмові пояснення службових осіб, запідозрених у вчиненні злочину (повинні містити дані про обставини ухвалення рішення, підписання та видання відповідного акта, яким, усупереч законодавству, змінювались доходиабо видатки відповідного бюджету);

письмові пояснення очевидців протиправних дій (працівників юридичної служби, підлеглих запідозреної службової особи та інших осіб, які брали участь або мають відомості про розроблення, прийняття та виконання вказаного правового акта).

Якщо факт незаконного видання нормативно-правового або розпорядчого акта було виявлено під час проведення ревізії, до первинних матеріалів слід включати відповідні матеріали.

Наведений перелік документів є необхідною умовою обґрун-

тованого порушення кримінальної справи і забезпечення її судової

перспективи.

Оцінивши інформацію, отриману в результаті проведеної дослідчої перевірки, слідчий, прокурор або орган дізнання залежно від наявності або відсутності підстав для порушення кримінальної справи приймають одне з рішень, передбачених ч. 2 ст. 97 КПК України, а саме: порушують кримінальну справу за ознаками бюджетного злочину; порушують кримінальну справу про інший злочин (зловживання службовим становищем, перевищення службових повноважень, заволодіння чужим майном шляхом привласнення або зловживання службовим становищем тощо), якшо в результаті перевірки не встановлено факт кримінального порушення бюджетного законодавства, але є достатні дані, які вказують на ознаки іншого злочину; відмовляють у порушенні кримінальної справи, якщо за наслідками перевірки не встановлено достатніх даних про ознаки бюджетного або іншого злочину; направляють матеріали за належністю (наприклад, органам ДКРС, Рахунковій палаті для прийняття рішення про накладення адміністративного стягнення за ст. 164¹² КУпАП); у випадках неповного проведення дослідчої перевірки повертають матеріали для доопрацювання, зазначивши при цьому, шо конкретно необхідно зробити.