ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДНОЇ ПЕРЕВІРКИ

Необхідно зазначити, що корисливі злочини, які здійснюються в бюджетній сфері, як правило, характеризуються порушенням визначеного законодавчими і нормативними актами порядку, умов та правил використання бюджетних ресурсів, проведення розрахунків між

бюджетними установами і суб'єктами підприємництва, управління ввіреним державним майном та виконання зобов'язань перед державою.

Специфічними формами правопорушень у бюджетній сфері є: завищення кредиторської заборгованості за розрахунками з фізичними та юридичними особами; заниження в обліках вартості активів та сум боргових зобов'язань; зайве отримання бюджетних коштів унаслідок завищених асигнувань; взяття до сплати зобов'язань, що перевищують кошторисні призначення; зарахування коштів, натежних бюджету одного рівня, до бюджету іншого рівня; лишки (нестачі) грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей.

Сферами діяльності, де зазначені найпоширеніші злочини, є насамперед центральні та місцеві органи влади і управління по відношенню до підпорядкованих підрозділів та інших суб'єктів підприємництва, діяльність яких підлягає контролю або урегулюванню цими органами.

При проведенні перевірки виконання бюджету та стану роботи фінансових органів і органів Державного казначейства області та району слід перевірити:

виконання чинних нормативних актів щодо бюджету, фінансів і контролю, зокрема, законів України "Про бюджетну систему України", "Про Державний бюджет України на поточний рік", відповідних указів Президента України, інших чинних нормативних актів участині, яка стосується цих ділянок роботи фінансових і казначейських органів;

наявність і правильність розрахунків та обґрунтувань доходів і видатків бюджету і позабюджетних фондів; чи забезпечено дотримання нормативів відрахувань від загальнодержавних податків, зборів та інших платежів до бюджету області, району, правильність розподілу джерел доходів і видатків між місцевими бюджетами вказаних адміністративно-територіальних одиниць;

правильність утворенняі використання резервного фонду місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування;

розміри дотацій і субвенція,які передбачено отримати в бюджеті області з Державного бюджету України, правильність їх розрахунків і обґрунтувань, скільки їх фактично отримано за відповідний період, чи не мали місця випадки витрачання дотацій і субвенцій не за цільовим призначенням;

за рахунок яких надходжень планувалось і фактично було створено позабюджетні фонди місцевих державних адміністрацій чи органів місцевого самоврядування відповідного рівня, чи не передбачалося в бюджеті та чи не мали місця випадки спрямування бюджетних коштів у позабюджетні фонди;

дотримання фінансовими органами І органами Державного

казначейства чинного порядку фінансування установ і організацій, зокрема, чи не допускалося перерахування грошових коштів з основного поточного рахунку бюджету на видатки, не передбачені бюджетом, у більших розмірах, ніж передбачено бюджетом, на фінансування позабюджетних фондів та на інші необгрунтовані і не передбачені законодавством заходи;

чи ухвалювали органи виконавчої влади відповідного рівня, органи місцевого самоврядування рішення про спрямування бюджетних коштів на видатки, не передбачені бюджетом. Такі рішення можуть ухвалюватись тільки за наявності в бюджеті вільних бюджетних коштів (вільного залишку коштів на початок бюджетного року, додатково одержаного доходу в процесі виконання бюджету, перевищення доходів над видатками) або якщо в регіоні вишукано додаткові фінансові ресурси, які покривають ці видатки;

чи не мали місця випадки спрямування коштів бюджету на депозитні рахунки в банках (як за ініціативою фіноргану, так і відповідно до рішення органу виконавчої влади) з посиланням на те, що нібито в бюджеті є тимчасово вільні кошти, хоч фактично окремі видатки, передбачені бюджетом, своєчасно не фінансувались;

чи звертався виконавчий орган області до Кабінету Міністрів України і Міністерства фінансів України, а виконавчі органи районних рад — до відповідних органів обласного рівня з клопотанням про надання їм позичок. Якщо такі клопотання були і позички отримані, то доцільно перевірити їх використання;

чи не мали місце випадки, коли виконавчі органи рад ставили питання про надання їм позичок і одночасно ухвалювали рішення про видачу позичок суб'єктам господарювання (особливо недержавного сектору економіки) за умови, що водночас не було забезпечене своєчасне і в повних обсягах фінансування видатків на виплату заробітної плати та інші першочергові і невідкладні заходи, що їх передбачено бюджетом в установах освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури, соціального забезпечення і захисту населення. При перевірці зазначеного вище питання слід мати на увазі, що ті суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності і підпорядкування, які сплачують податки, збори та інші обов'язкові платежі до бюджету, можуть фінансуватися з бюджету та отримувати позички відповідно до програм економічного і соціального розвитку регіону, але ці позички не повинні бути безвідсотковими чи такими, відсотки за які є нижчими від розрахункового рівня інфляції;

як фінансовий орган і орган Державного казначейства області здійснювали контроль за витрачанням бюджетних коштів установами, підприємствами і організаціями, а також валютних коштів і коштів

позабюджетних фондів — органами місцевого самоврядування у випадках, передбачених чинним законодавством. Відповідно до чинного законодавства органи виконавчої влади разом з органами Міністерства фінансів України здійснюють контроль за станом надходження доходів відповідного бюджету, коштів позабюджетних фондів та правильністю використання підприємствами, установами і організаціями виділених їм з відповідного бюджету асигнувань і коштів позабюджетних фондів, а також за тим, як органи виконавчої влади вищого рівня здійснюють нагляд за ходом виконання бюджету відповіднимивиконавчими органами нижчого рівня.

При проведенні перевірок установ і організацій, що фінансуються з бюджету, слід перевіряти:

наявність єдиного кошторису доходів і видатків бюджетної установи, організації, правильність і обгрунтованість його формування. При цьому слід користуватися Положенням про порядок складання єдиного кошторису доходів і видатків бюджетної установи, організації;

правильність списання на витрати коштів і матеріальнихцінностей за кожною із статей кошторису; наявність належнооформлених касових банківських та інших бухгалтерських документів, їх вірогідність; схоронність (стан збереження) коштів і матеріальних цінностей та правильність ведення їх обліку;

витрачання коштів на заробітну плату й одночасно правильність устаноачення і застосування посадових окладів (ставок) заробітної плати, доплат, надбавок, виплат за заміщення і сумісництво та премій відповідно до чинних нормативних актів; чи не допускалисьвиплати зарплати за нсвідпрацьований час (перебування працівників у відпустках, на лікуванні тощо); чи не допускалось списання на витрати коштів за фіктивними відомостями на виплату зарплати, за відомостями минулих років, на підставних і вигаданих осіб; правильність підсумків у відомостях на виплату заробітної плати; чи не допускались увідо­мостях на виплату заробітної плати підчистки, дописки і виправлення цифр з мстою збільшення суми виплаченої заробітної плати. За наявності підчисток, дописок, виправлень необхідно переконатись у тому, чи власноручно зроблені підписи відповідними працівниками і чи не зроблено це з мстою привласнення коштів;

витрати на відрядження, керуючись при цьому відповідними постановами КабінетуМіністрів України та інструктивними матеріалами Міністерства фінансів України. Уразі, якшо мали місце відрядження працівників, які працюють у зазначеній установі за сумісництвом, або тих, які постійну роботу у цій установі суміщають із роботою в інших установах, організаціях чи на підприємствах, необхідно провести зустрічні перевірки і переконатись, чине мала місця подвійна компенсація витрат по відрядженнях;

канцелярські і господарські витрати перевіркою правильності застосування чинних норм, цін і тарифів на опалення,освітлення, водопостачання, каналізацію: чи не завищувались у документах на оплату господарських та іншихвитрат показники, від яких залежить розмір оплати, чи забезпечувалось відшкодування витрат за ко­ристуваннякомунальними послугамиорендарями, правильність надання комунальних послуг окремим категоріям працівників; за витратами на утримання автотранспорту перевіряється правильність застосування норм витрат пально-мастильних матеріалів, заповнення маршрутних листів, використання автотранспорту за призначенням; витрати на поточний ремонт вивченням правильності складання кошторисів на такий ремонт, застосування розцінок, відповідності списання матеріалів до обсяту виконаних робіт по поточному ремонту (робляться контрольні заміри виконаних і оплачених робіт); канцелярські і поштово-телеграфні витрати перевіряються, виходячи з необхідності максимальної ощадливостів їх використанні, зокрема недопущенняоплати осо­бистих міжміських телефонних розмов за рахунок державних коштів, тощо;

в установах охорони здоров'я, дитячих будинках, садках, яслах, школах-інтернатах, в установах, будинках інвалідів, інших установах, яким виділяються кошти на харчування, за документами повноту оприбуткуванняпродуктів харчування та правильність списання їх на витрати, чи не мали місця зловживання фальсифікацією отримувачами документів постачальників продуктів харчування (коли без зміни в документах загальної вартості суми відпущених установі продуктів штучно завищуються їх ціни або сорти і занижується кількістьдеяких видів продукції порівняно з фактично відпущеними), штучним заниженням кількості (вага, ємність) продуктів, які надійшли до установи за накопичувальнимивідомостями, неправильним підбиттям підсумків шляхом завищення у них витрачених продуктів,деяких показників господарської діяльності установи тощо; як здійснювався контроль за повнотою закладки харчових продуктів указан під час приготування їжі. Під час перевірки витрат на харчування необхідно провести зустрічні перевірки постачальників харчових продуктів, раптовуперевірку повноти закладки продуктів у казан, звірити дані меню з приготування їжі з даними проведення пробних дегустацій медперсоналомустанови і встановити, чи немає між ними розбіжностей;

витрати на придбання медикаментів і насамперед щодо забезпечення збереження державних коштів, їх ощадливого та доцільного використання. Ревізія проводиться ретельним дослідженням документів(рахунки, накладні) на придбання медикаментів, їх оприбуткування, вимог на видачу медикаментів, історій захворювань, правильності

застосування цін та таксування оплачених рахунків: чи правильно виведені в рахунках, вимогах, накопичувальних відомостях підсумкивартості медикаментів, чи не допущено в них дописок, підчисток, виправлень. Особлива увага приділяється перевірці повноти оприбуткування і правильності списання на витрати наркотичних, дефіцитних і дорогих медпрепаратів. При цьому доцільно провести зустрічні перевірки у постачальників медпрепаратів та в осіб, на лікування яких списувались медикаменти;

витрачання коштів на придбання устаткування, обладнання та інвентарю: чи забезпечено ощадливе їх витрачання та збереження, чи не витрачались вони на придбання зайвого і взагалі непотрібного інвентарю, устаткування і обладнання, які тривалий час перебувають на складі і не використовуються, чи не видавався інвентар і обладнання в особисте користування окремих працівників установи;

витрачання коштів на капітальний ремонт приміщень і споруд, як правило, із залученням фахівців-будівельників, за допомогою яких перевіряється, чи не допущено при оплаті виконаних робіт приписок до фактично виконаних обсягів робіт та неправильного застосування розцінок і зайвого списання матеріалів. Перевірка документів щодо обсягів виконаних робіт та їх оплати, а також контрольний обмір виконаних робіт проводяться з обов'язковою участю в них відпо­відальних представників замовника і підрядчика. Якщо ремонтно-будівельні роботи проводились господарським способом, то необхідно особливо ретельно перевірити правильність нарахування і виплати заробітної плати та переконатись, чи не нараховувалась і не сплачувалась зарплата на підставних і вигаданих осіб та чи не списувались будівельні матеріали на витрати понад міру;

на початку або в період перевірки необхідно провести вибіркову інвентаризацію (за окремими найменуваннями) продуктів, устаткування, обладнання та інвентарю, визначається правильність його списання (яке стало непридатним) відповідно до чинних нормативних актів, чи не малимісця факти заміни щойно придбаного (нового) інвентарю зношеним (старим), яких було вжито заходів до матеріально відповідальних осіб при виявленні у них недостач матеріальних цінностей, зокрема, в яких розмірах стягувалисьці недостачі;

чине мали місце факти використання бюджетних коштів на приховане кредитування суб'єктів підприємницької діяльності, використання коштів та матеріальнихцінностей на госпрозрахункову діяльність у разі, коли органи державної влади у випадках, передбачених чинним законодавством, виступають засновником чи співзасновникомсуб'єкта підприємницької діяльності, чи не залучаються з цією метою бюджетні кошти на укладення різних угод, зокрема і про спільну

діяльність бюджетних установ з суб'єктами підприємницької діяльності: чи не допускались факти, коли бюджетні кошти, замість витрачання їх на першочергові і невідкладні заходи, спрямовувались на депозитні рахунки: законність формування та правильність використання спеціальних коштів, яким був стан розрахункової дисципліни, зокрема, дебіторської і кредиторської заборгованості; правильність і своєчасність розрахунків з бюджетом; стан бухгалтерського обліку і звітності, їх вірогідність.

При проведенні перевірок фінансово-господарської діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування слід установити:

чи забезпечується виконання завдань у сфері використання і збереження фінансів, передбачених чинним законодавством про нього, а також окремих законодавчих і нормативних актів, що регулюють їх діяльність, які саме акти не виконуються або виконуються неналежно;

розмір коштів, отриманих з бюджету на фінансування цільових комплексних науково-технічних програм, та забезпечення їх використання за призначенням;

економічний ефект від упровадження у виробництво закінчених наукових розробок;

чи не мали місця випадки припинення робіт за окремими програмами, причини припинення робіт та розмір витрачених за цими програмами бюджетних коштів;

чи отримувалисьза рішеннями КабінетуМіністрів України кредити, у яких розмірах, куди вони спрямовувались і як використовувались; чи не допускались у їх використанні порушення;

які цільові фонди утворювалися з віднесенням сум, зарахованих до цих фондів, на собівартість виробництва (продукція, роботи), на підлеглих підприємствах; на підставі яких нормативних актів утворені ці фонди, якими є їх розміри; чи не мали місце випадки витрачання коштів фондів не за призначенням;

правильність витрачання коштів на утримання апарату.