ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ КОМП'ЮТЕРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Як вже зазначалося, велику роль у справах окресленої категорії відіграєучасть спеціаліста в збиранні доказової інформації. Але найбільшзначущим є її подальший аналіз, дослідження доказів у ході проведення експертиз.

Основний вид експертиз — комп'ютерно-технічний. Відповідно до завдань і специфіки об'єктів дослідження на цей час у межах цього роду експертиз можна виділити два види;

технічна експертиза комп 'ютерів і їх комплектуючих, яка прово­дитьсяз метою вивчення конструктивних особливостей і стану комп'ютера, його периферійних приладів, магнітних носіїв, комп'ю­терних мереж, а також причин виникнення порушень у роботі;

експертиза даних і програмного забезпечення, яка здійснюється з метою вивчення інформації', шо зберігається в комп'ютері і на магнітних носіях.

Питання, які виносяться на розгляд комп'ютерно-технічної експертизи, з огляду на її вид можна також поділити на дві групи.

Питання, які вирішуються технічною експертизою комп 'ютерів і їх комплектуючих (діагностичні):

комп'ютер якої моделі наданий на дослідження; які технічні характеристики його системного блока І периферійних приладів; які технічні характеристики цієї обчислювальної мережі;

де і коли виготовлений і зібраний вказаний комп'ютер і його комплектуючі; складання комп'ютера здійснювалось в заводських або кустарних умовах;

чи відповідає внутрішнябудова комп'ютера і периферія за­пропонованій технічній документації; чи не внесені в конструкцію комп'ютера зміни (наприклад, установка додаткових вбудованих приладів: вінчестерів, приладів длярозширення оперативної пам'яті, зчитування оптичних дисків, інші зміни конфігурації);

чи справний комп'ютер і його комплектуючі; який їх знос; які

причини несправності комп'ютера і периферійних приладів; чи містять носії інформації фізичні дефекти;

чи проводилась адаптація комп'ютера для роботи зі специфічним користувачем (лівша, людина з вадами зору тощо);

які технічні характеристики інших електронних засобів прийому, накопичення і видачі інформації (електронна записна книжка, телефонний сервер); чи справні ці засоби; які причини поломки.

Питання, які вирішуються експертизою даних і програмного забезпечення (діагностичні):

яка операційна система використана в комп'ютері;

який зміст інформації, що зберігається на внутрішніх і зовнішніх магнітних носіях, зокрема які програмні продукти там знаходяться; яке призначення програмних продуктів; який алгоритм їх функціонування, способу введення і виведення інформації; який час проходить із моменту введення даних до введення результатів при роботі із зазначеною комп'ютерною програмою, бази даних;

чи є зазначені програмні продукти ліцензованими (або несанкціо­нованими) копіями стандартних систем чи вони є оригінальними розробками;

чи вносилися в програму цього системного продукту будь-які корективи (які саме), що змінюють виконання певних операцій (яких саме);

чи збігається цей оригінальний комп'ютерний продукт із технічним завданням; чи забезпечується при його роботі виконання всіх передбачених функцій;

чи використовувалися для обмеження доступу до інформації паролі, приховані файли, програми захисту тощо; який зміст прихованої інформації; чи відбувалися спроби підбору пароля, злому технічних засобів та інші спроби несанкціонованого доступу;

чи можливе відновлення стертих файлів, дефектних магнітних носіїв інформації; який зміст відновлених файлів;

який механізм втрати інформації із локальних обчислювальних мереж і розподілених баз даних;

чи є збої у функціонуванні комп'ютера, роботі окремих програм; які причини цих збоїв; чи не викликані збої у роботі комп'ютера впливом вірусу (якого саме); чи поширюється негативний вплив вірусу на більшість програм, чи він діє тільки на визначені програми; чи можливо відновити вповному обсязі функціонування цієї програми (текстового файла), пошкодженої вірусом;

який зміст інформації, шо зберігається в електронній записній книжці; чи зберігається в книжці прихована інформація і який її зміст;

коли проводилось останнє корегування зазначеного файла або інсталяція зазначеного програмного продукту;

яким був рівень професійної підготовки в сфері програмування і роботи з комп'ютерною технікою особи, яка виконувала ці дії.

За допомогою комп 'ютерно-технічних експертиз можливе вирішення деяких питань ідентифікаційного характеру:

чи мають комплектуючі комп'ютера (плати, магнітні носії, дисководи тощо) єдине джерело походження;

чи не написана окреслена комп'ютерна програма певною особою (вирішується комплексно при проведенні комп'ютерно-технічної і авторознавчої експертиз).

Об'єктами комп'ютерно-технічної експертизи є:

зібрані комп'ютери, їх системні блоки;

периферійні пристрої (монітори, принтери, дисководи, модеми, сканери, клавіатури, маніпулятори, джойстики толю), комунікаційні прилади комп'ютерів і обчислювальних мереж;

магнітні носії' інформації (цупкі диски і флопі-диски, оптичні диски);

роздруківка програмних і текстових файлів;

словники пошукових ознак систем (тезауруси), класифікатори та інша технічна документація,наприклад, технічні завдання і звіти;

електронні записні книжки, інші електронні носії текстової або цифрової інформації, технічна документаціядо них.

ВИЯВЛЕННЯ ТА РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ,

ПОВ'ЯЗАНИХ ІЗ ПОРУШЕННЯМ

БЮДЖЕТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

(СТАТТІ 210,211 КК УКРАЇНИ)

ВСТУП

Порушення законодавства про бюджетну систему є однією із загроз економічній безпеці держави, тому питанню протидії у цій сфері приділяється значна увага керівництвом держави.

Правовідносини в бюджетній сфері регулюються такими нормативними актами:

Указом Президента України "Про запровадження режиму жорсткого обмеження бюджетних видатків та інших державних витрат, заходи щодо забезпечення надходження доходів до бюджету і запобігання фінансовій кризі" від 21 січня 1998 р. № 41;

Указом Президента України "Про вдосконалення діяльності державних органів, роботи державних службовців та підвищення ефективності використання бюджетних коштів" від 1І лютого 2000 р. № 207;

Указом Президента України "Про заходи щодо підвищення ефективності контролю за використанням бюджетних коштів", від 19 вересня 2000 р. № 1074, а також попередніми його дорученнями з цих питань з метою встановлення жорсткого контролю за дотриманням законодавства в бюджетній сфері та ін.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Річний бюджете стрижнем організації державних фінансів. Бюджет в економічному розумінні являє собою сукупність грошових відносин між державою і юридичними та фізичними особами при формуванні і використанні централізованого фонду коштів, призначених для забезпечення виконання державою її функцій. Основним джерелом формування бюджету є внутрішній валовий продукт (далі — ВВП).

За формою прояву бюджет є основним фінансовим планом, в якому відбивається діяльність держави та місцевих органів влади. У такому розумінні бюджет посідає провідне місце в діяльності держави, оскільки визначає її можливості і пріоритети, роль і форми реалізації закріплених за нею функцій.

За матеріальним змістом бюджет становить централізований фонд коштів держави. Обсяг бюджету — це річна сума коштів, що проходять

через цей фонд. Завдяки бюджету фінансуються національніпрограми, зокрема пов'язані із соціальним забезпеченням населення. Він є засобом вкладення державою капіталів у своє майбутнє'як матеріальним будівництвом, скажімо, прокладанням автострад, так і удосконаленнямякісного складу населення, наприклад,фаховою підготовкою й освітою. Це один із важливих інструментів, доступних урядові, для регулювання економічної діяльності і стабілізації доходів громадян.

Бюджетно-правові норми визначають права і обов'язки суб'єктів бюджетних відносин, указують і-га обставини, за яких учасники цих відносин стають носіями конкретних прав та обов'язків, і передбачають наслідки, які настають у разі невиконання вимог, установлених цими нормами. Закріплюючи нарівні нормативно-правового акта компетенцію органів державної та місцевої влади, а також права та обов'язки учасників бюджетних відносин, бюджетні норми надають економічним (бюджетним) відносинам офіційного характеру, шо захищається державою та підкріплюється її імперативно-владними повноваженнями.

Бюджетним правопорушенням визнається недотриманні] учасником бюджетного процесу встановленого Бюджетним кодексом України (да­лі — БК України) та іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження,внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету (ст. 116 БК України).

Порушенням законодавства про бюджетну систему України є: використання коштів державного бюджету на цілі, не передбачені законами про Державний бюджет України, або в обсягах, що перевищують межі видатків, затверджених зазначеними законами;

використання коштів республіканського бюджету АвтономноїРеспубліки Крим, місцевих бюджетів на цілі, не передбачені рішеннями про затвердження республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, або в обсягах, що перевищують межі видатків, затверджених зазначеними нормативними актами; невиконання умов пропорційного скорочення видатків щодо незахищених статей бюджету, якщо Верховна Рада України ухвалила рішення про пропорційне скорочення; невиконання умов пропорційного фінансування видатків бюджетів усіх рівнів;

видання органами державної виконавчої влади і посадовими особами нормативних та розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч виключній компетенції Верховної Ради України щодо встановлення обов'язкових платежів та видатків Державного бюджету України;

недотримання термінів щодо бюджетного процесу; порушення інших правил і процедур, установлених законодавством України, щодо

порядку витрачання коштів бюджетів, яке призводить до незаконних видатків; невжиття заходів до підпорядкованих органів і підлеглих осіб, що вчинили бюджетні порушення.

За перераховані порушення посадові особи органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування несуть дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.