Статус американської філософії освіти

Я хочу розпочати статтю з короткого аналізу критичного ставлення американських пересічних громадян (як і, безперечно, фахівців) до підготовки вчителів та її філософії, що є найяскравішою рисою, яка відрізняє розвиток цього феномена від, можливо, усіх країн світу. Моє дослідження, як на підставі узагальнення думки провідних теоретиків західних країн, так і власного досвіду викладання в США, виявило два парадоксальних факти – ніде більше у світі, крім Сполучених Штатів, не приділяється так багато уваги педагогічній освіті та її філософії з боку уряду, суспільства і науки, та одночасно ніде більше у світі педагогічна освіта не користується такою невеликою повагою у свідомості громадян, як в Америці. Газети завжди наповнені критичними статтями про неї, особливо про освіту бакалаврського рівня, оскільки саме вона оцінюється як важливий чинник соціально-економічної зміни. Вища ж освіта магістерського і аспірантського рівня (на здобуття вченого ступеня доктора філософії) справді посідає високий статус, який викликає захоплення в Лондоні, Сіднеї, Парижі чи Римі¹.

Невисокий статус підготовки вчителів бакалаврського рівня в освітньому і культурному житті США, а часом навіть і зневагу до неї шанованих американських громадян, представників педагогічної науки, вже можна простежити, аналізуючи назви відомих монографій з педагогічної освіти США, кожна з яких була бестселером національного педагогічного ринку протягом тривалого часу². Тон презирства, з яким суспільство часом ставиться до цієї галузі, відчутний у назвах книг Артура Бестора “Педагогічна пустеля”, Джеймса Кернера “Неосвіта американських учителів” і монографії Ріти Крамер “Недоумство педагогічної школи"³. Саме критичне ставлення суспільства, його пильний інтерес до організації навчання в середніх та вищих школах, не дають освітянам “розслабитися” і змушують їх постійно піклуватися за якість свого викладання, оновлюючи його філософію відповідно до швидкозмінних умов суспільства.

Питання статусу освіти та її філософії є центральними у проблемах, які реформатори визначають у педагогічній освіті на зламі століть. Поняття ж скромного статусу не означає низького рівня професійної підготовки, яку ця освіта пропонує. Як показує аналіз літератури, саме невимоглива оцінка статусу була головною причиною поразок, що зазнавала підготовка вчителів протягом десятиліть⁴.Як же проходив шлях формування цього статусу (або вплив ринкових відносин на його формування? Адже саме цей фактор не завжди позитивно впливав на філософію педагогічної освіти, визначивши їй “обмежену сферу впливу і престижу, змушуючи її адаптувати деякі види навчання, що часом показували себе як контрпродуктивні”⁵.