Філософські засади сучасної філософії педагогічної освіти у США

Загальновідомо, що методологічною основою побудови будь-якої освіти, в тому числі, педагогічної, є провідна філософська орієнтація її організаторів. Це є особливо актуальним для плюралістичного суспільства Сполучених Штатів, університети і педагогічні коледжі яких часто дотримуються різноманітних теоретичних орієнтацій у відборі змісту педагогічної освіти, що залежить від індивідуальних філософських переконань її конкретних керівників.

Прихильники екзистенціалізму і реконструктивізму, наприклад, вважають, що студентам перших чотирьох років навчання слід давати ситуацію вибору щодо вивчення загальноосвітніх історико-філософських предметів, з обов'язковим винесенням їх на маґістерський рівень навчання, інші, прихильники традиції (яких теж достатньо!) – переніалісти, есенціалісти, аналітики – навпаки, наполягають на обов’язковому включенні предметів цього циклу для їх ґрунтовного вивчення студентами ще на перших курсах університетів. У цілому, в американських програмах педагогічної освіти приділяється значна увага філософсько-теоретичним питанням як у формуванні системи ставлень майбутніх вчителів до своєї професійної діяльності, так і у побудові курікулуму педагогічної освіти. Тому філософію освіти вивчають у всіх педагогічних вищих навчальних закладах США, хоча і з різним ступенем глибини; а деякі філософські теорії, такі як, скажімо, конструктивізм, є не лише методологічною основою побудови курікулуму і змісту підготовки вчителів, а й стали популярними навчальними дисциплінами у багатьох провідних університетах США. При цьому головна мета курсу філософської освіти полягає не стільки в оволодінні знаннями з філософської скарбниці, але й у виробленні своєї системи цінностей, формуванні активної життєвої позиції, власної філософії навчання. Для досягнення цього викладачі залучають студентів до різних видів активної практичної діяльності – створення проектів, написання ессе і рефератів, дуже широко використовують дискусію. Словом, готують педагогів не тільки для того, щоб вони набували філософські знання, але щоб уміли застосувати їх у житті, у взаєминах зі своїми колегами, учнями, усіма, хто їх оточує.

Філософія освіти, на думку американських учених, має особливе значення для формування педагогічного мислення студентів-майбутніх учителів. Вона дозволяє зробити "контекстуалізованим" вивчення загальних основ педагогіки (історію, соціологію, педагогічну антропологію, теорію складання навчального плану тощо), зрозуміти студентам себе як індивідів і членів місцевої громади у швидкозмінному глобальному суспільстві; курс формує гуманістичне світосприйняття, критичну позицію, сприяє встановленню справедливості, розширює уяву, "збентежує" душу і розвиває співчуття студентів щодо інших людей. Така позиція студента, його розвинуті вміння педагогічного мислення, значно полегшують наступний процес засвоєння майбутніми вчителями широких професійних знань з дидактики.

До ХХ ст. більшість ідей американської освітньої філософії була запозичена з великих систем чи шкіл філософії, особливо ідеалізм і реалізм. Цих позицій усе ще вимогливо дотримуються сьогодні багато теоретиків і політиків у педагогічній освіті, однак, їм уже відчутніше заперечують контрастні погляди прагматистів, прогресивістів, конструктивістів, постмодерністів та інших філософів.

Американська філософія педагогічної освіти розвивалась досить повільно. Перші школи у колоніях, а пізніше в Сполучених Штатах, були простими в організації. Оскільки загальна публіка, що складалася переважно з фермерів і фабричних працівників, була задоволена трьома "R" ²⁰, історією, деяким релігійним чи моральним вихованням, філософський конфлікт був мінімальним. Загальні цінності легко виділяв гомогенний склад населення, особливо зацікавлений у кращих стандартах життя, але який не дуже прагнув вивчати інтелектуальні і соціальні проблеми. Перш ніж "Рішення Каламазу" дало поштовх поширенню "гай скулз", середня школа, що фактично об’єднувалася з коледжем, була долею щасливої еліти. Коледжі диктували і педагогічну теорію, і курікулум середніх шкіл. Коледжі й університети відображали переконання своїх академічних рад, ректорів і викладачів. Релігійний ідеалізм був сильним у деномінаційних коледжах²¹. Шотландський реалізм переважав у державних університетах, в той час як спеціальні форми релігійного реалізму, що називалися Томізмом, керували католицькими закладами. Наука переживала важкі часи, стаючи на тверді ноги в коледжах, і зрозуміло, що ніякі альтернативні погляди не сприймались. Не лише філософський конфлікт був рідкістю в американській педагогічній освіті, але і важливі ідеї імпортувалися з Європи. Я.А.Коменський, Д. Локк, Ж.-Ж.Руссо, Й.Г.Песталоцці та інші були шанованими лідерами в педагогічній теорії до початку ХХ ст.

Під впливом ринкових вимог, який виявився вирішальним для розвитку педагогічної науки та її філософії, на початку ХХ ст. різко зросла потреба у школах і вчителях, і відповідно до цього сформувалась унікальна філософія прагматизму, що поряд з біхевіоризмом і соціальним конструктивізмом, виявилася типовим американським продуктом, і яка диктувала весь подальший розвиток філософії в США.

Філософські педагогічні теорії, які були популярними протягом ХХ ст., допомогли сформувати неповторне обличчя американської педагогічної освіти. Ідеалізм і реалізм виступають ранніми традиційними філософіями, якими довго керувалася теорія і практика підготовки вчителів у західній культурі. До цих важливих традиційних філософій близько розташовані педагогічні теорії переніалізму і есенціалізму.