в історичному аспекті 45 страница
20 мг/добу. Протягом перших 3-х днів лікування рекомендують використання
навантажувальної дози - 100 мг/добу. Клінічний ефект проявляється на 4-12
тиждень прийому препарату.
До побічних ефектів лефлуноміду відносять діарею і алопецію. Препарат
протипоказаний при вагітності, оскільки встановлено його тератогенний ефект.
Форма випуску. Препарат випускається в таблетках у блістерній упаковці
по 100 мг (3 і 30 шт.) і 20 мг (ЗО шт.).
Інфліксимаб (Ремікейд, фірма Schering-Plough) - препарат монокло-
нальних антитіл до ФНП-а. Відомо, що саме ФНП-а є найбільш потужним
прозапальним цитокіном, тому блокада його ефектів забезпечує надійну іму-
носупресивну дію. Препарат застосовується як засіб базисної терапії при рев-
матоїдному артриті, а також при сепсисі для усунення синдрому системної
запальної відповіді. При тривалому використанні ефективність інфліксимабу
може дещо знижуватися у зв'язку з синтезом антитіл до компонентів препа-
рату. Ця проблема вирішується шляхом одночасного використання невеликих
доз метотрексату.
До побічних ефектів інфліксимабу відносяться головний біль, діарея,
шкірні висипання, інфекції (фарингіти, риніти, інфекції дихальних шляхів і
сечового тракту).
Форма випуску. Препарат випускається у вигляді ліофілізованого порош-
ку по 100 мг у флаконах для інфузій.
2. Препарати глюкокортикощів
Преднізолон (Prednizolonum) є дегідрованим аналогом гідрокортизону.
Преднізолон, як і інші кортикостероїди, інгібує активність Т-лімфоцитів щодо
продукції ІЛ-2, що обумовлює неможливість подальшого перебігу імунної
реакції. Препарат знижує загальну кількість лімфоцитів і моноцитів, а також
послаблює відповідь мононуклеарів у змішаній культурі лімфоцитів з аутоло-
гічними клітинами, при цьому не викликаючи подібного ефекту з алогенними
клітинами. При застосуванні преднізолону пригнічується здатність макрофагів
фіксувати Fc-фрагменти IgG, IgM і здійснювати антитілозалежний клітино-
опосередкований цитоліз клітин-мішеней. Засіб у високих концентраціях ви-
ключає із циркуляції Т-нехелперні клітини, а також циркулюючі В-лімфоцити.
Преднізолон призначають всередину у вигляді таблеток, починаючи з дози
20-40 мг на день. В подальшому дозу знижують до 5-10 мг на день. Припиняти
лікування слід шляхом поступового зменшення дози. Закінчуючи лікування,
слід ввести 1-2 рази кортикотропін.
Побічні ефекти: симптомокомплекс Іценка - Кушинга, гіперглікемія, по-
силення виведення кальцію і остеопороз, сповільнення процесів регенерації,
загострення виразкової хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки, геморагіч-
ний панкреатит, підвищення зсідання крові, ожиріння, порушення менстру-
ального циклу, нервові і психічні порушення та ін.
Протипоказаний при тяжких формах гіпертонічної хвороби, вагітності,
гострих психозах, нефритах, виразковій хворобі шлунку і дванадцятипалої
кишки, після нещодавно перенесених операцій, при сифілісі, активних формах
туберкульозу (за умови відсутності спецлікування), при цукровому діабеті.
Форма випуску: таблетки, що містять 0,001 і 0,005 (1 і 5 мг) преднізолону.
Метилпреднізолон (Methylprednizolonum) є аналогом преднізолону. За
активністю препарат близький до нього, але практично не має натрійзатриму-
ючої здатності, що обумовлює кращу його переносимість. Як і преднізолон,
засіб сприяє виведенню із кровотоку лімфоцитів. Протипоказання до призна-
чення метилпреднізолону і можливі ускладнення такі ж, як і при застосуванні
інших глюкокортикоїдів.
Препарат випускається в таблетках по 0,004 г (4 мг) і по 0,016 г (16 мг), в
розчинній формі у вигляді натрію сукцинату - в ампулах по 0,02 і 0,04 г для
дорослих і по 0,008 (8 мг) для дітей (сухий порошок і ампули з розчинником),
а також в ампулах з готовим розчином по 40 мг в 1 мл. При бронхіальній аст-
мі метилпреднізолон призначають всередину, починаючи з 12-40 мг на добу,
підтримуюча доза становить 4-12 мг на добу. При ревматизмі застосування
препарату починають з дози 0,8-1,5 мг/кг, а потім її поступово зменшують. У
гострих випадках засіб вводять в/м або в/в крапельно по 20-40 мг (дорослим)
і 8-16 мг (дітям), а потім переходять на прийом препарату всередину. Розчин
препарату за потреби вводять в порожнину суглобу (10^0 мг), в черевну і
плевральну порожнини (до 100 мг), під кон'юнктиву (до 20 мг).
Гідрокортизону гемісукцинат (Hydrocortizoni hemisuccinas) випус-
кається у вигляді натрієвої солі в ліофілізованій формі (Hydrocortizoni hem-
isuccinas liophylizatum 0,025 et 0,1 pro injectionibus). Препарат виявляє анти-
мітотичну активність в культурах Т-лімфоцитів. Внесення гідрокортизону в
культуру Т-лімфоцитів до внесення туди мітогенів фітогемаглютиніну або
конконаваліну А гальмує реакцію бласттрансформації лімфоцитів, а в лізатах
мононуклеарних клітин виявляється підвищена протеолітична й імунодепре-
сивна активність. Препарат вводять в/в струминно або краплинно. За немож-
ливості в/в застосування засіб призначають у вигляді в/м ін'єкцій. Вміст ампу-
ли (25 або 100 мг препарату) розчиняють безпосередньо перед використанням
в 5 або 10 мл води для ін'єкцій, попередньо підігрітої до 35-37 °С. Для кра-
плинного введення (30-70 крапель за хвилину) цей розчин розводять у 250-
500 мл ізотонічного розчину NaCl. Одноразові дози коливаються від 25-50 мг
до 200-300 мг, добові - від 25-150 мг до 1300 мг і більше. При бронхіальній
астмі добову дозу підбирають індивідуально. У випадках тяжких алергійних
реакцій препарат звичайно вводять по 100 мг на добу краплинно протягом 1-3
днів. Різке припинення введення препарату недопустиме.
Протипоказання до використання такі ж, як і для інших препаратів глю-
кокортикоїдів.
Форма випуску: в ампулах, що містять по 0,025 і 0,1 г (25 і 100 мг) пре-
парату.
Дексаметазон (Dexamethazonum) - препарат глюкокортикоїдів, харак-
терною особливістю хімічної будови якого є наявність в молекулі атому фтору.
За дією на організм він близький до інших глюкокортикоїдів, але має вищу ак-
тивність, проявляючи сильні протизапальну і антиалергічну дії. Дексаметазон
підвищує кількість імуноглобулін-секретуючих клітин в культурах, стимульо-
ваних мітогеном лаконосу. Даний препарат, блокуючи продукцію ІЛ-2 і екс-
пресію рецепторів до ІЛ-2, перешкоджає ІЛ-2-опосередкованій індукції акти-
ваційного механізму Т-лімфоцитів. Кількість В-лімфоцитів під впливом корти-
костероїдів зменшується, хоча і меншою мірою, ніж кількість Т-лімфоцитів.
Показання до використання здебільшого такі ж, як і для аналогічних пре-
паратів. Препарат застосовують всередину і парентерально. Дітям признача-
ють залежно від віку від 0,00025 г (0,25 мг = Уг таб.) до 0,002 г (2 мг = 4 таб.) на
день в 3-4 прийоми. Лікування припиняють поступово, як і при використан-
ні інших глюкокортикоїдів. У кінці лікування доцільно призначити декілька
ін'єкцій кортикотропіну.
Форма випуску: таблетки по 0,0005 г (0,5 мг) і ампули, що містять 4 мг
препарату.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Абелев Г. И. Воспаление // Сорос, образ, журн. - 1996. - Т. 10 - С. 28-32.
2. Адо А. Д. Общая аллергология. - М.: Медицина, 1978. - 464 с.
3. Альберте Б., Брей Д., Льюиз Дж. Молекулярная биология клетки. - М.:
Медицина, 1994. - 286 с.
4. Беклемишев Н. Д. Иммунопатология и иммунорегуляция. - М.: Медицина,
1986.-253 с.
5. Белки иммунной системы: под ред. Иванова В. Т. - М.: ИБХ, 1997. - 138 с.
6. Белозеров Е. С. и др. Иммунодефицитные состояния. - Алма-Ата.: Алатау,
1991.-118 с.
7. Белозеров Е. С, Змушко Е. И., Карабенков А. Ж., Исинова Г. Н. Первичные
и вторичные иммунодефицита. - Алма-Ата.: Алатау, 1999. - 152 с.
8. Борисова А. М. Проблемы иммунотерапии общей вариабельной иммунной
недостаточности у взрослых. // Int. J. Immunorehab. - 1998. - №10. - С. 118
-126.
9. Володин Н. Н., Дегтярева М. В., Дмитрюк С. В. и др. Справочник по имму-
нотерапии для практического врача. - СПб.: Диалог, 2002. - 478 с.
10. Галактионов В. Г. Иммунология: Учебн. пособ. - М.: РИЦМЭК. - 2000.
-488 с.
11. Гриневич Ю. А., Чеботарёва В. Ф. Иммунобиология гормонов тимуса. - К.:
Здоров'я, 1989. - 145 с.
12. Добрица В. П., Ботерашвили Н. М., Добрица Е. В. Современные имму-
номодуляторы для клинического применения: Руководство для врачей.
- СПб.: Политехника, 2001. - 249 с.
13. Долгих В. Т. Основы иммунологии: Учебное пособие. - М.: НГМА, 1998.
-202 с.
14. Долгушин И. И. Иммунология травмы. - Свердловск: Полиграф, 1990.
-208 с.
15. Дранник Г. Н. Клиническая иммунология. - О.: АстроПринт, 1999. - 604 с.
16. Дука К. В., Чергінець В. I., Ульченко С. I. Вікові аспекти становлення iмyн-
ної системи у дітей приднепров'я // Ж. Перинатологія та педіатрія. -2002.
-№3.-С. 108-109.
17. Ершов Ф. И. Система интерферона в норме и патологии. - М.: Медицина,
1996-239 с.
18. Зарецкая Ю. М. Клиническая иммуногенетика. - М.: Медицина, 1983. -
208 с.
19. Ивановская Т. В., Зайратьянц О. В., Леонова Л. В., Волощук И. Н. Патология
тимуса у детей. - СПб.: СОТИС, 1996. - 270 с.
20. Иммунология / Берзофски Д. А., Берковер А. Дж. и др.; Под ред. У. Пола.
-М.:Мир, 1987.-Т. 3.-360 с.
21. Иммунология / Амброзиус X., Андреас М.; Под ред. Герхарда Бундшу,
Буркхарда Шнеевайса. - К.: Наукова думка, 1981. - 480 с.
22. Иммунология в клинической практике / Лебедев К. А., Понякина И. Д.;
Под ред. К. А. Лебедева. - М.: ЦПИ «ИЭМК», 1996. - 354 с.
23. Иммунология инфекционного процесса: Рук. для врачей / под ред.
Покровского В. И., Гордиенко С. П., Литвинова В. И. - М.: Медицина,
1993.-360 с.
24. Иммунопатология и аллергология. Стандарты диагностики и лечения / Ильина
Н. И., Гущин И. С; Под ред. Р. М. Хаитова. - М.: Медицина, 2001. - 95 с.
25. Караулов А. В. Клиническая иммунология. - М.: Медицинское информа-
ционное агенство, 1999. - 603 с.
26. Кемилева 3. Вилочковая железа: Пер. с болг. - М.: Медицина, 1984 - 253 с.
27. Кетлинский С. А., Калинина Н. М. Иммунология для врача. - СПб.:
Гиппократ, 1998. - 156 с.
28. Кетлинский С. А., Симбирцев А. С, Воробьев А. А. Эндогенные иммуно-
модуляторы. - Спб.: Гиппократ, 1992. - 255 с.
29. Клиническая иммунология и аллергология / Под ред. Л. Йегер: Пер. с нем.
- М.: Медицина , 1986. - Т. 3. - 448 с.
30. Клиническая иммунология / Под ред. Караулова А. В. - М.: Медицинское
информационное агенство, 1999. - 603 с.
31. Клиническая иммунология и аллергология / Т. Фишер, Д. Адельман и др.;
Под ред. Г. Лолора-младшего: Пер. с англ. - М.: Практика, 2000. - 806 с.
32. Клиническая иммунология: Руководство для врачей / Е. С. Белозеров,
Ю. А. Митин и др.; Под ред. Е. И. Змушко. - СПб.ЛИТЕР, 2001. - 574 с.
33. Клиническая иммунология: Учебное пособие / Под ред. Е. И. Соколова.
- М.: Медицина, 1998. - 272 с.
34. Ковальчук Л. В, Чередеев А. Н. Иммунодефицитные заболевания челове-
ка: Обзорная информация. ВНИИМИ. - М.: Медицина, 1984. - С. 1-84.
35. Коненков В. И. Медицинская и экологическая иммуногенетика. - Ново-
сибирск.: СО РАМН, 1999. - 249 с.
36. Лесков В. П., Чередеев А. Н., Горлина Н. К., Новоженов В. Г. Клиническая
иммунология для врачей. - М.: Медицина, 1997. - 124 с.
37. Новиков Д. К. Клиническая аллергология. -Мн.: Беларусь, 1991. - 180 с.
38. Новиков Д. К. Медицинская иммунология. - Витебск: БААКИ, 2002. - 175 с.
39. Новиков Д. К. Противовирусный иммунитет. Иммунопатология, аллергол.,
инфектол. - 2002. - №1. - С. 5-15.
40. Новиков Д. К., Новикова В. И. Оценка иммунного статуса. Мн.: Беларусь,
1996.-282 с.
41. Новиков Д. К., Новикова В. И., Новиков П. Д. Основы иммунокоррекции.
- Витебск.: Витязь, 1998. - 222 с.
42. Новиков Д. К., Новикова В. И., Сергеев Ю. В. Иммунотерапия, иммуно-
коррекция, иммунореабилитация // Иммунопатология, аллергология, ин-
фектология. - 2002. - №3. - С. 7-16.
43. Павлович С. А. Основы иммунологии. - Минск.: Робелс, 1998. - 115 с.
44. Петров Р. В., Иммунология. -М.: Медицина, 1983. - 368 с.
45. Петров Р. В. Иммунология и иммуногенетика. - М.: Медицина, 1976. - 326 с.
46. Петров Р. В. Иммунология. - М.: Медицина, 1987. - 416 с.
47. Петров Р. В., Михайлова А. А., Фокина Л. А., Степаненко Р. Н. Миело-
пептиды. - М.: Наука. - 2000. - 181 с.
48. Плейфер Дж. Наглядная иммунология: Пер. с англ. - М.: ГЭОТАР
МЕДИЦИНА, 1998. - 96 с.
49. Покровский В. И. Иммунология инфекционного процесса. - М.: Медицина,
1994.-230 с.
50. Последние достижения в клинической иммунологии/Эймос X. Е., Амос Н. Е.;
Под ред. Р. А. Томпсона: Пер. с англ. - М.: Медицина, 1983. - 495 с.
51. Прикладная иммунология / Под ред. А. А. Сохина, Е. Ф. Чернушенко. - К.:
Здоров'я, 1984. - 320 с.
52. Ройт А., Бростофф Дж., Мейл Д. Иммунология. - М.: Мир, 2000. - 582 с.
53. Семенов Б. Ф., Каулен Д. Р., Баландин И. Р. Клеточные и молекулярные
основы противовирусного иммунитета. - М.: Медицина, 1982. - 200с.
54. Сепиашвили Р. И. Иммунореабилитация: определение и современная кон-
цепция // Int. J. Immunorehab. - 1998. - №10. - С. 5-7.
55. Сепиашвили Р. И. Иммунореабилитология на рубеже веков // Int. J.
Immunorehab. - 2000. - Vol. 2, №1. - С. 5-11.
56. Сепиашвили Р. И. Основы физиологии иммунной системы. -М.: Медицина,
2003.-239 с.
57. Смородинцев А. А., Лузянина Т. Я., Смородинцев А. А. Основы противо-
вирусного иммунитета. - Л.: Медицина, 1975. - 308 с.
58. Справочник по иммунотерапии для практического врача / Володин Н. Н.,
Дегтярёва М. В., Димитрюк С. В.; Под ред. Володина Н. Н. - СПб.: Диалог,
2002.-476 с.
59. Стефани Д. В., Вельтищев Ю. Е. Иммунология и иммунопатология детско-
го возраста. - М.: Медицина, 1996. - 384 с.
60. Стефани Д. В., Вельтищев Ю. Е. Клиническая иммунология детского воз-
раста. - М.: Медицина, 1977. - 279 с.
61. Тимпнер К., Нойхаус Ф. Иммунологическая недостаточность у детей. - М.:
Медицина, 1979. - 207 с.
62. Федосеева В. Н., Порядин Г. В., Ковальчук Л. В. Руководство по аллерго-
логии и клинической иммунологии. - Львов, 1997. - 290 с.
63. Хаитов Р. М. Пинегин Б. В. Истамов X. И. Экологическая иммунология.
-М.:ВНИРО, 1995.-219 с.
64. Хаитов Р. М., Игнатьева Г. А., Сидорович И. Г. Иммунология. М.: Медицина,
2000.-429 с.
65. Чеботарев В. Ф. Эндокринная регуляция иммуногенеза. - К.: Здоровье,
1979.- 157 с.
66. Шабашова Н. В. Лекции по клинической иммунологии. - СПб.: Изд.
МАЛО, 1998.- 113 с.
67. Шевелев А. С. Противоречия иммунологии. -М.: Медицина, 1978. - 243 с.
68. Ярилин А. А. Основы иммунологии. -М.: Медицина, 1999. - 608 с.
69. Adachi Y, Oyaizu N., Than S. et al. Fetal immunity // J. Immunol. - 1996. - Vol.
157.-P. 4184-4193.
70. Adorini L., Goldman M., Kabelitz D. et al. Apoptosis, tolerance, and immuno-
regulation - integrated pathways for immune system homeostasis // The immu-
nologist. - 1998. - Vol. 6, N 2. - P. 92-94.
71. Arends M. J., Wyllie A. H. Apoptosis. Mechanism and role in pathology //
Intern, rev. exp. pathol. - 1991. - Vol. 32. - P. 223-254.
72. Bochman D. E. Development of the thymus // Microsc. res. tech. - 1997. - Vol.
38, №3. - P. 209-215.
73. Boman H. G., Broekaert W. F. Peptide antibiotics come of age // The immunolo-
gist. - 1998. - Vol. 6, N6. - P. 234-238.
74. Bone В. C, Balk R. A., Cerra F. B. Definitions for sepsis and organ failure
and guidelines for the use of innovative therapies in sepsis // Crit. care med. -
1992.-№20.-P. 864-874.
75. Bone R. C, Grodzin C. J., Balk R. A. Sepsis: a new hypothesis for pathogenesis
of the disease process // Chest. - 1997. - Vol. 112. - №1. - P. 235-242.
76. Broom В., De LaConcha I. G., Webster A. et al. Immunity of fetus and infant //
Clin. exp. immunol. - 1976. - №23.
77. Bruton О. C. Agamaglobulinemia // Pediatrics. - 1952. - №29. - P. 722-728.
78. Buckley R. H. Immunodeficiency//J. Allergy clin. immunol. -1983. - Vol. 72. -
P. 627-641.
79. Buckley R. H., Schiff R. I. The use of intravenous immune globulin in immuno-
deficiency diseases // N. engl. J. med. - 1991. - Vol. 325. - P. 110-117.
80. Cazzola M. Bergamaschi G. X-linked Wiskott-Aldrich syndrome in a girl // N.
engl. J. med. - 1998. - Vol. 338, №25. - P. 1850.
81. Condie R. M., Bridges R. A. Mechanisms of antibody formation. - Prague: Publ.
House of Czech. Acad. Sci, 1960.
82. Docke W. D., Reinke P., Syrbe U., et al. Immunoparalysis in sepsis - from
phenomenon to treatment strategies // Transplantationmedizin. - 1997. - №9. P.
55-65.
83. Dwyer J. M. Manipulating the immune system with immunoglobulin. // N. engl.
J. med. - 1992. - Vol. 326. -P. 107-116.
84. Eibl M. Auf gaben und Moglichkieten dez Immunologi bei Padiatrischen Erkran
kungen // Pediat. prax. - 1976. - Vol. 17, №1. - P. 69-74.
85. European Group to Immunodeficiencies. Meeting, 1st Proceedings / Ed.
C. Griscelli, J. Vossen. - Amsterdam: Exc. Med., 1984. - 481 p.
86. Ficher A. Severe immunodeficiencies // Clin, and exp. immunol. - 2000. - №2.
P. 143-149.
87. Fudenberg H., Stites D., Caldwell J., Wells J. Basic and Clinical Immunology. -
Los Altos: LMP, 1980. - 782 p. Goldstein A. L. Clinical potential and applica-
tion of thymosin peptides // Int. J. Immunorehab. - 1997, №5. - P. 9.
88. Good R. A., Kapoor N., Pahwa R. N. et al. Current approaches to the primary
immunodeficiencies - Immunology 80. - London, New York: Academic Press,
1980.-906 p.
89. Hanson L, Yolken R. Probiotiocs, others nutritional factors and intestinal micro-
flora. - Philadelphia: Raven Publish, 1999. - 306 p.
90. Immunodeficiency: Report of a WHO Scientific Group. World Health Orga-
nization. - Jeneva, 1978. - 80 p.
91. Immunologic disorders in infants and children // Ed. E. R. Stiehm. - Philadelphia:
Saunders, 1989. - 829 p.
92. Janeway C. A., Travers P. Immunobiology. The Immune System in Health and
Disease. - London, 1997. - №8. - P. 21-23.
93. Jeneway Ch. A., Travers P. Primary immunodeficiency // Immunobiology. -
1994.-P 15-17.
94. Jones C. A., Holloway J. A., Warner J. O. Does atopic disease start in fetal life?//
Allergy. - 2000. - Vol. 55, N. 1. - P. 2-11.
95. Levin S., Altaian Y, Sela M. Antibodies IgE // Pediat. res. - 1971. - N5. - P.
1-87.
96. Litwin S. D.: Zanjani E. D. Immunity of infant. - Lond.: Nature,1977. - 266 p.
97. Nezelof C, Jammet M., Lortholary P. Primary immunodeficiency // Arch, pe-
diat. - 1964.-№21.-P. 897.
98. Pan H., Yin C, Duke T. V. Apoptosis and cancer mechanisms // Cancer sur-
veys. - 1997. - Vol. 29. - P. 305-327.
99. Pittet D., Rangel-Frausto S., Li N., et al. SIRS, sepsis, severe sepsis and septic
shock: incidence, morbidities and outcomes in surgical ICU patients // Ibid.
- 1995.-N21.-P. 302-309.
100. Siegel M, F. P., Siegal M., Good R. A. Immunopathology // J. Clin, invest.
-1976.-Vol. 58, N109.-P. 15-19.
101. Stiehm E. R. New and old immunodeficiencies // Ped. res. - 1993. - Vol. 33,
Suppl. l.-P. 2-8.
102. WHO ScientificGroup:Primaryimmunodeficiencydiseases//Immunodeficiency
rev. - 1992. -N3. - P. 195 - 236.
Дата добавления: 2016-08-07; просмотров: 494;