в історичному аспекті 42 страница

"маркерні" молекули синтезуються в нормальну стандартну молекулу і, отже,

для імунної системи організму є непомітними. При зміні фізіологічного стану

такі молекули синтезуються нестандартно, а саме зі зміненою конформацією

їх вуглеводного компоненту, що призводить до зміни імуногенності молекули,

виразність якої пропорціональна ступеню тяжкості захворювання, що є пев-

ним сигналом тривоги для імунної системи.

Побічна дія. Ербісол добре переноситься хворими. Суттєвої побічної дії

препарату зареєстровано не було. Однак протягом перших 3-5 днів прийому

можливе загострення запальних процесів. При підвищеному артеріальному

тиску, а також у фазі загострення патологічного процесу ербісол слід застосо-

вувати обережно у зменшеній дозі.

Протипоказання: індивідуальна непереносимість препарату.

Форма випуску: ампули по 1 або 2 мл.

Мієлопід (Myelopidum) є препаратом пептидної природи, який одер-

жують із культури клітин кісткового мозку ссавців (свиней або телят). Засіб

відновлює показники Т- і В-систем імунітету, стимулює продукцію антитіл

і функціональну активність імунокомпетентних клітин, сприяє відновленню

низки інших показників функціювання гуморальної ланки імунітету. У дорос-

лих застосовують при вторинній імунній недостатності із переважним уражен-

ням гуморальної ланки, зокрема для попередження інфекційних ускладнень

після хірургічних втручань, травм, остеомієліту, для лікування ускладнень при

неспецифічних легеневих захворюваннях, хронічних піодерміях. Препарат

вводять під шкіру по 0,003-0,006 г (3-6 мг) щоденно або через день, на курс

3-5 ін'єкцій. Для ін'єкцій розводять безпосередньо перед застосуванням вміст

1 або 2 ампул (3 або 6 мг) в 1 мл ізотонічного розчину NaCl.

Побічна дія: можливі запаморочення, слабкість, нудота, гіперемія і болю-

че відчуття в місці введення, підвищення температури тіла.

Протипоказаний вагітним і за умови резус-конфлікту.

Форма випуску: ліофілізований порошок в герметично закритих флако-

нах місткістю 10 мл із вмістом 0,003 г (3 мг) препарату.

Спленін (Spleninum) є препаратом, отриманим із селезінки великої рога-

тої худоби. При застосуванні спленіну спостерігається стимулювання фракцій

Т- і В-лімфоцитів і покращення загального стану організму. Стимулювання

Т-лімфоцитів і покращення самопочуття відмічається, зокрема, у хворих на

сифіліс у випадку серорезистентності хвороби. Препарат запропоновано для

лікування і профілактики ранніх гестозів вагітних. Важливо відмітити, що

спленін нормалізує порушений азотистий обмін і підвищує знешкоджуючу

функцію печінки.

Засіб вводять внутрішньом'язово або під шкіру. Для лікування ранніх гес-

тозів вагітних призначають в/м ін'єкції по 2 мл щоденно протягом 10 днів, при

тяжких гестозах - по 4 мл на день (вранці і ввечері по 2 мл). При покращенні

загального стану дозу зменшують до 1 мл 2 рази на день, продовжуючи ін'єк-

ції 10-15 днів. Одночасно із спленіном рекомендується в/в введення ізотоніч-

ного розчину NaCl, 40 % розчину глюкози, призначення седативних засобів.

Спленін використовують також при гіпопаратиреозі. В такому разі вводять в/м

по 1-3 мл препарату 1-2 рази на день. У комплексній терапії хворих на тубер-

кульоз легень спленін застосовують в/м по 2 мл щоденно протягом 20 днів, а

потім по 1 мл через день протягом 2 місяців.

Форма випуску. В ампулах по 1 мл, в упаковці по 10 ампул.

Тимічні препарати

Тималін (Thymalinum) є комплексом поліпептидних фракцій, виділених

із підгруднинної залози (тимуса) великої рогатої худоби. Препарат здійснює ре-

гулюючий вплив на кількість Т- і В-лімфоцитів, переважно стимулюючи реакції

клітинного імунітету, а також посилюючи фагоцитоз. Тималін стимулює про-

цеси регенерації і кровотворення у випадку їх пригнічення. Використовується

при гострих і хронічних гнійних процесах і запальних захворюваннях, при

опіковій хворобі, трофічних виразках, а також після променевої або хіміотера-

пії у онкологічних хворих. Є дані про ефективність тималіну в терапії беши-

хової інфекції, хронічного пієлонефриту, в хіміотерапії туберкульозу легень та

інших захворювань.

Перед введенням препарат розводять в 1-2 мл ізотонічного розчину NaCl

до рівномірної зависі. Тималін вводять глибоко в м'яз, уникаючи потрапляння

в кровоносні судини. Дорослим призначають по 5-20 мг препарату щоденно

(30-100 мг на курс). Дітям віком до 1 року тималін вводять по 1 мг, від 1 до З

років - по 1-2 мг, від 4 до 6 років - по 2-3 мг, від 7 до 14 років - по 3-5 мг. Курс

лікування складає від 3 до 10 днів залежно від глибини порушення імунітету

і клінічних проявів. При потребі проводять повторний курс через 1-6 місяців.

Профілактично препарат вводять внутрішньом'язово щоденно дорослим по

5-10 мг, дітям - по 1-5 мг протягом 3-5 днів.

Побічні ефекти, як правило, не відмічаються. Іноді спостерігається озноб,

запаморочення, головний біль і біль у м'язах. В такому разі застосування пре-

парату має бути припинено.

Форма випуску: у скляних флаконах по 10 мг сухої речовини, закритих

гумовими корками і загерметизованих алюмінієвим ковпачком.

Тактивін (Tactivinum) є препаратом поліпептидної природи, отриманим

із підгруднинної залози великої рогатої худоби. Засіб нормалізує кількісні і

функціональні показники переважно Т-ланки імунітету, стимулює продукцію

лімфокінів, у тому числі - інтерферонів. Використовують у дорослих в комп-

лексній терапії інфекційних, гнійних, септичних процесів, а також при лімфо-

проліферативних захворюваннях, розсіяному склерозі, псоріазі, рецидивному

офтальмогерпесі.

Тактивін вводять підшкірно у дозі 1-2 мкг/кг маси тіла на ніч щоденно

протягом 5-14 днів. Повторні курси проводять за такою схемою: спершу вира-

ховується оптимальна доза, яку потім вводять протягом 1-3 днів 1 раз на добу.

Ефект виявляється вже першої доби, але досягає максимуму на 6-7 добу. При

стійких порушеннях імунітету тактивін призначається щоденно протягом 5-6

днів з наступним введенням препарату 1 раз на 7-10 днів. При розсіяному скле-

розі препарат приймають щоденно протягом 5-ти днів, а потім 1 раз на 5-14

днів. Курс лікування в останньому випадку досягає 1-3 років. Хірургічним хво-

рим тактивін вводять протягом 2-х днів до операції і 3-х днів після неї. При зло-

якісних новоутвореннях і аутоімунних захворюваннях тактивін призначають

п'яти - шестиденними курсами під час перерв у специфічній терапії. При ре-

цидивному офтальмогерпесі препарат вводять 0,01-0,025 мг на добу через день

протягом 8-14 діб. Курс повторюють через 3-6 місяців, при цьому тактивін ви-

користовують по 0,025-0,05 мг (25-50 мкг) через день, на курс - 5 ін'єкцій.

Препарат протипоказаний при атопічній формі бронхіальної астми та ва-

гітним жінкам.

Форма випуску: 0,01 % розчин у флаконах по 1 мл (100 мкг) або ампуто-

ваний ліофілізований порошок.

Тимоптин (Thymoptinum) є комплексом поліпептидів із підгруднинної

залози ссавців. За фармакологічною дією і показаннями до застосування поді-

бний до тактивіну.

Засіб вводять під шкіру. Перед введенням розчиняють вміст 1 флакону в

0,5-1,0 мл ізотонічного розчину NaCl. Призначають дорослим із розрахунку

70 мкг на 1 м² поверхні тіла (близько 100 мкг), на курс - 4-5 ін'єкцій з 4-ден-

ними інтервалами. За потреби проводять повторні курси.

Протипоказаний при індивідуальній непереносимості препарату, вагіт-

ності.

Форма випуску: ліофілізований порошок по 100 мкг в герметично закри-

тих скляних флаконах.

Тимактид (Thymactidum) є комплексом поліпептидів із тимуса телят і

ягнят. Індукує проліферацію і диференціацію Т-лімфоцитів, нормалізує спів-

відношення Т- і В-лімфоцитів, активує фагоцитарну активність нейтрофілів.

За дією і показаннями до використання подібний до тактивіну. Застосовується

у вигляді таблеток сублінгвально (або за щоку) за 1-1,5 годин до прийняття їжі

по 1 таблетці 1 раз на 4 дні. На курс - 5-7 таблеток.

Побічна дія: можливі алергійні реакції.

Форма випуску: таблетки ио 0,25 мг.

ВІЛОЗЄН (Vilozenum) є ліофілізованим діазилатом екстракту підгруднин-

ної залози великої рогатої худоби. Містить сполуки нуклеотидної і нуклеозид-

ної природи, амінокислоти, олігопептиди, аміни, неорганічні солі. Препарат

має імуномодуляційну активність, стимулюючи проліферацію і диференціацію

Т-лімфоцитів, а також пригнічує розвиток реакцій гіперчутливості негайного

типу. Використовується місцево у вигляді закрапувань у ніс або шляхом інтра-

назальних інгаляцій при алергійних захворюваннях верхніх дихальних шляхів

(полінозах та інших алергійних риносинусопатіях). Призначають дорослим і

дітям старшого віку. Перед використанням в ампулу з вілозеном додають 2 мл

кип'яченої води або ізотонічного розчину NaCl. В кожну ніздрю вводять 5-7

крапель 5 раз на день або роблять інтраназальну інгаляцію. Курс лікування

14-20 днів. За потреби курси терапії повторюють. Починати лікування слід

при перших ознаках захворювання або з профілактичною метою.

Побічна дія. У перші дні лікування збільшення закладення носових ходів,

минущий головний біль.

Препарати імуноглобулінів

Принципи імуноглобулінотерапії. Препарати імуноглобулінів викорис-

товуються як засоби замісної терапії при гіпогаммаглобулінеміях шляхом вну-

трішньом'язового або внутрішньовенного введення. Переваги імуноглобулінів

для внутрішньовенного введення:

• препарат можна вводити у великому об'ємі;

• ефект настає швидше;

• відмічається більш повне використання препарату;

• майже не спостерігається антикомплементарної активності

Протягом останнього часу встановлено, що препарати імуноглобулінів

чинять виразну імуномодулюючу дію, що розширює показання до їх засто-

сування. Так, при синдромі Гієна - Барре, що супроводжується гіпергаммагло-

булінемією, висока ефективність терапії імуноглобулінами пояснюється саме

імуномодулюючою дією препаратів.

Показання до застосування препаратів імуноглобулінів:

• ІДЗ, в основі яких лежить дефіцит антитіл;

• хронічні сину-пульмональні інфекції на тлі гіпогаммаглобулінемії;

• лікування гіпогаммаглобулінемії після терапії цитостатиками;

• лікування гіпогаммаглобулінемії після променевої терапії;

• при інгібіторних формах гемофілії у дорослих;

• при аутоімунних тромбоцитопеніях у дорослих

• при синдромах Гієна - Барре і Кавасакі

Сандоглобулін (імуноглобулін людини для внутрішньовенної інфу-

зії). Сандоглобулін - полівалентний імуноглобулін людини, до складу якого

входить широкий спектр опсонізуючих і нейтралізуючих антитіл проти бакте-

рій, вірусів та інших збудників. Препарат застосовують як засіб замісної тера-

пії при гіпоімуноглобулінемії (переважно при дефіциті антитіл класу G), а та-

кож як імуномодуляційний препарат (наприклад, при аутоімунних хворобах).

У хворих з імунодефіцитними захворюваннями сандоглобулін поповнює кіль-

кість антитіл класу IgG, чим зменшує ризик інфікування. При деяких інших

порушеннях функцій імунітету, наприклад, при ідіопатичній (імунній) тромбо-

цитопенічній пурпурі і синдромі Кавасакі, механізм, що забезпечує позитив-

ну дію сандоглобуліну, ще не визначений. Сандоглобулін вводиться шляхом

внутрішньовенної інфузії. Дозові режими при різних показаннях залежать від

стану імунної системи хворого, тяжкості захворювання і індивідуальної пере-

носимості. Універсальних інструкцій щодо використання препарату не існує,

тому перераховані далі положення мають лише рекомендаційний характер.

Спадкові і природжені імунодефіцитні хвороби: від 0,2 до 0,8 г/кг маси

тіла (частіше всього 0,4 г/кг) з проміжками від 3 до 4 тижнів. Мета терапії

- підтримання мінімальних рівнів IgG в плазмі (не нижче 5 г/л). Набуті імуно-

дефіцитні хвороби: від 0,2 до 0,4 г/кг з проміжками від 3 до 4 тижнів. Доза, що

рекомендується для профілактики інфекцій у хворих, яким проводиться ало-

трансплантація кісткового мозку, складає 0,5 г/кг. її можна вводити одноразово

за 7 днів до пересадки, повторюючи 1 раз на тиждень протягом перших трьох

місяців після пересадки і 1 раз на місяць протягом наступних 9-ти місяців.

При ідіопатичній (імунній) тромбоцитопенічній пурпурі лікування сан-

доглобуліном розпочинають із дози 0,4 г/кг на добу протягом 5 днів підряд,

або з дози 0,4-1 г/кг одноразово або протягом 2-х днів. За необхідності в по-

дальшому для підтримання нормального рівня тромбоцитів можливе введення

0,45 г/кг препарату з проміжками в 1-4 тижні. При синдромі Кавасакі доза

сандоглобуліну складає близько 1,6-2,0 г/кг в декілька прийомів протягом 2—4

днів як доповнення до стандартного лікування препаратами ацетилсаліцило-

вої кислоти. За умови тяжких бактеріальних інфекцій (включаючи сепсис) і

вірусних інфекцій препарат застосовують у дозі від 0,4 до 1,0 г/кг на добу про-

тягом 1-4 днів.

З метою профілактики інфекцій у недоношених і новонароджених з малою

вагою вводять від 0,5 до 1,0 г/кг сандоглобуліну з проміжками в 1-2 тижні. При

синдромі Гійєна - Барре і хронічній запальній демієлінізуючій полінейропатії

застосовують 0,4 г/кг препарату протягом 5-ти днів підряд, а за потреби про-

водять повторення курсів лікування після 4-тижневих інтервалів. Залежно від

стану хворого, ліофілізованний препарат можна розчиняти в 0,9 %-ному роз-

чині хлориду натрію, воді для ін'єкцій або 5 %-ній глюкозі. Концентрація сан­доглобуліну в цих розчинах для в/в введення може коливатись від 3 до 12 %,

залежно від використовуваного об'єму. Хворим, яким призначається лікуван-

ня сандоглобуліном вперше, препарат слід вводити у вигляді 3 % розчину із

швидкістю інфузії від 0,5 до 1,0 мл/хв (від 10 до 20 крапель за хвилину). При

відсутності побічних реакцій протягом перших 15 хвилин швидкість інфузії

можна поступово збільшити, максимально до 2,5 мл/хв (близько 50 крапель

за хвилину). Хворим, які регулярно отримують і добре переносять сандогло-

булін, препарат можна вводити у вищих концентраціях (до 12 %), але інфузію

завжди слід починати з малої швидкості і уважно спостерігати за станом паці-

єнта при поступовому збільшенні швидкості інфузії.

Протипоказання - гіперчутливість до імуноглобулінів людини, особливо

у хворих із дефіцитом IgA.

При врахуванні протипоказань, дотриманні рекомендацій щодо дозуван-

ня і обережному введенні препарату тяжкі побічні реакції на сандоглобулін

спостерігаються рідко. Вони більш імовірні при першому, аніж при наступ-

них введеннях препарату (або незабаром після початку, або протягом перших

30-60 хвилин інфузії), і можуть відбуватися за анафілактичним типом.

Пентаглобін. Це препарат донорського імуноглобуліну для в/в введен-

ня. Пентаглобін містить велику кількість опсонізуючих і нейтралізуючих спе-

цифічних антитіл проти різноманітних бактерій, вірусів та їх токсинів. Крім

того, клінічна ефективність препарату пов'язана з наявністю так званих при-

родних антитіл, які націлені на молекулярні шаблони патогенів і є компонен-

том природженої резистентності організму. Особливістю пентаглобіну є ви-

щий у порівнянні з сандоглобуліном вміст IgM та IgA, що суттєво підвищує

антибактеріальний потенціал препарату. У зв'язку з цим при септичних розла-

дах, гнійних бактеріальних інфекціях препаратом вибору є саме пентаглобін.

Крім того, пентаглобін застосовують при ІДЗ, в основі яких лежить глибокий

дефіцит IgM. Середньотерапевтична доза препарату - 5 мл/кг маси тіла.

Побічна дія і протипоказання такі ж, як і для сандоглобуліну.

Форма випуску. Випускається в ампулах по 10 і 20 мл, а також у флаконах

по 50 і 100 мл.

Імуноглобулін нормальний людський для внутрішньовенного

введення (Росія). В цілому показання до застосування препарату такі ж, як і

для сандоглобуліну. Однак слід відмітити, що широкомасштабних досліджень

ефективності даного засобу не проводилося.

Донорський нормальний імуноглобулін для в/м введення

(Україна). Показаний у випадку незначного дефіциту імуноглобулінів, а також

при деяких гострих вірусних інфекціях або при загостреннях хронічних (гер-

пес простий, оперізуючий лишай, ЕБВ та інші).

Специфічні препарати імуноглобулінів для в/м введення (проти

вірусу герпесу І і II типів, ЦМВ, ЕБВ, хламідій та інших) застосовуються ви-

ключно при документально підтвердженій відповідній інфекції або при очевид-

ній клінічній картині хвороби (наприклад, у випадку оперізуючого герпесу).

1.3. Імунотропні препарати бактеріального походження

Продигіозан (Prodigiozanum) є високополімерним ліпополісахаридним

комплексом, виділеним із мікроорганізму Вас. prodigiozum. Препарат активує

В-ланку імунітету і функцію кори наднирників. Дія продигіозану значною мі-

рою пов'язана зі стимуляцією ендогенного синтезу цитокінів, зокрема з акти-

вацією продукції інтерферонів. Продигіозан використовується при хронічних

запальних процесах, в післяопераційному періоді, при лікуванні антибіоти-

ками, при ранах із млявим перебігом, при застосуванні променевої терапії.

Приймають у вигляді стерильного 0,005 % розчину для ін'єкцій в ізотонічно-

му розчині NaCl з додаванням буферу до рН = 5,7-7,0. Препарат вводять вну-

трішньом'язово. Дозу встановлюють індивідуально, попередньо виключивши

непереносимість шляхом введення в/м дорослим 15 мкг, а дітям 10 мкг препа-

рату. За відсутності небажаної реакції через 3 дні призначають курс лікування.

Звичайна одноразова доза для дорослих складає 25-30 мкг (0,5-0,6 мл 0,005 %

розчину). Продигіозан вводять із інтервалом в 4-7 днів. Курс лікування скла-

дає від 3 до 6 ін'єкцій. Інколи разову дозу збільшують до 50 і 100 мкг (не біль-

ше!). Дітям препарат призначають у менших дозах (10-20 мкг). При інфек-

ційно-запальних захворюваннях органів дихання продигіозан вводять шляхом

аерозольних інгаляцій. При цьому дорослим призначають 4-5 інгаляцій по 5

мл 0,005 % р-ну по 1 інгаляції 2 рази на тиждень.

Лікування продигіозаном проводять під пильним лікарським наглядом.

Через 2-3 години після ін'єкції у деяких хворих підвищується температу-

ра тіла, з'являється головний біль, ломота в суглобах, загальне нездужання.

Відмічається лейкопенія, що змінюється лейкоцитозом. Ці явища, як правило,

минають через 2-4 години.

Препарат протипоказаний при ураженнях ЦНС, гострій коронарній недо-

статності, інфаркті міокарда.

Форма випуску: 0,005 % розчин для ін'єкцій в ампулах по 1 мл.

Пірогенал (Pyrogenalum) - препарат, діючою речовиною якого є ліпопо-

лісахарид, що утворюється в процесі життєдіяльності синьогнійної палички.

Засіб виявляє пірогенну дію. Активність препарату визначають біологічним

шляхом і вимірюють у мінімальних пірогенних дозах (МПД). 1 МПД - це кіль-

кість речовини, що викликає при внутрішньовенному введенні кролю підви-

щення температури його тіла на 0,6 °С і вище. За характером імунологічної дії

пірогенал подібний до продигіозану. При введенні препарату поряд з підви-

щенням температури тіла спостерігається лейкопенія, що змінюється лейкоци-

тозом, збільшується проникність тканин, у тому числі гематоенцефалітичного

бар'єру, пригнічується процес рубцювання тканини, покращуються відновні

процеси у нервовій тканині. Препарат сприяє кращому проникненню хіміоте-

рапевтичних речовин до осередку ураження.

Пірогенал використовують для стимулювання відновних процесів після

пошкоджень і захворювань центральної і периферичної нервової системи, для

розсмоктування патологічних рубців, спайок після опіків, травм, при злуково-

му процесі в черевній порожнині, в комплексній терапії хворих інфекційними

захворюваннями, особливо при їх затяжному і рецидивному перебігу, при дея-

ких алергійних захворюваннях (зокрема, бронхіальній астмі), псоріазі, хроніч-

ній дифузній стрептодермії, склеротичних процесах у бронхах, епідидимітах

і простатитах, при деяких затяжних дерматозах (нейродермітах, кропивниці),

хронічних запальних захворюваннях жіночих статевих органів та при інших

захворюваннях. Пірогенал застосовують також як додатковий неспецифічний

засіб у комплексній терапії сифілісу. Вводять внутрішньом'язово 1 раз на день

із проміжками в 1 або в 2-3 дні. Початкова доза складає 25-50 МПД. Спочатку

встановлюють дозу, що викликає підвищення температури тіла до 37,5-38 °С,

і вводять її до зникнення такої реакції, після чого дозу знову (поступово!) під-

вищують на 25-50 МПД. Максимальна одноразова доза для дорослих 1000

МПД. Курс лікування - 10-30 ін'єкцій, за потреби його повторюють. Перерва

між курсами повинна бути не менше 2-3 місяців. У дітей дозу зменшують

відповідно до віку; починають із введення 5-15 МПД, поступово підвищуючи

дозу, але не перевищуючи 250-500 МПД. На курс лікування - 10-15 ін'єкцій.

Побічна дія. При передозуванні пірогеналу у окремих хворих можуть з'я-

витися озноб, підвищення температури тіла, головний біль, блювання, біль у

попереку. Ці реакції тривають, як правило, 6-8 годин, після чого температура

тіла знижується, зникає і решта побічних явищ. У подібних випадках рекомен-

дується зменшити дозу.

Протипоказання. Препарат не можна вводити хворим з гострими захворю-

ваннями, що супроводжуються гарячкою, а також вагітним. Хворим на гіпер-

тонічну хворобу і цукровий діабет препарат призначають в зменшених дозах,

обережно їх підвищуючи. Маленьким дітям і людям старше 60 років пірогенал

необхідно вводити з обережністю, починаючи із зменшеної дози і поступово

підвищуючи її тільки у випадку задовільної переносимості препарату.

Форма випуску: ампули із вмістом в 1 мл ізотонічного розчину NaCl по

100; 250; 500 або 1000 МПД.

Препарати лізатів мікроорганізмів (вакцинуючі імунотропні препарати).

Імудон. Це антигенний полівалентний комплексний препарат, який скла-

дається з фрагментів інактивованих мікроорганізмів, які найчастіше зустріча-

ються при патологічних процесах у ротовій порожнині. Антигени таких мікро-

організмів активують імунну систему, що проявляється підвищенням фагоци-

тарної активності макрофагів, збільшенням вмісту лізоциму й slgA у слині,

підвищенням кількості й активацією плазматичних клітин. Оскільки існує так

званий феномен "солідарності слизових", місцевий імунітет посилюється не

тільки у ротовій порожнині, але й на всіх слизових макроорганізму. Для досяг-

нення максимального ефекту препарат рекомендується використовувати після

курсу дезінтоксикаційної терапії.

Показання до застосування. Препарат застосовується для лікування і про-

філактики гінгівітів, пародонтитів, стоматитів, глоситів, тонзилітів і фарингі-

тів. Для лікування гострих і загострень хронічних захворювань імудон призна-

чають у дозі 8 таблеток на день курсом 10 днів. Одну таблетку розсмоктують

у ротовій порожнині кожні 2-3 години. Для профілактики захворювань порож-

нини рота препарат приймають в дозі 6 таблеток на день курсом 20 днів.

Побічна дія. Можливий развиток алергійних реакцій, а також диспептич-

них явищ.

Протипоказання. Протипоказанням до застосування імудону є алергійні

реакції на препарат.

ІРС-19. Це комплексний препарат лізатів бактерій, які є найбільш поши-

реними збудниками інфекційних захворювань верхніх дихальних шляхів. Лізис

мікроорганізмів здійснений шляхом оригінальної біологічної методики, яка до-

зволяє отримати непатогенні фрагменти бактерій зі збереженими специфічни-

ми антигенними властивостями. Завдяки вказаним властивостям лізат ініціює

у слизовій верхніх дихальних шляхів здійснення імунних захисних реакцій, що

проявляється у вигляді активації і проліферації імунокомпетентних клітин, під-

вищення рівня лізоциму, slgA й інтерферонів, посилення фагоцитозу.

Показання до застосування. Препарат доцільно використовувати для лі-

кування гострих і хронічних інфекційних захворювань ЛОР-органів (синуїтів,

ринітів, отитів), трахеїтів, бронхітів, ринотрахеобронхітів, а також у перед- і

післяопераційному періоді для профілактики інфекційних ускладнень хірур-

гічних втручань на ЛОР-органах.

Для лікування інфекцій верхніх дихальних шляхів препарат застосовують

у вигляді введень у кожну ніздрю 2-5 разів на день до усунення симптомів за-

хворювань. З метою профілактики препарат приймають в іншій дозі: на день

по 2 введення в кожну ніздрю протягом 2-х тижнів.

Побічна дія. На початку прийому можливе посилення запальних проявів

у зв'язку з активацією імунних реакцій. Рідко виникають алергійні реакції у

вигляді кропивниці.

Протипоказання. IPC-19 протипоказаний при виникненні алергійних ре-

акцій на препарат.

Рибомуніл. Препарат містить рибосоми мікроорганізмів, які найбільш

часто викликають інфекції органів дихання {Klebsiella pneumoniae, Diplococcus

pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Haemophilus influenzae), а також протео-

глікани клітинної стінки Klebsiella pneumoniae. Відомо, що рибосоми прока-

ріотів суттєвим чином відрізняються за структурою від аналогічних органел

еукаріотичних організмів, що практично виключає можливість перехресних

реакцій на аутоантигени людини.

Препарат призначений для лікування і профілактики рецидивних інфекцій

вуха, горла і носа, а також органів дихання (бронхіти, трахеобронхіти, інфек-

ційнозалежна бронхіальна астма). Рибосомальна фракція препарату активує

Т- і В-лімфоцити, специфічні до даних антигенів, що забезпечує вакциную-

чий ефект за рахунок синтезу антитіл до збудників інфекцій дихальних шля-

хів. Протеоглікани Klebsiella pneumoniae справляють модулювальну дію на

фактори природженої резистентності, активуючи макрофаги і нейтрофіли до

здійснення хемотаксису, адгезії й фагоцитозу, а також підвищуючи продукцію

ІФН-а та інтерлейкінів (ІЛ-ір, ІЛ-6, ІЛ-8).

Спосіб застосування. Разова доза препарату - 3 таблетки вранці натще-

серце. Схема прийому - перші 4 дні тижня протягом 3-х тижнів, у наступні 2-5

місяців препарат приймають перші 4 дні кожного місяця.

Побічна дія. Можлива минуща гіперсалівація на початку лікування.

Протипоказання. Підвищена індивідуальна чутливість до компонентів

препарату.

Форма випуску: таблетки у блістерній упаковці №12.

Бронхо-Мунал. Це препарат лізатів бактерій, що викликають інфекції

дихальних шляхів (Diplococcus pneumoniae, Klebsiella pneumoniae, Haemophilus

influenzae, Streptococcus pyogenes, Klebsiella ozaenae, Staphylococcus aureus,

Streptococcus viridans, Neisserria catarrhalis).

Застосування препарату доцільно при хронічних і рецидивних інфекціях

дихальних шляхів (броухіти, тонзиліти, фарингіти, риніти, синуїти, отити).

Бронхо-Мунал забезпечує імунізацію до антигенів найбільш розповсюджених

збудників інфекцій дихальних шляхів шляхом індукції активації, проліферації

і диференціювання специфічних Т- і В-лімфоцитів, а також посилення про-

дукції імуноглобулінів (переважно slgA, а також IgG). Оскільки спрацьовує

принцип "солідарності слизових", утворювані імунокомпетентні клітини та

імуноглобуліни надходять на всі слизові оболонки, а не тільки на слизову ди-

хальної системи, що забезпечує генералізований захисний ефект.

Спосіб застосування. По одній капсулі на день протягом 10-ти днів місяця,

три місяці підряд для профілактики інфекцій. Для лікування препарат застосо­вують по одній капсулі протягом від 10-ти до 30-ти діб (залежно від тяжкості