Життєво важливі функції організму

2.3.1. Система дихання

Життєдіяльність клітин організму не можлива без кисню. Він бере участь у окисленні поживних речовин, що веде до утворення необхідної енергії. При цьому утворюється вуглекислий газ, який є шкідливою речовиною для організму. Кисень поступає в організм людини через легені з кожним вдихом та розноситься кров’ю до всіх клітин. Кров, віддавши кисень клітинам, забирає вуглекислий газ, який вилучається з організму при видиху.

Побудова дихальної системи:

– повітроносні шляхи (ніс, рот, гортань, голосові зв’язки, трахея, бронхи) – канал, крізь який повітря попадає до легень та виходять відпрацьовані гази;

– легені – два еластичних органи, що покриті герметичною плеврою та складаються з тисяч крихітних альвеол.

– грудна клітка – реберно-м’язова конструкція, пов’язана з хребтом та грудною кісткою. Верхня частина грудної клітки переходить в шию, нижня відділена від черевної порожнини великим куполоподібним м’язом – діафрагмою (рис. 2.2). Діафрагма та ребра, під управлінням респіраторного центру мозку, автоматично стискуються та розслаблюються. Їх стиска­ння приводить до збільшення, розслаблення – до зменшення об’єму грудної клітки.

Рис. 2.2. Повітроносні шляхи, легені та грудна клітка

При збільшенні/зменшенні об’єму грудної клітки, тиск повітря в легенях відповідно менше або більше атмосферного, що дозволяє повітрю попадати в легені та виходити з них, тим самим зрівнюючи тиск. За хвилину відбувається в середньому 12-18 циклів вдиху-видиху.

2.3.2. Система кровообігу

Циркуляція крові

Серце крізь кров’яні судини (артерії, вени, капіляри) забезпечує циркуляцію крові в організмі. Умовно поділяється на дві половини, кожна з котрих виконує функції насосу. Ліва половина насичену киснем кров (світло-червоного кольору) нагнітає через артерії до капілярів, поживні речовини та кисень крізь стінки капілярів попадають до клітин і навпаки – продукти відходу та вуглекислий газ попадають в капіляри. Звідти бідна на кисень кров крізь вени поступає до правої половини серця, а потім до легень, де відбувається видалення вуглекислого газу та поглинання кисню. Венозна кров темно-червоного кольору із-за низького вмісту в ній кисню. На відміну від венозної крові, кров з пошкодженої артерії витікає (б’є) струменем.

Серцебиття

Серце виконує функції помпи, забезпечуючи безупинність процесу кровообігу. В результаті його стиснення кров нагнітається з камер, і навпаки при його розслаблені – камери заповнюються нею. Даний ритмічний цикл стиснення-розслабле­ння називається серцебиттям. Нормальний показник серцебиття (пульсу) – 60-80 ударів на хвилину.

Пульс

Серцебиття приводить до ритмічного стиснення/ розтягнення артерій. Періодичність даного явища можна спостерігати в різних точках тіла та називається пульсом. Типові точки виміру пульсу наведенні на рис. 2.3-2.6.

Для виміру пульсу на шиї (сонній артерій) потрібно прикласти кінчики вказівного та середнього пальців біля адамового яблука як показано на рис. 2.3.

Рис. 2.3. Місце виміру пульсу на сонній артерії

Для виміру пульсу на стегновій артерії потрібно притисну­ти два пальці по середині паху, у місці, зображеному на рис. 2.4.

Рис. 2.4. Місце виміру пульсу на стегновій артерії

Для виміру пульсу на зап’ясті потрібно прикласти вказівний та середній пальці як показано на рис. 2.5 збоку великого пальця.

Рис. 2.5. Місце виміру пульсу на зап’ясті

Для виміру пульсу на щиколотці потрібно прикласти вказівний та середній пальці як показано на рис. 2.6 з внутрішньої її сторони.

Рис. 2.6. Місце виміру пульсу на щиколотці

Вимір пульсу ні в якому разі не повинен здійснюватися за допомогою великого пальця, так як існує ймовірність сплутати власний пульс з пульсом потерпілого.