Банківська система, сутність, принципи побудови та функції

Функціональна специфіка діяльності банків зумовлює необхідність організаційно-правового виділення їх у самостійну, відносно замкнуту структуру, яка називається банківською системою.

Банківська система— це складова кредитної системи, яка в своючергу, є складовою фінансової системи країни.

Банківська система — законодавчо визначена, чітко структурована та субординована сукупність фінансових посередників, які здійснюють банківську діяльність на постійній професійній основі і функціонально взаємозв'язані в самостійну економічну структуру.

Виникає банківська система не внаслідок механічного поєднання окремих банків, а ґрунтується на заздалегідь виробленій концепції, у межах якої кожний вид банків і кожний окремий банк посідають певне місце.

Самостійність банківської системи як економічної структури має подвійне спрямування:

— відносно окремих банків як її структурних елементів:

— відносно інших подібних великих систем, які функціонують в економіці паралельно з банківською.

Відносно окремих банків самостійність системи проявляється у специфічних цілях та функціях її порівняно з цілями та функціями банків.

Головною метою діяльності окремих банків є одержання прибутку.

Стосовно банківської системи ця ціль не просто не збільшується пропорційно кількості банків, що входять до системи, а взагалі переміщується на другий план, залишаючись лише ціллю окремих банків.

Жодна з цих цілей не під силу окремому банку, яким би великим він не був. Тільки скоординоване об’єднання їх у систему, зорієнтовану на зазначені цілі, робить досягнення їх реальним.

Банківська система взаємодіє з іншими системними структурами, з якими вона створює як підсистема більш загальне утворення — економічну систему в цілому. Це зокрема, бюджетна система, податкова система, валютна система, торговельна система тощо.

Порівнюючи банківську підсистему з іншими, можна виявити в ній риси, які спільні для їх усіх, що підтверджує її системний характер, а також суто специфічні риси, які підкреслюють іі банківську специфічність.

До специфічних рис, які характерні тільки для банківської системи і виділяють її з ряду інших, можна віднести:

— дворівневу побудову:

— поглиблене нейтралізоване регулювання діяльності кожного банку окремо і банківської діяльності в цілому:

— централізований механізм контролю і регулювання руху банківських резервів:

— наявність загальносистемної інфраструктури, що забезпечує функціональну взаємодію окремих банків,

— гнучке поєднання високого рівня централізованої керованості банківської системи зі збереженням повної економічної самостійності і відповідальності за результати своєї діяльності кожного окремого банку, що входить у систему.