Організація і функціонування провідних банківських систем зарубіжних країн

держави відіграє вирішальну роль в економічному розвитку країни, є головним механізмом фінансово-кредитних відносин у державі.

Для сучасної практики характерне використання різних моделей організації і функціонування банківських систем зарубіжних країн. їх організаційна структура та правове регулювання залежать від багатьох факторів.

Світова практика виробила два принципи побудови комерційних банків

— принцип сегментування— характерний для США та Японії, де банкам заборонено здійснювати операції з цінними паперами корпорацій, з нерухомістю, страхові операції;

— принцип універсальності — характерний для більшості країн Західної Європи, банки другого рівня можуть надавати будь-які фінансові послуги на грошовому ринку.

Розглянемо схеми побудови банківської системи розвинених зарубіжних країн. Так банківська система Великої Британії є дворівневою.

Етапи еволюції банківської системи Великобританії:

— 1694р — засновано центральний банк, як акціонерну компанію;

— 1861р. — засновано Національний ощадний банк:

— 1946 р. — центральний Банк Англії націоналізовано,

— 1979 р. і 1987 р.— видано закони про банківську діяльність:

— 1998 р. — законодавче закріплено незалежність Банку Англії.

Для кредитно-банківської системи Франції характерна система державного регулювання банківської справи. Банківська система Франції є також дворівневою.

В 1993р. прийнято Закону Франції «Про Статут Банку Франції». На верхньому рівні системи діють чотири суб’єкти, які тісно взаємодіють один з одним, функції яких розподілено так, що створено реальний механізм взаємного контролю, виключається концентрація управління цією системою, передбачається можливість здійснення єдиної державної грошово-кредитної політики, усунення безконтрольної діяльності кредитних установ.

Сучасна кредитна банківська система США є дворівневою і складається з таких основних елементів

— на першому (верхньому) рівні банківської системи — Федеральна

Резервна система (ФРС), яка включає: Раду Керуючих Федеральної резервної системи, 12 федеральних резервних банків, які є центральними для округів і розташовані у різних регіонах країни,

— другий (нижній) рівень банківської системи США становлять комерційні банки, небанківські спеціалізовані кредитні інститути: поштові ощадні каси, фінансові і страхові компанії, кредитні кооперативи, пенсійні фонди, фонди соціального страхування, товариства взаємного кредиту, федеральні кредитні установи.

Етапи еволюції банківської системи США:

1863p — прийнято Закон про національну валюту:

19 23p — створено Федеральну резервну систему, яка виконує функції Центробанку:

1933 р. — створено Федеральну корпорацію страхування депозитів як незалежне федеральне агентство,

1936 р — утворено Федеральний комітет відкритого ринку при Раді Керуючих ФРС США.

Сучасна банківська система Швейцарії На 1500 мешканців приходиться 1 банк. В країні функціонує понад 140 філій (відділень) крупних іноземних банків. Швейцарська банківська система об’єднує більш як 500 банківських організацій.

Швейцарська банківська система очолюється Національним банком, який має статус акціонерного товариства,а всі швейцарські банки діляться на три групи.

До банківської системи Швейцари входить велика кількість фінансових компаній., за допомогою яких відкриваються широкі можливості застосування капіталу в цін країні, їх поділяють на:

- компанії, які публічно рекламують себе для прийому депозитів і відповідно зобов’язані відповідати всім вимогам федерального банківського законодавства:

— компанії, що не приймають депозити, але виконують інші банківські операції.

Характерною рисою швейцарської банківської системи с надзвичайно високий ступінь контролю за діяльністю банків та інвестиційних компаній та ін.

На цьому ґрунтується загальноприйняте в світовій практиці ставлення до швейцарських банків як еталона надійності.

Контроль за банками має триступеневу структуру і здійснюється Федеральною банківською комісією, Національним банком і Швейцарською банківською асоціацією.

Історичні дані свідчать, що перші банківські операції з обміну грошей існували гце за дві тисячі років до нашої ери у Стародавній Греції (IV ст. до н.е.), у Стародавньому Вавилоні. Стародавньому Єгипті та Римі (VI ст. до н.е.).

В XVI ст. заявилися перші банкірські доми (Медичі в Італії), купецькі гільдії Амстердаму, Венеції,. Генуї, Мілану створили навіть спеціалізовані банки — «жиробанки», які здійснювали безготівкові розрахункові операції між купцями.

Поява першого російського банку відноситься до 1733р , коли указом імператриці Ганни Іоанівни був створений державний позичковий банк, який значною мірою функціонував як казенний ломбард.

Кредитна система в Україні була започаткована в 1781 році, коли Російський Асигнаційний банк відкрив свої банківські контори у Києві, Ніжину Харкові, а в 1782 році у Херсоні, у 1839 році в Києві засновується місцева контора державного комерційного банку, а в 1843 р в Харкові — контора комерційного банку.

Після реформи 1861 року в Україні було створено ряд місцевих банків:

— 20 травня 1864 року був утворений Херсонський земський банк, що діяв на підставі принципу взаємного кредитування для надання довгострокових позик під заставу поземельної власності:

— 4 травня 1871 року — Харківський земельний банк, який видавав позики під заставу нерухомості в українських і російських губерніях.

На початку XX сні. в Україні фактично діяли 3 контори Державного банку Росії та 19 його філій, існувала розгалужена система акціонерних банків, широкого розповсюдження набули товариства взаємного кредиту (26), міські суспільні банки (38), селянські банки (148), казначейства (112), позичкові каси (66). Крім цього функціонували приватні банківські контори, які здійснювали значну кількість банківських операцій.

Певний інтерес становить досвід побудови банківської системи України с період державності (191 '-1919p.p.). Після проголошення 20 листопада 1917р. Третім Універсалом утворення Української Народної Республіки важливим завданням Центральної Ради була реорганізація банківської системи та формування національної грошової системи.

5 січня 1918 р. почався випуск перших українських грошей (введено в обіг державний кредитний білет вартістю 100 крб.) 10 серпня 1918р. було підписано Закон «Про затвердження Статуту Українського Державного банку і асигнування коштів до його основного капіталу».

У радянський період правове положення банків неодноразово змінювалось. Декретом ВЦВК від 14 грудня 1917 р. та Декретом Тимчасового робітничого селянського уряду України від 22 січня 1919 р. всі банки та приватні кредитні установи були націоналізовані, а банківська справа була оголошена державною монополією.

Серйозні зміни у правовому середовищі банків відбулись у результаті кредитної реформи 1930-1932 pp. Було ліквідовано банки, засновані на недержавній формі власності.

У роки Другої світової війни зберігалося централізоване державне управління кредитною системою і всіма її ланками і аж до другої половини 60-років Україна не мала автономної кредитно-банкіської системи.

У1987р. у СРСР було проведено банківську реформу яка зумовила реорганізацію банківської системи: новоутворені 6 банків (Держбанк СРСР: спеціалізовані банки — Агропромбанк СРСР, Промбудбанк СРСР. Житлосоцбанк СРСР, Ощадний банк СРСР, Зовнішньоекономічний банк СРСР).

В Україні в цей період існувала широка мережа установ Держбанку і Будбанку, трудових ощадних кас.

Фундамент нової банківської системи в Україні було закладено створенням перших кооперативних комерційних банків на підставі закону СРСР «Про кооперацію» (1988р.).

Перший кооперативний банк «Таврія» зареєстровано в листопаді 1988 року, а перший комерційний банк — Український інноваційний банк заснований в січні 1989 р. в м Києві.