Тарифні ставки та їх роль у диференціації заробітної плати

Тарифні ставки (ТС) фіксують розмір оплати праці в одиницю часу. Розрізняють погодинні,поденні, помісячні тарифні ставки.

Базовою тарифною ставкою для розрахунків заробітної плати є тарифна ставка першого розряду. Вона встановлюється з урахуванням мінімумі матеріального забезпечення, тобто необхідних витрат на відтворення робочої сили, що зайнята на відносно простих роботах в нормальних умовах праці.

В традиційній тарифній системі тарифні ставки диференціюються за трьома тарифоутворюючими чинниками:

· за формами оплати праці (відрядники та почасовики);

· за окремими професійними групами робітників через їх підвищену інтенсивність та відповідальність праці. Наприклад, для робітників, які обслуговують унікальне складне обладнання ;

· за умовами праці – для окремих галузей промисловості (вугільна, хімічна). Для інших галузей відхилення від нормальних умов праці компенсуються встановленими доплатами до тарифних ставок.

Установлення базової тарифної ставки на підприємстві відбувається під час укладання колективного договору виходячи з таких обставин:

· державних, галузевих, регіональних мінімальних гарантій заробітної плати, зафіксованих чинним законодавством та колективними угодами;

· розміру мінімального споживчого кошику та межи малозабезпечення;

· рівня середньої заробітної плати, який склався на підприємстві у звітному періоді, та оптимальної долі тарифу;

· ринкової ставки заробітної плати, що склалася для робітників відповідних професій та рівня кваліфікації;

· фінансових можливостей підприємства та завдань, які стоять перед його розвитком у наступному періоді.

Вважається, що за умов високого рівня нормування праці немає необхідності в установленні тарифних ставок окремо для відрядників та для почасовиків. Недоцільним є встановлення багатого числа груп ставок, бо окремі особливості праці деяких груп робітників можна урахувати застосуванням різного роду доплат та надбавок.

Практика роботи підприємств свідчить, що диференціація тарифних ставок дозволяє стимулювати не тільки підвищення кваліфікації й виконання більш складних робіт, але й такі показники трудової діяльності як стаж роботи, оволодіння новими суміжними операціями, новими професіями.

Для оплати праці службовців використовують посадові оклади, які виконують функції, аналогічні тарифним ставкам робітників. За базовий оклад традиційно приймається оклад техніка. Діапазон диференціації посадових окладів є більш широким, ніж у робітників, що зумовлено значно більшим різноманіттям робіт, які виконуються різними категоріями службовців (керівниками, фахівцями, технічними виконавцями), як за змістом, складністю та відповідальністю. Більш докладно диференціація посадових окладів розглядається в темі “Оплата праці службовців”.