Довідники кваліфікаційних характеристик професій

Традиційна тарифна система вміщувала два типи довідників, окремо для робітників, який називався “Тарифно-кваліфікаційний довідник робіт та професій робітників” та “Кваліфікаційний довідник посад керівників, спеціалістів та службовців”. Це пояснюється різними підходами до організації оплати праці цих категорій персоналу. Такий підхід привів до значних викривлень в оплаті праці. Крім того, науково-технічний прогрес зумовив появу нових професій, та відмирання старих, до цього ж привели й зміни у структурі кадрів, які були викликані переходом до ринкових механізмів господарювання. У зв’язку з чим, Кабінетом Міністрів України затверджено до розробки нові “Довідники кваліфікаційних характеристик професій працівників”. Довідник вміщує типові положення щодо професій, які є в Державному Класифікаторі професій. Крім того, довідник вміщує показники та ознаки, які зближують його методологічно і методично з аналогічними виданнями інших країн, ураховує рекомендації МОП, СНД і є нормативним документом, обов’язковим щодо управління персоналом на підприємствах усіх форм власності й видів економічної діяльності. До моменту надрукування нових довідників прийнято рішення використовувати ті, що діяли раніше.

Тарифно-кваліфікаційний довідник робіт та професій робітників призначено для характеристики кожного виду робіт і рівня її складності та встановлення кваліфікації працівника. Кваліфікаційна характеристика роботи за кожною професією містить такі розділи: “Характеристика робіт”, “Повинен знати”, “Приклади робіт.” Кваліфікаційна характеристика для службовців складається з таких розділів: “Завдання, обов’язки та повноваження”, “Права”, “Повинен знати” ,“Кваліфікаційні вимоги”.

На підставі кваліфікаційних довідників забезпечують:

· встановлення складності робіт, що виконуються, та їх розподіл за розрядами;

· присвоєння робітнику кваліфікаційного розряду а службовцям – кваліфікаційної категорії, відповідно до рівня їх теоретичної підготовки, практичних вмінь та навичок;

· єдність в оплаті праці працівників, які мають однаковий рівень кваліфікації;

· складання програм з професійної підготовки та підвищення кваліфікації працівників.

Визначення рівня складності робіт та їх, розподіл за розрядами здійснюється за допомогою таких методів оцінки складності праці: аналітичного та експертного (з урахуванням термінів підготовки працівника відповідного профілю та кваліфікації).

Оцінка складності робіт під час побудови довідників здійснюється за такими факторами:

· технологічними;

· організаційними;

· відповідальності;

· специфічними.

Розряд складності робіт визначають на підґрунті розподілу факторів складності за ступенями, бальної оцінки кожного ступеня, питомої ваги кожного фактору складності та коефіцієнту складності праці, розрахованого шляхом порівняльної оцінки термінів професійної підготовки робітників для виконання конкретного виду робіт.