Державне регулювання оплати праці

До основних суб'єктів організації оплати праці відносяться органи державної влади та місцевого самоврядування (ст. 5 Закону “Про оплату праці”).Сферою державного регулювання оплати праці відповідно до закону (ст. 8) є:

* установлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм та гарантій;

* установлення умов та розміру оплати праці керівників підприємств, яких засновано на державній, комунальній власності, а також працівників підприємств, установ, організацій, яких фінансують із бюджету;

* регулювання фондів оплати праці працівників підприємств-монополістів, згідно з переліком, який визначає Кабінет Міністрів;

* оподаткування доходів працівників;

* інше.

В Законі “Про оплату праці”(ст.3) визначено поняття мінімальної заробітної плати: “Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт).”

З 2000 року відбулися зміни в структурі мінімальної заробітної плати. На відміну від раніше діючої норми, коли до мінімальної заробітної плати не включалися доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати, і розмір тарифної ставки робітника першого розряду мав бути вищим за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, на сьогодні передбачено:

· підставою для перегляду тарифної сітки є лише тарифна ставка робітника першого розряду, що встановлюється в розмірі, не нижчому від визначеного генеральною (галузевою) угодою;

· якщо працівникові, який виконав місячну (годинну) норму праці, нарахована заробітна плата нижча від законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, підприємство доплачує до її рівня;

· до мінімальної заробітної плати не включаються доплати за роботу в надурочний час; у важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах праці; на роботах з особливими природними географічними та геологічними умовами та умовами підвищенного ризику для здоров’я; а також премії до ювілейних дат, за виноходи та раціоналізаторські пропозиції, матеріальна допомога.

Законом також передбачено, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання.

Встановлення та регулювання її розміру , а також перелік державних норм та гарантій в оплаті працівників наведено в статтях 9, 10, 12.