Місце в реченні вставних слів та словосполучень у діловому мовленні. Складні випадки керування та узгодження в професійному мовленні.

Для логічно послідовного викладу застосовують певні скріпи, які допомагають поєднувати компоненти думки. Цю роль можуть виконувати вставні слова (по-перше, по-друге, отже, таким чином, як відомо, як зазначалося та ін.), початкові займенникові зв'язки (цей, такий, той), синтаксичні конструкції з початковими «канцелярськими прийменни­ками» (у зв'язку з, відповідно до, незважаючи на), дієприслівникові звороти (Беручи це до уваги..., Взявши до відома..., Відповідаючи на ваш запит...) тощо. Поєднані в «ланцюжки», тісно пов'язані за смислом і граматично речення творять абзаци. Виділення абзаців, правильна рубрикація, перелік, система пунктуаційних знаків стандартизують текст, роблять його структуру чіткою та зрозумілою.

Синтаксичні норми часто пов'язані зі способом підрядного зв'язку слів у словосполученні – керуванням. Керування – синтаксичний зв'язок слів, при якому залежне слово має той відмінок, якого вимагає головне слово. Моделі поєднання слів таким підрядним зв'язком відображають специфіку мови, закономірності сполучуваності слів.

Керування може бути пряме (безприйменникове) – одержати рекламації, обирати депутата і опосередковане (прийменникове), тобто залежне слово приєднується до головного за допомогою прийменника – одержати від заводу, чекати на подругу. Воно також буває сильне та слабке. При сильному керуванні – наявність залежного слова зумов­люється семантикою керуючого слова (читати книжку, виконати доручення, скаржитися на втому), слабкому – виступає між словами, між якими зв'язок, хоч і можливий, але зовсім не обов'язковий {подарунок від брата, подарунок для брата).

Типові порушення в побудові словосполучень, пов'язаних зв'язком керування, є результатом низького мовно-культурного рівня, недостатнього знання української мови. Перевірте, наприклад, чи правильні відмінки вживаєте: завідувач кафедри, командувач армії, згідно з наказом, відповідно до розкладу, усупереч проханню, ужити заходів. Складними випадками керування, що можуть призвести до помилок, є:

1) близькозначні слова-синоніми можуть вимагати різних відмінків:

оволодіти (чим ?) англійською мовою – опанувати (що?) англійську мову

навчатися (чого?) мови – вчити (що?) мову

властивий (кому?) – характерний (для кого?)

багата (на що?) – славиться (чим?)

сповнений (чого?) – наповнений (чим?)

дорівнювати (чому?) – рівнятися (на що?)

торкатися (чого?) – доторкатися (до чого?)

знущатися (з кого?) – збиткуватися (над ким?) та ін.;

2) слова-пароніми мають не тільки різне значення, а й різне керування (чи можливості керування): оснований (на чому?) на правилах – заснований (ким?) науковцем; повстати (на що? проти чого?) на боротьбу – постати (перед чим?) перед очима; стилізований (під що?) під старовину – стилістичний аспект; форсувати (що?) справу – форсити (чим?) модним взуттям; переможений (у чому?) у змаганні – переможний наступ; підсумовувати ( що?) витрати – сумувати (за чим?) за літами та ін.;

3) нерозрізнення керування в українській і російській мовах: однакове за значенням дієслово у різних мовах може вимагати від додатків неоднакових відмінкових форм:

дякувати (кому?) учителеві – благодарить (кого?) учителя; завдавати (чого?) шкоди – причинять (что?) вред; постачати (що?) зброю – снабжать (чем?) оружием; потребувати (чого?) ліків – нуждаться (в чем?) в лекарствах; наслідувати (кого?) актора – подражать (кому?) актеру; вибачте (кому?) мені – извините (кого?) меня; повідомити (кого?) його – сообщить (кому?) ему; навчити (чого?) грамоти – научить (чему?) грамот; набути (чого?) досвіду – приобрести (что?) опыт та ін.;

4) неправильне використання прийменників. Вони можуть бути зайві, напр.:

декларуючи про передачу землі – треба декларуючи передачу землі; майте про це на увазі – треба майте це на увазі; вага досягає до 60 кг – треба вага досягає 60 кг; немає сумнівів про те, що... – треба немає сумнівів, що...; не поступаються за рівнем – треба не поступаються рівнем; повниться від щастя – треба повниться щастям та ін., або, навпаки, правильними будуть конструкції з прийменниками, напр.:

скупий словами – треба скупий на слова;

хворий грипом – треба хворий на грип;

уболівання нашою долею – треба уболівання за нашу долю та ін.

Дотримання синтаксичних норм керування сприяє чіткості формулювання, точності викладу, а отже, зрозумілості, дохідливості ділового чи наукового стилю.