Просте і складне речення.

Одна з основних вимог до речень будь-якого типу в діловому мовленні –чітко й містко виражати значний за обсягом і складний за змістом матеріал. Речення має бути цілісним і передавати інформацію в усій складності залежностей і зв'язків.

У складносурядних реченнях сполучники, які врегульовують ці зв'язки, єднають (і (й), та (у значенні і), не тільки...а й), зіставляють, протиставляють (а, але, та (у значенні але), зате, проте, однак), роз­діляють (або, чи, хоч).

У складнопідрядних відтворюють різноманітні змістові відношення: причинові, наслідкові, умовні, допустові, озна­чальні, місця, часу, мети (через те що, оскільки, якщо...то, для того щоб, незважаючи на те що, перш ніж, після того як, коли, який) та ін. Реалізація усієї системи цих зв'язків робить мовлення логічно довершеним, чітким, послідовним, несуперечливим.

Типові помилки в синтаксисі писемної формивиникають найчастіше при перенесенні синтаксичних особливостей російської мови на українську, а також при невмінні реалізувати основні вимоги до мови документів на практиці, що знижує переконливість тексту. Ось деякі з них:

1. Змішування в межах одного речення інфінітивних і номінативних конструкцій:

Зобов 'язання банку:

– відкритиКлієнтові розрахунковий рахунок за умови подання ним усіх документів, передбачених законодавчими актами України;

– здійснення за дорученням Клієнта розрахункових та касових операцій у національній валюті України (треба Здійснювати за дорученням Клієнта розрахункові та касові операції...).

2. Прямий переклад дієприкметникових зворотів теперішнього часу, які в українській мові мають перекладатися як підрядні речення: Основні електротехнічні пристрої за своїй призначенням поділяються на генеруючі і використовуючі електричну енергію.Треба: Основні електротехнічні пристрої за своїм призначенням поділяються на ті, які генерують і які використовують електричну енергію.

3. Зловживання дієприслівниковими зворотами на початку абзацу або тексту, що ускладнює текст документа: Керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1996 року № 1029 «Про вдосконалення по рядку здавання в оренду житлових приміщень», наказую... Краще: Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України... і далі за текстом.

4. Використання спільного додатка при дієсловах, які вимагають неоднакових відмінків: Ми повинні прагнути до вдосконалення і повного опанування методами(опанування – методами, але вдосконалення – методів).

5. Заміна слів, відмінків або підміна прийменників під впливом російської мови у стійких словосполученнях (для душі, для відома замість до душі, до відома). Для правильного вживання відмінків слід пам'ятати:

багата на що?, але славиться чим?,

властивий кому?, але характерний для кого?,

дорівнювати чому?, але рівнятися нащо?,

завідувач чого?, але завідуючий чим?,

загроза чого, чому?, але погроза чим, кому?

опанувати що?, але оволодівати чим?,

оснований на чому?, але заснований ким?,

сповнений чого?, але наповнений чим?,

торкатися чого?, але доторкатися до чого?

6. Вибір прийменника або форм керування під впливом російської мови, наприклад: подготовиться к чему – підготуватися до чого; случилось по вине – трапилось через провину, соответственно приказу – відповідно до наказу тощо (див. табл. 26).

7. Об'єднання у межах одного тексту тавтологічних словосполучень, родових і видових понять, тобто не розуміння суті однорідності. Так, у реченні Було закуплено нову апаратуру, прилади і пристроїзначення виділених слів збігаються; у реченні Посіяно зернових– 300 га, бобових– 50 га, ячменю – 35 га поєднані родові й видові поняття (треба Посіяно зернових – 300 га, у тому числі ячменю – 35 га, бобових – 50 га).

Великі можливості в писемному професійному мовленні мають активні і пасивні звороти, відокремлення для пом'якшення категоричності тону й досягнення максимально позитивного результату.

Так, пасивна конструкція Моє розпорядження щодо своєчасного постачання вагонів не виконується (тут нема логічного суб'єкта) буде більш дієвим, ніж активний зворот Ви не виконуєте мого розпорядження щодо своєчасного постачання вагонів, бо в першому випадку акцентується не провина конкретної особи, а факт невиконання, що розширює коло тих, на кого впливає документ.

Те саме стосується ситуацій, коли факт звершення дії має більше зна­чення, ніж вказівка на особу. Оплата гарантується... Лист надіслано... та ін. Проте у випадках, коли необхідно вказати на конкретну особу як дже­рело дії, вживається активна форма (тут граматичний і логічний суб'єкти співпадають): Міністерство освіти і науки не заперечує проти того, щоб...; Завод не гарантує якості після шести місяців експлуатації приладу в умовах підвищеної загазованості.