Архітектура інтегрованої інформаційно-аналітичної системи органів державної влади та органів місцевого самоврядування

Інтегрована інформаційно-аналітична система (ІІАС) є багаторівневою розподіленою глобальною організаційно-технічною системою, побудованою за територіальним, галузевим та функціональним принципами. Її основними територіальними й галузевими структурними одиницями є інформаційно-аналітичні системи (ІАС) відповідних органів державної влади (ОДВ) та органів місцевого самоврядування (ОМС), а також Центр управління ІІАС. ІАС можуть мати розподілену структуру відповідно до регіональних особливостей чи інфраструктури галузі. В ІІАС забезпечуються вертикальні та горизонтальні інформаційні взаємодії ОДВ та ОМС, що передбачають інтеграцію та розвиток діючих і створення нових програмно-апаратних засобів, систем комунікації ІАС ОДВ й ОМС, а також модернізацію аналітичного, інформаційного, програмного та іншого забезпечення всіх ланок ІІАС на єдиному методологічному підґрунті [12].

Основними інтеграційними складовими ІІАС є телекомунікаційне середовище, інтегровані системи управління інформаційними ресурсами та електронного документообігу, системи управління аналітичною обробкою інформації, зовнішніх зв’язків, захисту інформації.

При функціонуванні ІІАС діяльність Центру її управління здійснюється за такими напрямами: збір та ведення інформації державних інформаційних ресурсів, оперативної, нормативної інформації та класифікаторів; оперативний та ретроспективний аналіз інформації; системно-аналітична діяльність з організації процесів ухвалення рішень (підтримка документообігу, повсякденної внутрішньої діяльності, захист даних ІАС ОДВ, технологічна підтримка діяльності інформаційно-аналітичного центру (ІАЦ).

Інтеграційно-комунікаційні властивості ІІАС в Центрі її управління реалізує інтеграційно-комунікаційний компонент, що виконує функцію сполучення та забезпечує інтеграцію в ІІАС. Його основними функціями є підтримка доступу ІАС до телекомунікаційного середовища ІІАС та до інформаційних ресурсів ІІАС; взаємодії з іншими ІАС; використання Інтернету та зв‘язку з міжнародними інформаційними системами і банками даних; розподілених технологій аналітичних обчислень; захист інформації в ІІАС.

На Центр управління ІІАС покладаються такі завдання [12]:

• управління доступом до розподіленого банку даних державних інформаційних ресурсів, створених Центром;

• управління обміном даними між ІАС ОДВ (ОМС);

• управління електронним документообігом між ІАС ОДВ (ОМС);

• розробка єдиних методологічних засад технологій аналітичних обчислень;

• виконання аналітичних досліджень за міжгалузевими напрямами;

• управління та підтримка телекомунікаційного середовища ІІАС;

• управління взаємодією з міжнародними системами і банками даних;

• управління та підтримка системи захисту інформації в ІІАС;

• управління адресацією мереж та підтримка її в актуальному стані;

• управління розподілом ключів та координація такої діяльності з уповноваженим ОДВ;

• управління та підтримка корпоративної пошти;

• підтримка процесів розвитку ІІАС.

Взаємодія окремих ІАС при функціонуванні ІІАС ініціюється за допомогою чинних регламентів обміну інформацією, здійснення заходів ініціативного інформування (телеконференції з питань загальних та комплексних проблем, розсилка повідомлень тощо), можливостей пошуку потенційних джерел інформації в середовищі ІАС з використанням метабази державних інформаційних ресурсів.

Розглянемо забезпечення ІІАС інформаційними ресурсами. Структурована і впорядкована інформація існує в ІІАС у формі баз і сховищ даних ОДВ та ОМС різного рівня і призначення, що об’єднуються у складі розподіленої архітектури ІІАС шляхом створення метабази і реєстру інформаційних ресурсів. Метабаза містить профілі даних користувачів (опис інформаційних інтересів), сертифікати та рубрикатори баз даних ОДВ та ОМС, навігаційно-пошуковий апарат, засоби конвертування різнотипної і різномовної інформації. Ці елементи дають змогу однозначно визначити місцеперебування, тип та вид доступу до потрібної інформації.

Основні завдання метабази: формування баз метаданих і ведення довідково-навігаційного апарату на базі рубрикаторів, тезаурусів, словників для швидкого пошуку інформації; розмежування доступу до інформаційних ресурсів; конвертування даних (приведення їх до спільного формату) при вирішенні пов’язаних між собою завданнь. У процесі запровадження ІІАС передбачається виробити єдині правила структурування та кодування інформації, а також єдині методичні підходи щодо використання і вибору інформаційно-пошукових мов для складання запитів та індексування текстових документів. Інформаційне обслуговування використовуватиме режими вільного доступу, обмеженого доступу та доступу на замовлення, а також розвинуті засоби лінгвістичного забезпечення.

Для використання інформаційних ресурсів у рамках проекту ІІАС має бути створений інтеграційний компонент -інтегрована система управління інформаційними ресурсами - з триланковою архітектурою: клієнт - сервер застосувань -сервер даних [12].

При впровадженні інтегрованої інформаційно-аналітичної системи органів державної влади особлива увага приділяється забезпеченню електронного документообігу. Документообіг в державі є системою, що матеріалізує процеси збору, перетворення, зберігання інформації, а також процеси управління - підготовку та прийняття рішень, контроль за їх виконанням.

Інтегрована система електронного документообігу повинна мати інтерфейс, стандартизований з наявними системами внутрішнього електронного документообігу ОДВ і ОМС, забезпечувати прийом електронних документів від інших ОДВ і ОМС, ідентифікацію відправника шляхом обробки електронного цифрового підпису, підтвердження діючою системою доставки адресату, відправки електронних документів в інші ОДВ й ОМС та можливості доступу до баз даних документів з боку інших ОДВ й ОМС.

Важливим елементом забезпечення електронного документообігу в ІІАС повинна стати корпоративна електронна пошта, яка прийматиме електронні документи та надаватиме доступ до баз даних документів в ІІАС. Система корпоративної електронної пошти має вчасно надавати державним службовцям доступ до всієї необхідної інформації в межах їх компетенції та службових повноважень, підтримувати спільну роботу різних програм, що функціонують у віддалених підрозділах, та забезпечувати якість виконання. Тому базове програмне забезпечення для побудови системи корпоративної електронної пошти має бути надійним, масштабованим і простим у керуванні.

Для забезпечення вищих органів державної влади аналітично обробленими інформаційними ресурсами в ІІАС виникає необхідність управління процесами аналітичних обчислень та інтеграції одержаних проміжних результатів в остаточні показники. Управління цим процесом за кожним окремим аналітичним завданням здійснюється за заздалегідь побудованою моделлю обчислень.

Телекомунікаційна мережа ІІАС повинна складатися з ядра мережі та мережі доступу. Ядро мережі - потужна магістраль, що будується на цифрових каналах зв’язку із шириною смуги не менше 2 Мбіт/с і забезпечує швидку комутацію пакетів та гнучку маршрутизацію потоків даних (до ядра доцільно підключати органи державної влади, які розташовані в м. Києві і мають найбільший обсяг інформаційних потоків). Мережа доступу забезпечує підключення до ядра мережі регіональних органів державної влади.

Система Інтернет в ІІАС ОДВ й ОМС використовується як засіб доступу до універсального простору інформаційних ресурсів (всесвітня мережа WWW) та як засіб інформаційної системи “Електронний уряд” для оперативного обміну інформацією, звітності перед громадянами через розміщення інформації про свою діяльність на WEB-сторінках відповідних ОДВ і ОМС, взаємодії ОДВ (ОМС) з громадянами при прийнятті законодавчих актів, електронних референдумах, електронних розрахунках тощо. Використання мережі Інтернет в ІІАС має здійснюватися відповідно до вимог нормативно-правових документів у сфері захисту державних інформаційних ресурсів у мережах передачі даних.

Висновки

Електронне урядування є не простим технологічним рішенням, а інноваційною концепцією управління державою як важелем масштабного перетворення суспільства. Зміна нормативно-правової бази, принципів формування і бюджетного фінансування, перерозподіл зон пріоритетної компетенції державних і громадських структур, оновлення та розширення ціннісних парадигм суспільства, освітніх акцентів є підґрунтям для реінжинірингу державного управління через створення ірозвиток електронного уряду. Зміни мають торкнутися також і виборчої системи, і принципів законодавчої діяльності, і схем здійснення контролю та підвищення відповідальності всіх гілок влади перед громадянами, їх об’єднаннями і суб’ єктами економічної діяльності. Основою відповідних перетворень у державних та урядових структурах є готовність громадян використати можливості інформаційних технологій, оцінити їх переваги, застосувати у своєму житті, бізнесі, громадській та науковій діяльності, навчанні тощо. Цей процес має ініціюватися спільно трьома секторами - державним, громадським і бізнесовим.

У процесі створення та поетапного впровадження інформаційної системи “Електронний уряд” вирішуються завдання управління інформаційними ресурсами, а саме: створення інформаційних ресурсів, необхідних для державного управління і реалізації конституційних прав різних категорій громадян на інформаційні державні послуги; забезпечення ефективного використання державних інформаційних ресурсів у діяльності органів державної влади і державних установ; забезпечення громадянам і організаціям вільного доступу до інформаційних ресурсів відповідно до чинного законодавства України; створення адекватної нормативно-правової бази; координація галузевих і регіональних державних структур з формування та використання державних інформаційних ресурсів, визначення порядку та умов їх використання; реєстрація та облік державних інформаційних ресурсів; формування і забезпечення доступності інформації про склад та умови використання інформаційних ресурсів; визначення повноважень і обов’язків органів державної влади, підприємств та організацій, підрозділів і окремих фахівців щодо формування, захисту й використання державних інформаційних ресурсів; визначення складу державних інформаційних ресурсів, необхідних на кожному рівні державного управління, для забезпечення їх формування, форм подання, збору, введення, збереження, обробки і використання, моніторингу і коригування стану інформаційних ресурсів; захист державних інформаційних ресурсів, контроль за їх цілісністю та використанням.

Література

1. Баранов О. Електронний уряд в Україні? Буде! Коли? // http://www.zn.kiev.ua/nn/show/376/33406/

2. Блажієвська Н., Береза Т. Електронний уряд та інформатизація органів державної влади // http://www.pravo. org. ua/word/50. doc

3. Дергунова О.К. Государство в XXI веке. Презентация на конференции Microsoft 10 апреля 2003 г. //

http://www.microsoft.com/ rus/docs/events/materials/W0403/OlgaD_Text_ Final.doc

4. Дубілет Д. Електронне врядування та бізнес // http://www.e-ukraine.info/ukr/dubilet.php

5. Закон України «Про електронний цифровий підпис» // http://www.e-ukraine.org.ua/index.php?mod=pidpis.

6. Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» // http://www.e-

ukraine.org.ua/index.php?mod=doc_obig.

7. Клименко И.В., Литвинов Г.С. Проблеми внедрения информационной системи <олектронное правительство» в государственное управление // Збірник наукових праць Академії державного управління при Президентові України: Сучасні проблеми державного управління / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 2003. - Вип.1. - С. 98-105.

8. Концепція формування системи національних інформаційних ресурсів // http://www.stc.gov.ua.

9. Концепція формування та функціонування інтегрованої інформаційно-аналітичної системи органів державної влади та органів місцевого самоврядування // http://www.stc.gov.ua.

10. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року №208 «Про заходи щодо створення

електронної інформаційної системи «Електронний уряд» // http://www.e-ukraine.info/ukr/postanova.php.

11. Проект постанови Кабінету Міністрів України “Про створення електронної інформаційної системи «Електронний уряд України» // http://www.stc.gov.ua.

12. Шевчук О.Б., Голобуцький О.П. Електронний уряд. - К.: Атлант UMS, 2002. - 173 с.