Аспекти електронного урядування в країнах світу.

Так, основною метою федеральної архітектури США є забезпечення умов для спільної розробки процесів, стандартів сумісності та обміну інформацією між державними органами та організаціями. Основні ідеї, закладені в проекті розробки федеральної архітектури США [1]:

1) функціональний підхід, заснований на бізнес-процесах держорганізацій (це стосується не лише інформаційних технологій);

2) загальний структурний підхід, що розглядає діяльність держави з точки зору бізнес-процесів і орієнтований на підвищення ефективності діяльності держави за рахунок міжвідомчої взаємодії;

3) державні агентства отримують новий спосіб опису, аналізу та поліпшення федерального уряду, його спроможності надавати послуги громадянам;

4) орієнтація на подолання стримуючих організаційних бар’єрів, без адміністративного нав'язування реорганізації;

5) загальна основа (framework) для поліпшення в ключових сферах: розподіл бюджету; горизонтальне та вертикальне поширення інформації; аналіз ефективності та інтеграція бюджетування з показниками ефективності; міжвідомча взаємодія; поліпшення надання послуг громадянам; електронний уряд; компонентна архітектура тощо.

Метою розробки федеральної архітектури США є забезпечення:

^ загального для всіх держорганізацій розуміння принципів створення архітектур ІТ (інформаційних

технологій) окремих установ;

^ загальних (федерального рівня) процесів, принципів сумісності та обміну інформацією між

держорганізаціями;

^ взаємодії на федеральному рівні;

^ спільного використання ресурсів;

^ зменшення витрат на федеральному рівні та на рівні окремих міністерств і установ;

^ можливості спільного використання інформації;

^ створення основ процесу планування інвестицій в ІТ на федеральному рівні та на рівні окремих міністерств і установ.

Довідникові моделі, по суті, є інструментом, що забезпечує:

^ загальні архітектурні принципи при реалізації міжвідомчих проектів;

^ єдину методологію для всіх державних організацій при розробці власних архітектур ІТ (корпоративних архітектур).

Довідникові моделі федеральної архітектури США [1].

Довідникова модель описує діяльність федеральних державних організацій (уряду) з точки зору функціональності, незалежно від того, яка установа виконує ту чи іншу функцію. Отже, в основу опису діяльності держави та держорганізацій покладені бізнес-процеси. Напрями діяльності є ключовими з погляду визначення послуг федерального уряду і надання цих послуг громадянам та іншим федеральним агентствам.

Приклади деяких напрямів діяльності:

^ послуги для громадян: економічний розвиток, освіта, наука та інновації, правопорядок, збір податків, енергетика, дії в надзвичайних ситуаціях;

^ способи надання послуг: федеральна фінансова допомога, нагляд, регулювання;

^ підтримка процесу надання послуг: законотворчість, зв'язки з громадськістю, збір податків і платежів;

^ управління державними ресурсами: закупівлями, інформацією, технологіями.

Основна ідея цієї моделі полягає в тому, що різні напрями діяльності держави групуються за функціональним принципом незалежно від того, які установи за них відповідають. Це створює класифікацію, яка дає змогу зрозуміти, що робить або повинна робити держава, і що є кінцевою метою уряду та різних урядових програм.

Аналіз іноземного досвіду реалізації ініціатив з електронного урядування показує, що їх успіх базується на таких чинниках: ^ чітке формулювання загального бачення та принципів ініціативи;

^ визначення загальних принципів створення архітектури електронного уряду та систематичний розподіл архітектури на предметні галузі;

^ затвердження на цій основі конкретного плану реалізації ініціативи, що містить терміни запровадження загальних базових компонент, надання державних послуг в режимі он-лайн у поєднанні з графіком прийняття законів, що забезпечують правову основу надання електронних послуг та сервісів;

^ прийняття на загальнодержавному рівні необхідних технічних стандартів;

^ публікація методик застосування архітектури для всіх предметних областей;

^ узгодження прийнятої архітектури електронного уряду з бюджетним процесом та виділення коштів на реалізацію ініціативи електронного уряду.

Одним з базових принципів, що декларується в рамках німецької ініціативи BundOnline 2005, є децентралізована реалізація з централізованим моніторингом і забезпеченням підтримки, а також загальна оцінка ініціативи з точки зору запропонованих державою послуг [1]. Це передбачає такі аспекти:

^ централізовано спроектовані і централізовано запроваджувані базові компоненти;

^ централізовано спроектовані, але локально запроваджувані базові (загальні) компоненти;

^ стандарти та архітектура ІТ;

^ локальні прикладні системи (міністерства та регіони): додатки, які використовуються окремими установами для надання конкретних послуг;

^ адаптація державних процесів та регламентів;

^ централізована координація та накопичення інформації.

Реалізація електронного уряду в Німеччині, відповідно до їхнього бачення архітектури, передбачає, що нові проекти й ті, що перебувають на стадії реалізації, містять комбінацію базових загальних компонентів, передбачають внесення змін до чинних спеціалізованих додатків та розробку нових спеціалізованих додатків. При цьому залежно від технологічної реалізації близько 400 державних послуг вони умовно поділяються на "прості" (близько 49%), "середньої складності" (38%) та "складні" (13%). Цей поділ пов'язаний з різними витратами та часом (від півроку до двох років), що необхідні для реалізації проекту. При цьому оцінюється, що 30% часу, потрібного на реалізацію послуги, займає розробка концепції прикладної системи, 50% - розробка і тестування додатків та 20% - впровадження. Дворічний період вважається максимальним для реалізації нового проекту в рамках електронного уряду, інакше його масштаби та межі переоцінюються.

З планами реалізації послуг та процесів у режимі он-лайн необхідно пов'язати та синхронізувати плани відповідного законодавчого забезпечення: внесення необхідних змін до закону про цифровий підпис, прийняття нормативно-правових актів, що регулюють електронні форми надання послуг, взаємодію державних органів влади тощо.

Ініціатива створення електронного уряду у Великій Британії є фундаментальним елементом програми модернізації держави. Електронний уряд задає стратегічний напрям трансформації державного сектору, запроваджуючи бізнес-моделі, що використовують переваги новітніх технологій.

Чотири принципи електронного уряду Великої Британії:

^ відповідність державних послуг потребам громадян;

^ забезпечення більшої доступності держави та її послуг;

^ принцип соціальної рівності у доступі до державних послуг;

^ ефективніше використання інформації.

Ключовою метою ініціатив США у галузі електронного урядування є забезпечення доступу громадян до державних послуг та інформації через Інтернет, трьома натисканнями клавіші миші. Визначено три основні принципи:

^ орієнтація на потреби громадян, а не бюрократії та державних установ;

^ орієнтація на досягнення конкретних вимірюваних результатів;

^ засноване на ринкових принципах стимулювання інновацій.

Підхід до реалізації електронного уряду федеральної адміністрації базується на використанні двох факторів: модернізація інвестицій державних агентств в ІТ відповідно до принципів електронного бізнесу та інтеграція інвестицій в ІТ між державними агентствами через надання послуг певним групам громадян.

Ключовим чинником є визначення на державному рівні технічних стандартів у рамках ініціатив електронного уряду. При цьому важливо з самого початку визначити принципи формування технологічних стандартів:

^ увага на забезпечення можливості взаємодії та інтеграції державних інформаційних систем (взаємодія і сумісність);

^ визначення загальних підходів до розробки послуг та використання загальних компонентів (загальні компоненти);

^ зменшення навантаження на департаменти ІТ окремих установ у виборі перевірених технологічних рішень (зменшення вартості та ризиків);

^ відкритий, прозорий процес поновлення набору прийнятих стандартів відповідно до змін у технологіях та

індустрії (відкритість);

^ орієнтація на принципи відкритості, масштабованості, можливості підтримки різних платформ, спрощення системного управління тощо (масштабованість).

Реалізація засобів електронного уряду дає можливість кардинально підвищити якість державних послуг, що надаються громадянам. Слід зазначити, що якісно нового рівня цих послуг можна досягти через трансформацію і вдосконалення системи інтеграції відомчих інформаційних систем та державних, регіональних і муніципальних інформаційних ресурсів. Інтеграція міжвідомчої взаємодії та надання інтегрованих послуг за допомогою центральних урядових порталів і порталів регіональних та місцевих органів влади дасть можливість підвищити ефективність роботи державного апарату, скоротити можливості для фінансових махінацій, порушення законів, ухиляння від сплати податків тощо [2].

В Україні ініціативи у сфері електронного уряду [3] стосуються насамперед забезпечення громадян оперативною й неупередженою інформацією про діяльність влади всіх рівнів - від центральної до місцевої. Розвиток цих ініціатив має бути послідовним і неухильним, наближеним до стандартів найрозвиненіших у цьому плані країн світу - Канади, Англії, США, Сінгапура та ін. У своєму розвитку система електронного уряду має пройти шлях від системи інформування громадян через стадію взаємодії громадян з владою у процесі спільної розробки і впровадження державної політики до надання громадянам послуг засобами Інтернету (надання довідок, реєстрація цивільно-правових актів, прийняття податкових декларацій тощо). Розвиток системи електронного уряду має відбуватися паралельно із забезпеченням суспільства засобами інформаційно-коммунікаційних технологій (ІКТ) та підвищенням обізнаності громадян щодо можливостей ІКТ.