Тема 3. Архітектурні моделі електронного уряду: інтеграція і взаємодія складових електронного державного управління

1Архітектури інформаційних систем у державних організаціях

2. Архітектуру електронного уряду

3. Аспекти електронного урядування в країнах світу.

При виборі архітектури (побудови) будь-яких інформаційних систем визначають такі етапи методології опису [1].

Етап 1. Визначити, як буде використовуватися архітектура інформаційних систем. Архітектура має розроблятися з урахуванням певної мети (реорганізація процесів, впровадження нових технологій, міграція чи інтеграція складних систем, навчання користувачів, оцінка сумісності тощо).

Етап 2. Визначити межі та масштаб архітектури. Після встановлення мети розробки архітектури необхідно визначити в загальних рисах її зміст: межі архітектури (описувані функції, організаційні одиниці, тимчасові рамки тощо), рівень деталізації інформації. Чинники, які слід розглянути при цьому:

^ діяльність тільки в межах організації чи й поза її межами (інформаційна взаємодія з іншими організаціями);

^ сценарії виконання операцій, географічні області;

^ прогнозований економічний ефект та ризики;

^ прогнозована доступність та функціональність специфічних технологій у межах розглянутого проміжку часу.

Етап 3. Визначити ступінь деталізації архітектури. Залежно від цілей розробки та меж архітектури треба визначити збалансований ступінь деталізації.

Етап 4. Вибрати продукти та моделі опису архітектури. Продукти опису архітектури - це інструменти, сукупність використання яких забезпечує інтегрований погляд на опис функціонування організації. Продуктами опису архітектури можуть бути функціональні, інформаційні та організаційні моделі.

Практично всі відомі методики побудови архітектури інформаційних систем у державних організаціях поділяють на дві групи:

архітектура держави (державних функцій), основою якої є цілі організації та опис процесів, необхідних для реалізації архітектури, та

архітектура інформаційних систем - вся технологічна інфраструктура, потрібна для реалізації архітектури держави.

Рисунок 2.1. Архітектури інформаційних систем у державних організаціях [1].

2. Архітектуру електронного уряду можна подати як сукупність архітектур державних функцій та інформаційних технологій держави. У сукупності архітектура державних функцій (адміністративних регламентів) та архітектура інформаційних технологій становлять основу архітектури електронного уряду, яка робить інформаційні технології однією з основ всієї сучасної програми модернізації держави.

При цьому до даної моделі архітектури електронного уряду необхідно додати вертикальні елементи, що використовуються на кількох рівнях. До таких елементів на державному рівні належать методики моделювання державних процесів, які стосуються таких галузей, як систематичний, стандартизований опис процесів у рамках електронного уряду в цілому і окремих складових цих процесів.

Рисунок 2.2. Єдина федеральна архітектура [1].

Загальноприйняті методики моделювання державних процесів забезпечують як мінімум:

^ єдину мову опису державних процесів, функцій та регламентів, зрозумілу і аналітикам, фахівцям державного управління, і фахівцям у галузі інформаційних технологій;

^ проектування різних державних спеціалізованих прикладних систем в єдиному стилі, що забезпечить можливість багатократного використання нагромадженого досвіду та елементів систем.

Архітектура електронного уряду є цілісним поглядом на те, як функціонує держава, зокрема окремі її установи, і як інформаційно-комунікативні технології забезпечують необхідну підтримку їх функціонування. Цінність розробки та реалізації концепції архітектури для державного управління інформаційних систем полягає в можливості:

^ оптимізувати процес прийняття рішень в інформаційній системі;

^ поліпшити забезпечення інформаційною системою реалізації цілей та місій установ;

^ мінімізувати дублювання інформаційних систем;

^ зменшити неефективні витрати на інформаційну систему;

^ поліпшити взаємозв'язки між процесами та системами;

^ досягти економії на масштабах повторного використання певних загальних компонентів;

^ забезпечити більшу сумісність та можливості інтеграції систем;

^ оптимізувати процеси виконання функцій організації;

^ підвищити продуктивність та ефективність роботи фахівців, задіяних у процеси проектування державних послуг та інформаційних систем;

^ поліпшити керованість систем;

^ підвищити керованість організацій та підтримати процеси перетворень.

Усі названі галузі архітектури електронного уряду забезпечують основу використання інформаційних технологій в організаціях. Архітектура на рівні держави або на рівні окремої установи має доповнюватися структурами управління та набором процесів, які її підтримують і забезпечують, а саме архітектурою операцій або процесами управління архітектурою та інформаційними системами [1].

Рівень процесів управління інформаційними системами складається з кількох підрівнів. Кожен підрівень існує в контексті підрівня вищого порядку. Назвемо ці підрівні в порядку розширення:

^ системне управління (управління активами, змінами, конфліктами, конфігураціями, подіями,

характеристиками);

^ управління архітектурою (процес розробки та підтримки в актуальному стані архітектури, що включає дослідження, розробку, ревізію, затвердження, публікацію та підтримку);

^ політика (правила, яких дотримується організація);

^ загальні принципи керівництва і контролю за процесами впровадження та використання інформаційних

систем (організаційні структури і процеси прийняття рішень, що стосуються розробки та перегляду правил, архітектурних рішень, стандартів, систем управління, моделей безпеки, загальних сервісів та сервісів інтеграції); ^ маркетинг та навчання (працівники, які відповідають за планування, розробку та закупівлю інформаційних систем, розуміють відповідні компоненти архітектури і здатні будувати додатки та інфраструктуру відповідно до прийнятих стандартів архітектури інформаційних систем. Функції маркетингу повинні забезпечити пропаганду прийнятих архітектурних принципів всередині та зовні організації).

Електронний уряд - це впровадження нових методів роботи державних установ (людей, процесів та технологій, надто інтернет-технологій), які покращують доступ та передачу інформації і послуг від держави до громадян, бізнесу, працівників та інших державних інститутів, що також підвищує ефективність інформаційного обміну по вертикалі в ієрархії державної влади.