Перевірте свої знання. 1. Граматика –це розділ мовознавства, який вивчає:

1. Граматика –це розділ мовознавства, який вивчає:

1) правила написання слів;

2) морфологію слів;

3) будову слова, класи слів за їх будовою і формами словозміни, типи словосполучень і типи речень.

2. Національна ідентифікація імені виявляється при відмінюванні
прізвищ, а саме:

1) чоловічі прізвища в українській мові відмінюються завжди, а жіно­чі, якщо рід або структура слова співпадають зі статтю;

2) чоловічі прізвища відмінюються, а жіночі –ні;

3) жіночі прізвища відмінюються, а чоловічі –ні.

3. Подвійні прізвища мають власну специфіку:

1) у них відмінюються обидві частий (твори Івана Нечуя-Левицького);

2) у них відмінюється тільки остання частина (твори Іван Нечуй-Левицького);

3) у них відмінюється ім'я і остання частина подвійного прізвища (твори Івана Нечуй-Левицького).

4. У діловій мові на позначення осіб за професією або посадою вживаються:

1) тільки іменники чоловічого роду (завідувач Плотницька, дояр Василишина);

2) іменники головного роду (завідувач Плотницька, доярка Василишина);

3) іменники чоловічого і жіночого роду залежно від особи (завідувач­ка Плотницька, завідувач Михайлишин).

5. Форма завідувач (чого?) має значення:

1) завідування конкретними предметами (завідувач відділом взуття);

2) завідування напрямком діяльності (завідувач загального відділу);

3) завідування конкретними предметами і напрямком діяльності (завідувач відділом взуття, завідувач загальним відділом);

6. Форма завідуючий (чим?) має значення:

1) завідування конкретними предметами (завідуючий відділом взут­тя);

2) завідування напрямком діяльності (завідуючий загальним відділом);

3) завідування і конкретними предметами, і напрямком діяльності (за­відуючий відділом взуття, завідуючий загальним відділом).

7. Числівники два, три, чотири, які узгоджуються з іменниками чоловічого роду, вимагають:

1) називного відмінка множини (два метри);

2) родового відмінка однини (два метра);

3) родового відмінка множини (два метрів).

8. У ділових паперах переважають:

1) якісні прикметники (добрий, високий, гарний);

2) відносні прикметники (залізний, скляний) і рідше якісні в аналітич­ній формі (більш повний, найбільш повний);

3) якісні прикметники у ступенях порівняння з оціночними суфіксами
і префіксами (повніший, найповніший).

9. У ділових паперах наказовість передається за рахунок:

1) наказового способу дієслова (роби, працюй);

2) особовою формою дієслова (забороняю);

3) безособовою формою дієслова або інфінітивом (забороняється, відрядити).

10. Прийменник по в українській мові означає:

1) рух у певному напрямку (йшли по вулицях міста);

2) багато чого залежно від контексту (пересилати по пошті, інспектор по кадрах, комісія по спеціальності);

3) пряме й опосередковане значення руху (йти по вулиці, плисти по течії, інспектор по кадрах).

Контрольний тест

1. Поясніть, що вивчає граматика. Дайте визначення її основним розділам.

2. Сформулюйте особливості правопису та вживання іменників та прикметників у діловому мовленні.

3. Опишіть норми етикету при звертанні й уживанні у зв’язку з цим суфіксів імен по батькові та закінчень кличного відмінка.

4. Сформулюйте особливості правопису та вживання числівників та займенників у професійному спілкуванні.

5. Сформулюйте особливості правопису та вживання дієслів та їхніх форм у практиці ділового спілкуванні.

6. Особливості використання прийменників у професійному мовленні. Прийменник по в діловому мовленні.