Робота з наочним та дидактичним матеріалом на уроках в 3-4 класах при вивчені природознавства.

3 рекомендації до вивчення теми «Рідний край на території України»

1. Спостереження - це безпосереднє сприйняття учнями об'єктів живої і неживої природи з метою формування правильних уявлень і понять, умінь і навиків. Спостереження дозволяють сформувати конкретні і образні уявлення і поняття про навколишню дійсність і на цій основі розвивати логічне мислення усну і писемну мову молодших школярів. По-друге сприяють формуванню основ наукового світогляду переконують дітей в постійній зміні і розвитку природних явищ, їх взаємозв'язку і закономірності всього, що відбувається в природі, матеріальності світу і єдності природи.

У процесі навчання спостереження виступає одним із методів його організації. З позиції розуміння методу навчання як дидактичної категорії спостереження є способом організації взаємозв'язаної діяльності учителя й учнів і полягає у тому, що вчитель організовує, стимулює, здійснює поточний контроль, аналізує, коригує й оцінює цілеспрямоване, планомірне сприймання учнями об'єктів природи.

З перших днів навчання у І класі діти дістають безліч нових вражень. Щоб запобігти перевантаженню їх, у перші дні вересня щоденні спостереження організовувати недоцільно. До цієї роботи першокласників залучають поступово.

На одному з перших уроків учитель в бесіді виявляє ступінь розвитку спостережливості у дітей. Учні розповідають, що вони бачили влітку в лісі, у саду, на луках, у полі, на річці або морі, що бачать на вулиці, йдучи до школи і додому. Одне з перших завдань учителя - розвинути спостережливість і довільну увагу учнів, навчити не тільки бачити, а й уміти розповісти про бачене.

У II класі спостереження стають різноманітнішими. Учні вчаться аналізувати дані своїх спостережень, підбивати підсумки, виявляти причинні зв'язки між явищами природи, а також між ними і практичною діяльністю людини. Другокласники помічають менш яскраві і менш помітні явища природи, проводять більш точну деталізацію їх, ніж першокласники. Наприклад, діти спостерігають за сходом і заходом Сонця, за його висотою над горизонтом у різні пори року і протягом дня. Починають розрізняти силу вітру, розуміють причини утворення туману, інею, помічають поступове похолодання восени і потепління навесні; виявляють, що взимку при похмурій погоді теплішає, а сонячно буває у морозні дні.

У II класі діти не тільки спостерігають за працею людей на полях, а й самі працюють на ділянках, стежать за розвитком посаджених рослин.

Під час канікул діти самостійно ведуть спостереження.

У ІІІ-IV класах спостереження за природою поглиблюються: учні починають користуватися деякими приладами, складнішим стає і характер обробки результатів спостережень. Разом з тим учні систематично ведуть спостереження за погодою. Вони відмічають стан неба, опади, температуру повітря і напрямок вітру. Для цього діти повинні навчатись користуватися компасом, флюгером.

Можна вимірювати опади опадоміром (за наявністю достатньої матеріальної бази школи), висоту снігового покрову визначають снігомірною рейкою, лінійкою. Такі дослідження з використанням приладів в ІV набувають конкретнішого характеру.

Спостереження за неживою природою треба поєднувати з спостереженнями за змінами в рослинному і тваринному світі, а також звертати увагу на тісний природний взаємозв'язок між живою і неживою природою. Наприклад, з приходом весни Сонце піднімається над горизонтом вище, день стає довшим, теплішає повітря, тане сніг, прогрівається ґрунт, пробуджуються рослини і комахи, які живляться рослинами. Пробудження комах зумовлює приліт птахів, які ними живляться, пробуджуються й інші тварини (жаби, ящірки, їжаки та ін.). Праця людей також залежить від погодних умов і має сезонний характер - сівба починається тільки тоді, коли ґрунт прогрівається до відповідної температури.

На початку кожного сезону учні одержують завдання перевіряти певні народні прикмети щодо погоди. Завдяки такій роботі в учнів розвивається спостережливість, бажання розгадувати таємниці природи, якомога більше дізнаватися про вже відоме.

З учнями IV класу організовують фенологічні спостереження за рослинами і тваринами. Для спостережень беруть ті види рослин, які вивчаються за програмою з природознавства (є пріоритетними в тій чи іншій місцевості). Результати спостережень учні занотовують у таблиці, які будуть одночасно своєрідним планом ведення спостережень за найбільш характерними змінами в розвитку рослин, комах, птахів.

Результати спостережень діти занотовують у таблиці. Провадять спостереження як за зимуючими, так і за перелітними птахами. Можна організувати спостереження за синицями, горобцями, сороками, шпаками, ластівками, граками та ін. Спостерігаючи за ними, діти переконуються, що вони знищують велику кількість комах і їхніх личинок, і цим приносять велику користь. Результати спостережень діти занотовують у таблиці.

Спостереження за птахами становить для дітей великий інтерес, що є однією з умов виховання в них свідомого і дбайливого ставлення до пернатих друзів.

Щоб розкрити типові ознаки кожної пори року, треба чітко уявляти специфіку місяця. Тому підсумки спостережень проводять щомісяця. Це допоможе учням навчитись аналізувати дані своїх спостережень, що має велике значення для формування позитивного виховання, розвиває у дітей логічне мислення, мову, вміння порівнювати, узагальнювати, робити висновки.

Для проведення узагальнюючих уроків потрібні "Щоденники спостережень" учнів, класний "Календар природи і праці людей", який ведуть учні, картини пір року, колекції, гербарії, ілюстрації та малюнки, прислів'я, загадки та ін.

Розпочинають урок бесідою, в ході якої вчитель оголошує тему і завдання уроку, виявляють погодні особливості відповідного дня. Звертається увага на тривалість дня, шлях сонця на небозводі, температуру повітря, стан рослин і поведінку тварин (птахів, комах), працю людей на полях.

Учитель пропонує підрахувати за таблицею спостережень кількість днів (ясних, хмарних), днів з опадами - дощем, снігом, кількість днів з температурою повітря: вищою за 0°, нижчою за 0°, і визначити середньомісячну температуру повітря. У IV класі визначають, звідки найчастіше дмуть вітри, аналізують, як впливає напрямок вітру на стан погоди. Учням дається завдання: користуючись умовними записами, прочитати, яка була погода, наприклад 1, 2...10 квітня. Учні читають стан погоди в таблиці спостережень за 10 днів. Порівнюють дані відповідного дня з погодою інших днів місяця, відмічають, які зміни відбулися в природі порівняно з першими днями місяця. Великий інтерес до цієї роботи виявляють учні, коли порівнюють дані про погоду поточного місяця з даними окремих місяців минулих років.

На підставі своїх спостережень і спостережень за минулі роки діти роблять висновок, якій порі року відповідає погода у поточному місяці, порівнюють, чи збігаються календарні дні пір року з даними їхніх спостережень, проведеними в певній місцевості.

Щоб систематизувати знання учнів III-IV класів, складають таблиці на дошці і в зошитах.

Наприкінці уроку розглядають картини та інші ілюстрації, з'ясовують, якої пори року типові ознаки зображені на них, який це місяць, за якими ознаками його визначати, що доповнити, яку ще типову картину можна намалювати. Можна запропонувати учням у міні-творі описати пору року.

На заключному етапі уроку вчитель робить підсумок і оцінює знання учнів, дає домашнє завдання з спостережень на наступний місяць, показує деякі прийоми роботи.

Хочу зазначити, що спостереження мають ключове значення для учнів початкових класів у пізнанні навколишнього світу. Роль вчителя в організації таких спостережень є передусім організаційною, також він допомагає школярам залучитися до спостережень, зацікавлює їх. Величезне значення мають також проведені підсумки спостережень, оформлення результатів спостережень. Таку роботу слід проводити систематично, урізноманітнювати форми та прийоми.

1.2 Види спостережень

Спостереження за змінами в природі у початковій школі мають свою класифікацію. Розглянемо класифікацію спостережень за наступними ознаками:

· за тривалістю виконання;

· за формою організації діяльності учнів;

· за часом проведення;

· за рівнем пізнавальної самостійності.

За тривалістю проведення спостереження бувають короткочасними і довготривалими. Короткочасні спостереження потребують незначного відрізку часу на уроці або вдома при виконанні домашніх завдань. Метою цього виду є сприймання ознак, властивостей конкретних об'єктів. Наприклад, на уроці за темою "Вода, кругообіг води у природі" (3 клас) учні спостерігають за властивостями води.

Довготривалі спостереження провадяться в позаурочні години. Об'єктом їх виступають процеси, явища, події, які розвиваються, змінюються протягом певного часу. Ознаки, які характеризують такий об'єкт, проявляються в різні періоди (або через деякий час) його розвитку. До цієї групи належать спостереження за умовами життя рослин; за впливом різних умов існування на ріст і розвиток рослин; змінами, які відбуваються з конкретними об'єктами природи протягом різних пір року.

За формою організації діяльності учнів спостереження класифікуються на фронтальні, групові, індивідуальні. Фронтальні спостереження здійснюються усім класом за однаковим завданням під безпосереднім керівництвом учителя. У процесі бесіди діти осмислюють і конкретизують об'єкти і цілі спостережень, актуалізують опорні знання та уміння, визначають задачі і складають план.

Кожна задача перед розв'язанням повторюється вчителем або учнем ("За чим будете спостерігати?. Далі простежте за..." та ін.). Це зорієнтовує дітей на систематичне зіставлення проміжних результатів з кінцевими цілями спостереження. Обговорення етапів і наслідків дозволяє учителеві здійснювати поточний контроль за спостереженням і його коригувати.

Крім того, словесне вираження результатів сприймання вголос одним учнем, а про себе - іншими дозволяє кожній дитині усвідомити зміст, порівняти власний результат з результатами однокласників, при потребі придивитись, прислухатись, звернути увагу на окремі деталі. Загальний висновок за такими спостереженнями формулюється учителем (якщо складний) і повторюється учнями або робиться школярами самостійно.

Групові спостереження. Завдання виконуються групами по 2-4 учні. Групи можуть складатися з учнів з однаковим ("сильні", "середні", "слабкі") і різним рівнями підготовки. Такі групи не стабільні. Склад їх рухомий і визначається "зоною актуального розвитку" дітей на кожному конкретному етапі навчання. Обов'язковим при створенні групи є врахування інтересів учнів та їх взаємин.

Залежно від навчальної ситуації, дидактичної цілі використання методу спостереження у процесі навчання можливе застосування різних варіантів методики організації групових спостережень.

1. У групах діти з однаковою підготовкою (групи гомогенні). Завдання за змістом однакові для всіх груп. Підготовка до безпосереднього сприймання здійснюється фронтально. Далі діти ведуть спостереження групами, коментують і обговорюють їх разом. Учитель контролює всі групи, але значну увагу приділяє слабшим учням. Загальний висновок робиться фронтально.

2. Групи, гомогенні за складом. Завдання для груп різні за змістом. Така робота доцільна на підсумковому уроці, коли діти володіють теоретичними знаннями, а деякі спостереження вони вже проводили в ході засвоєння окремих тем розділу. Дидактична ціль цих спостережень - конкретизувати теоретичні знання, уточнити сформовані уявлення і розширити. Рівень самостійності дітей у такій ситуації зростає, тому вчитель диференціює завдання через зміст і міру своєї допомоги. Наприклад, для слабших учнів вибираються простіші об'єкти спостережень, конкретні предмети і явища, пропонується детальний план спостережень, здійснюється безпосередній контроль.

Наслідки спостережень кожної групи обговорюються фронтально. Діти роблять висновки, показують свої об'єкти спостережень, коментують етапи спостережень, їх послідовність.

3. Групи, гетерогенні за складом. До них входять учні з різною підготовкою. Методика організації може бути подібною до попередніх варіантів. Різниця у тому, що "сильні" учні допомагають слабшим.

Індивідуальні спостереження виконуються кожним учнем самостійно. В основному вони ведуться під час виконання домашньої роботи. В індивідуальних завданнях найповніше враховуються індивідуальні особливості, рівень розвитку і підготовки, пізнавальні інтереси школярів, що досягаються різними шляхами. Наприклад, може бути однакова ціль, але об'єкт спостереження вибирається кожною дитиною самостійно. Або завдання однакове за змістом, а міра допомоги учням різна тощо.

У процесі навчання спостереження за часом їх проведення розподіляються на випереджувальні, опорні та розширювальні. Випереджувальні спостереження провадяться ще до засвоєння нових знань. їхні результати с чуттєвою основою формування уявлень у наступних темах. Цей вид спостережень застосовується до тих об'єктів, які неможливо сприймати безпосередньо на уроці, або вони вимагають тривалого часу. Наприклад, спостереження за формами земної поверхні (4 клас), за станом різних груп рослин у ту чи іншу пору року (3 клас), за умовами проростання насіння (3 клас). Випереджувальні спостереження ведуться учнями в позаурочний час з учителем чи самостійно. Вони виступають основним методом на вступному уроці-екскурсії до певного розділу.

Опорні спостереження організовуються вчителем у процесі засвоєння нових знань (уявлень, понять, встановлення залежностей, способів діяльності. Фронтальна форма організації діяльності школярів є домінуюча в процесі їх здійснення.

Розширювальні спостереження застосовуються після засвоєння теоретичних знань. Вони потрібні для конкретизації, розширення і поглиблення сформованих елементів змісту. Слід наголосити, що такі спостереження носять дедуктивний характер, тобто спочатку актуалізуються теоретичні положення, а потім здійснюються спостереження з метою засвоєння емпіричних знань, які його пояснюють, деталізують, конкретизують, доводять правильність. Цей вид використовується на підсумкових уроках-екскурсіях, у домашніх роботах і може здійснюватися індивідуально, групами і фронтально.

За характером пізнавальної діяльності спостереження бувають репродуктивними і творчими.

Репродуктивні спостереження спрямовані на сприймання та відтворення зовнішніх ознак, властивостей, частин явищ і предметів (форми, кольору, розмірів, відстані знаходження у просторі і т. ін.) та зовнішніх зв'язків.

Творчі спостереження є способом розв'язання проблеми. Наприклад, у 3 класі дітям пропонується завдання: "Як протягом дня залежить температура повітря від висоти Сонця над небосхилом? (Як протягом дня впливає висота Сонця над небосхилом на температуру повітря?)" Таке запитання є для учнів проблемою. Вони не можуть на нього дати відповідь, але у них є знання та уміння для її пошуку. Діти засвоїли елементарне поняття "термометр", уміння користуватися термометром. Вони мають уявлення про висоту Сонця над небосхилом. Щоб розв'язати цю навчальну проблему, необхідно виконати такі розумові й практичні дії:

1. Визначити температуру повітря за допомогою термометра вранці.

2. Поспостерігати за висотою Сонця над небосхилом у цей час доби.

3. Аналогічні дії виконати опівдні.

4. Зіставити висоту Сонця й температуру повітря вранці (опівдні).

5. Порівняти висоту Сонця й температуру повітря вранці з висотою Сонця й температурою повітря опівдні.

6. Зробити висновок про залежність температури повітря від висоти Сонця. (Що вище Сонце над небосхилом, то вища температура. Що Сонце нижче над небосхилом, то нижча температура повітря).

Проблемна ситуація створюється шляхом зіставлення фактів, здобутих під час спостереження, з відомими знаннями. У більшості випадків зміст проблеми зводиться до встановлення певних закономірностей, причинно-наслідкових, структурних або функціональних зв'язків на основі результатів спостережень як у природних, так і в лабораторних умовах. У цих проблемах для учнів можуть бути невідомими, з одного боку, результати спостереження, залежності та зв'язки між ними (спосіб проведення спостереження пропонується учителем у готовому вигляді, у формі усної або письмової інструкції), а з іншого - невідомим є спосіб здійснення спостереження, тобто послідовність виконання дій або навіть спосіб і результат. Такі проблеми розв'язуються учнями початкових класів під керівництвом учителя чи самостійно за аналогією. Виконання проблемних завдань організовується різними методами: евристичним і дослідницьким. У зв'язку з цим розрізняють евристичне й дослідницьке спостереження. Подібність їх полягає в тому, що спостереження є методом розв'язання навчальної проблеми. Але в евристичному проблема розв'язується учнями у співпраці з учителем, а в дослідницькому - самостійно, під опосередкованим керівництвом учителя.

Спостереження у процесі навчання може виступати методом і прийомом. Методом воно є тоді, коли в результаті його проведення досягається дидактична ціль, а прийомом - дидактична підціль. Від цього залежать співвідношення спостереження з іншими методами, які можуть входити до нього прийомами або включати його прийомом у свою структуру. Наприклад, у процесі спостережень бесіда буває прийомом актуалізації опорних знань про об'єкт і способи діяльності; прийомом мотивації й стимулювання та ін.; розповідь - прийомом додаткового інформування; дослід - прийомом виявлення певної внутрішньої ознаки або властивості об'єкта. І навпаки - спостереження входить прийомом в інші методи, зокрема в дослід, в практичну роботу і в розповідь для сприймання наочних ілюстрацій до неї.

Не всі ознаки предметів і явищ безпосередньо сприймаються. Окремі з них, а саме їх якісні характеристики, виявляються за допомогою приладів, а інші - під час зміни предмета, явища або умов існування. У зв'язку з цим пізнання природних об'єктів, крім спостережень, вимагає проведення дослідів і практичних робіт тощо.

Отже, спостереження є одним з найпростіших та, водночас, найнеобхідніших елементів методики організації процесу навчання природознавству в початковій школі.

труктура спостереження

Підготовчий етап.

Початок спостереження /первинні, повторні, заключні мають свою специфіку/.

Основний (найтриваліший за часом).

Заключний.

Підготовчий етап спрямований на підготовку дітей до сприйняття інформації про об’єкт чи явище природи під час спостереження і включає вивчення інтересів, запитів, потреб дітей в контексті спілкування їх з природою; опрацювання педагогом спеціальної літератури; надання дітям базової інформації про обраний об’єкт; підготовку обладнання, що буде використане в ході спостережень; підготовка об’єкта до спостереження дітьми.

Початок спостереження спрямовується на створення певної атмосфери спілкування, що сприяє активізації пізнавальної діяльності дітей (зацікавленості, довіри, щирості). На початку спостереження доцільне використання сюрпризних моментів (з дітьми молодшого та середнього дошкільного віку – обов’язково, з дітьми старшого дошкільного віку – за потребою), художнього слова, загадки.

Основний етап – спрямований на вирішення освітніх та виховних завдань, розвиток особистості. Складається з декількох частин:

уточнення попередніх знань дітей, актуалізація знань та початкового емпіричного досвіду (основний прийом - запитання);

подання нової інформації про об’єкт чи явище природи;

вільна бесіда з дітьми, в контексті отриманої інформації;

творча розповідь вихователя;

закріплення знань дітей.

Наочний та дидактичний матеріал Використання ілюстративного матеріалу в ознайомленні з природою

Мета використання ілюстративного матеріалу Полягає у забезпеченні наочного пізнання дитиною природи З допомогою наочних засобів навчання первинне ознайомлення дітей з обєктами та явищами природи уточнення і конкретизацію знань про природу, які отримані при безпосередньому сприйнятті узагальнення знань дітей про ті чи інші явища природи

Перевага ілюстративного матеріалу над натуральними природними обєктами з їх допомогою можна легко вийти за рамки доступних для безпосереднього сприймання явищ природи і показати дітям те, що відділено від них матеріально, або невидиме для очей дітей зображення предметів та явищ природи в ілюстраціях дає можливість добре їх роздивитись, описати, встановити наявні між ними звязки завжди існує можливість використати ілюстрацію повторно, при цьому зображене на ній явище природи, рослина чи тварина залишаються незмінними

Обмеження ілюстративного матеріалу 1. Зображення на картині не дає повного уявлення про предмет через те, що воно: а) плоске, а предмет має об'єм б) зображено майже завжди не в тій величині, що й реальний предмет в) інколи позбавлене кольору або не завжди повністю збігається за кольором з натуральними предметами; г) нерухомо показує предмет в одному положенні, не дає уявлення про характерні рухи, звуки 2. У сприйманні зображення бере участь один зоровий аналізатор (зір) У формуванні ж цілісного образу реального предмета провідна роль належить взаємодії різних аналізаторів

Вимоги до ілюстративного матеріалу Ілюстративний матеріал, що зображує природні об'єкти, має викликати у дітей чуттєві образи, близькі до сприймання дійсності, тобто вони повинні бути виконані реалістично Тварини і рослини мають бути показані у природних умовах існування

Види ілюстративного матеріалу Дидактичні картини Художні картини (репродукції) Книжкова графіка та фотоілюстрації Схеми та моделі Діафільми Слайди Телебачення Програвачі та магнітофони

Дидактичні картини По змісту діляться: предметні, тобто такі, на яких зображено певний предмет сюжетні, на яких показано кілька предметів (обєктів) у певному зв'язку

Мета використання дидактичних картин полегшення процесу навчання розширення знань дітей про світ природи уточнення знань про характерні ознаки обєктів і явищ природи

Основні прийоми, які доцільно використовувати при розгляданні художніх картин запитання до дітей по змісту картини – допомагають дітям побачити головне, цікаве з погляду художника «введення в уявлювану ситуацію» - діти порівнюють зображене на картині із тим, що спостерігали в навколишній природі; розвиває уміння дітей мов би увійти в картину пояснення вихователя – допомагає дітям розібратися у змісті картини; має бути невеликим Дивитися пейзажні картини рекомендується після екскурсії, спостереження

Варіанти занять з використанням репродукцій художніх картин (Н.Виноградова) розглядання картини із заключною розповіддю вихователя за картиною складання дітьми описової розповіді за картиною порівняння різних за настроєм пейзажних картин і складання розповідей за ними (наприклад, порівняння картин І. Левітана «Золота осінь» і «Осінній день. Сокольники») складання описових розповідей за невеликими пейзажними картинками (заняття проводиться по типу «Улаштуємо виставку «Зима літо», «Улаштуємо виставку «Пори року»)

Книжкова графіка та фотоілюстрації Цей вид ілюстрованого матеріалу виконує допоміжну роль при використанні словесних методів, наприклад при читанні художньої літератури. Розглядання ілюстрацій іноді може проводитися як самостійне заняття, колективне чи індивідуальне в повсякденному житті для уточнення і закріплення знань про природу Ілюстрація допомагає дітям увійти у літературний світ, відчути його, познайомитися й потоваришувати з персонажами, які населяють його Книжкова графіка – один із видів образотворчого мистецтва, який доступний дітям дошкільного віку Знайомство дітей із книжкової ілюстрацією розвиває естетичні почуття, формує художній смак, дає простір уяві і власному творчості дітей

Схеми та моделі Найскладніші види ілюстрованого матеріалу, який доступний розумінню лише дітям старшого дошкільного віку У схемах та моделях предмети та явища природи зображуються абстрактно, передаючи не стальки зовнішні ознаки, скільки внутрішні причинно-наслідкові звязки, що існують у природі Моделі допомагають вихователеві не просто ілюструвати навчальний матеріал, а й по-новому подавати уже знайомі обєкти Важливою особливістю використання моделей є те, що найчастіше модель не просто подається у готовому вигляді, часто вона створюється на очах у дітей або й з їх участю

Види моделей Іконічні моделі – такі, які мають зовнішню схожість з тими обєктами та явищами природи, які в них моделюються Графічні просторово-часові моделі Ці моделі мають форму календарів спостережень: календарі погоди, календарі спостереження з птахами, за ростом рослин і т.д.

Статичні моделі Найчастіше використовуються у ознайомленні дітей з природою – це муляжі овочів, фруктів, іграшкові тварини Основними прийомами роботи зі статичними моделями є їх демонстрація та розглядання дітьми Муляж – це статичний замінник природного обєкта. Дає уявлення лише про зовнішні особливості природного обєкта Методика використання іконічних моделей подібна до методики роботи із ілюстраціями

Діючі моделі поділяються на 3 підвиди: моделі-прилади моделі-рухомі іграшки моделі екологічних систем

Моделі-прилади використовуються в роботі з дошкільниками не так часто, переважно для ознайомлення з явищами неживої природи, сезонними явищами Телурій – прилад, що демонструє процеси обертання Землі навколо Сонця З допомогою цієї моделі дітей можна ознайомити з причинами зміни частин доби, пір року

Моделі-рухомі іграшки іграшки, виконані з картону за принципом ляльок-маріонеток (модель приводиться в рух за допомогою шнурочків, дротиків)

Моделями екологічних систем водойми, болота, пустелі є акваріум, терарій Головна мета їх використання – проілюструвати взаємозвязки між окремими компонентами екологічної системи, залежність між зовнішньою будовою та способом життя тварин

Використовувати діафільми рекомендують із середньої групи, причому в цій групі демонструють лише окремі фрагменти фільму Показ чергується з розповіддю вихователя, яка не повинна дублювати текст фільму Демонстрування діафільмів використовується на заняттях і у повсякденному житті, найчастіше під час розваг. Вони дають змогу розширити знання дітей, вивести за межі того, що діти бачать у найближчому оточенні До перегляду діафільму проводиться попередня робота: спостереження, читання книжок, пов'язаних із змістом діафільму Безпосередньо перед показом діафільму з дітьми проводять вступну бесіду, спрямовану на постановку завдання, на що треба звернути увагу під час перегляд Робота з дітьми після перегляду діафільму може проводитися у різних формах: бесіда, малювання на тему переглянутого діафільму тощо.

Слайди Переважно використовуються за методикою дидактичних картин Основними прийомами роботи виступають: опис вихователем зображеного, запитання до дітей, порівняння двох і більше слайдів Доцільно, демонструючи кілька слайдів, чергувати їх з іншими способами унаочнення

Телебачення Є цінним засобом ознайомлення дошкільників з природою. Для них організовано різні серії телепередач До передачі треба готувати дітей бесідою про те, що їм відомо про звірят. У процесі сприймання телепередачі керівництво вихователя має непрямий характер: посмішка, поворот голови та ін. Усе повинно націлювати на сприйняття дітьми головних моментів Після передачі слід закріпити,осмислити знання, що отримали діти, включити їх у діяльність малювання, гру, працю

Програвачі та магнітофони Найчастіше вони використовуються для посилення емоційної насиченості занять У більшості випадків їх використання повязане не з самостійними наочними методами, а з методичними прийомами Для зацікавлення дітей, створення проблемно- пізнавальної ситуації, посилення емоційної насиченості заняття вихователь пропонує послухати записані звуки світу природи .

Билет 22

1дослід (експеримент) його роль і місце в пізнанні природи. Види дослідів їх організація. Структура досліду. Практичні роботи їх види. Дослідницький практикум (зміст, завдання, способи організації)