Скласти бесіду на тему «Як зимують птахи і звірі» 2 клас
1предмедметний зміст природознавства.
| І. Знання: (у формі уявлень, понять, фактів) | І. Уміння: |
| а) про предмети, явища природи, їх взаємозв'язки і залежності (логічна система власне предметних знань); | а) застосувати знання про об'єкти природи, їх взаємозв'язки і залежності для розв'язання теоретичних і практичних задач; |
| б) про спеціальні методи вивчення об'єктів природи (дослід, практичну роботу, спостереження); | б) використовувати спеціальні методи вивчення об'єктів природи виконувати дослід, виконувати практичну роботу, вести спостереження; |
| в) про етапи пізнання об'єктів природи, послідовність їх виконання. | в) виконувати всі етапи пізнання об'єктів природи в їх об'єктивно зумовленій послідовності. |
ІІ. Процесуальний зміст природознавства (визначається процесом навчання, під час якого учні оволодівають власне предметним змістом)
| 1. Знання: | 2. Уміння: |
| а) про способи виконання різних видів пізнавальної діяльності щодо об'єктів природи та інформації про них: | а) виконувати різні види пізнавальних дій щодо об'єктів природи та інформації про них: |
| - мислительної (логічного і творчого мислення); | - мислительні логічного мислення: аналізувати, порівнювати, виділяти істотно, абстрагувати, узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові, функціональні і структурні зв'язки, класифікувати; творчого мислення: аналізувати проблемну ситуацію, бачити проблему, формувати її у формі запитання чи завдання, будувати передбачення про шляхи розв'язання проблеми та її результат, доводити передбачення, робити висновки, аналізувати результати розв'язання проблеми; |
| - перцептивної (сприймання) | - перцептивні цілеспрямовано сприймати об'єкти різними органами чуттів, сприймати істотні ознаки і властивості об'єктів, різнобічно сприймати об'єкти, осмислено сприймати об'єкти; |
| -мнемічної (пам'ять) | -мнемічні цілеспрямовано заучувати і відтворювати зміст: близько до тексту, за смислом, за аналогією, за допомогою опорних слів і плану; пригадувати за допомогою асоціацій і з опорою на впізнання; |
| - імажинативної (уява) | - імажинативні створювати образи реальних об'єктів за прийнятою злаковою системою: словесною (за текстом), графічною (за географічною картою, схемою); створювати суб'єктивно нові, оригінальні образи, ідеї за допомогою аналогій, акцентування, перебільшення, применшення, типізації; |
| - мовленнєвої | - загальномовленнєві правильно будувати речення, міркувати взаємозв'язаними судженями у процесі розповіді, розповідати чітко, послідовно, відтворювати інформацію на основі логічної обробки матеріалу: виділяти головну думку, встановлювати зв'язок між реченнями, між відомим і невідомим, слухати розповідь учителя й інших учнів, ставити запитання. |
| б) про способи виконання етапів управлінської діяльності: | б) виконувати всі етапи управлінської діяльності щодо діяльності інших учнів (взаємо управління) і своєї власної (самоуправління) |
| - цілепокладання | - визначити і формулювати цілі завдання діяльності; |
| - планування | - складати план діяльності; - користуватися планом; |
| - організацію | - організовувати робоче місце; - підготувати прилади і матеріали для проведення дослідів, практичних робіт, спостережень; |
| - контроль (поточний і підсумковий) | - контролювати діяльність в цілому й окремі дії |
| - аналіз ходу і результатів діяльності(проміжний і кінцевий) | - аналізувати хід та результати діяльності; |
| - оцінювання | - оцінювати послідовність і результати діяльності; |
| в) про способи діяльності із засобами наочності і навчальним посібниками | в) використовувати засоби наочності і навчальні посібники як джерело нової інформації, як основу для згадування, для актуалізації опорних знань; |
| г) про способи спілкування в сумісній діяльності – навчання з учителем і учнями | г) спілкуватися в сумісній діяльності з учителем й іншими учнями. |
ласне педагогічні цілі навчання природознавства
Всебічний розвиток особистості кожного учня, що визначаються науково обґрунтованими можливостями дітей молодшого шкільного віку, є стратегічною власне педагогічною ціллю учителя. Вона досягається в цілісному навчально-виховному процесі початкової школи, єдністю і взаємозв’язком усіх навчальних предметів та позаурочної і позакласної роботи.
Природознавство, як і кожний навчальний предмет, займає своє місце в цій системі і визначається ієрархічне підпорядкованими власне педагогічними цілями, втіленими в його зміст.
Щоб досягти суспільно зумовлену власне педагогічну ціль, процес навчання повинен забезпечувати здійснення трьох взаємозв’язаних функцій: освіти, розвитку і виховання особистості кожної дитини в класі. Зауважимо, що межа між освітою, розвитком і вихованням (у вузькому розумінні цих питань дуже відносна, а деякі аспекти тісно переплетені між собою.
Тому в реальному навчанні освіта, розвиток і виховання – це триєдиний процес із провідною у ньому освітньою функцією. В кожний момент навчання, незалежно усвідомлює це учитель чи ні, здійснюється освіта, виховання і розвиток.
Процес навчання організовується з метою цілеспрямованого всебічного розвитку особистості, і для досягнення її визначаються конкретні освітні, розвивальні та виховні цілі. Вони повинні бути тим передбачуваним результатом, який стосується змін в особистості кожної і досягненню якого підпорядковується увесь процес. Цей результат повинен описуватись відповідними кількісними і якісними характеристиками, за якими діагностується рівень його досягнення.
Освітні власне педагогічні цілі передбачають:
а) формування конкретних елементів власне природничих знань: уявлень і понять про предмети і явища природи, взаємозв’язки і залежності між ними (наприклад, сформувати поняття: "дикорослі рослини", "культурні рослини", "органи рослин", уявлення про різноманітність рослин за формою, товщиною, висотою, величиною органів і т. ін.);
б) формування власне предметних умінь на основі засвоєних природничих знань (наприклад, уміння розрізняти дикорослі та культурні рослини, органи рослин і т. ін.); формування уявлень чи понять та умінь про спеціальні методи дослідження природи (наприклад, формувати уявлення про дослід, уміння виконувати дослід...).
Розвивальні власне педагогічні цілі передбачають:
а) розвиток всіх психічних процесів дитини, що відбуваються шляхом оволодіння відповідними видами діяльності. Оскільки кожний вид розумової діяльності (перцептивної, мислительної, мнемічної, імажитивної, мовленевої) складається з відповідних дій, то насамперед необхідно, щоб молодші школярі цілеспрямовано оволодіти такими діями (наприклад, формувати уміння порівнювати, доводити судження і т. ін.). Додамо, що всі психічні процеси реалізуються на кожному уроці, адже вони складають процес засвоєння. Однак це відбувається на різних рівнях в учнів класу. А те, що визначається цілями, формується в усіх дітей цілеспрямоване і вимагає відтворення і застосування на визначеному рівні;
б) формування уявлення чи поняття про способи раціональної навчальної діяльності і уміння виконувати їх (наприклад, формувати уявлення про спосіб цілеспрямованого опису об’єкта природи (листяного лісу) за малюнком чи картиною, уміння опису об’єкт (листяний ліс) за малюнком, уміння будувати план розповіді і т. ін.).
Виховні власне педагогічні цілі передбачають (відповідно до стратегічної програми учителя) формування певних компонентів тих чи інших якостей особистості (наприклад, формувати поняття про охорону ранньоквітучих рослин, прагнення охороняти їх, уміння бачити прекрасне у природі).
Природознавство – предмет, який належить до основ наук, тому власне педагогічні цілі втілюються в його змісті, який викладається в діючих програмах і підручниках. Щоб визначати конкретні елементи природознавчих знань і відповідні власне предметні уміння (світні цілі), необхідно здійснити поняттєвий аналіз змісту і скласти його логічну схему.
Процесуальні, тобто раціональної навально-пізнавальної діяльності і розумові уміння (розвивальні цілі), визначаються змістом навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів. Ця діяльність зумовлена, по-перше, власне предметним змістом (об’єктивний фактор); по-друге, можливостями дітей (суб’єктивний фактор) виконувати її з різною мірою самостійності ("зона актуального розвитку" і "зона найближчого розвитку").
У конкретній ситуації процесу навчання І-го рівня для первинного цілеспрямованого формування певного уміння доцільно брати ту дію чи діяльність яка домінує і часто повторюється. Також важливо сформоване уміння за всіма характеристиками, співставляти з тим його рівнем, якого необхідно досягти на кінець процесу навчання природознавства в другому, третьому класах і в початковій школі в цілому (стратегічна ціль).
Виховна ціль визначається і реалізується як самим природознавчим змістом, так і змістом навчально-пізнавальної діяльності учнів, методами її організації, засобами виконання, формою сумісної діяльності, емоційним кліматом, характером спілкування, формою цілісного процесу навчання.
3. Бесіда.
— Хто їсть без ложки? (Тварина.)
— На які групи поділяються тварини?
— Яких тварин ми називаємо свійськими, а яких — дикими?
Сьогодні надворі холодно. Все вкрите снігом. Взимку всі намагаються сховатися від морозу, від холодного крижаного вітру, і кожен по-своєму пристосовується до зимівлі.
III. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу
1. Слово вчителя.
Поговоримо про зимуючих птахів, ознайомимось з умовами життя тварин взимку.
З'ясуємо, чим можна допомогти тваринам взимку.
Як почувають себе зимуючі птахи? Чому пташки взимку не співають, ми не чуємо їхнього веселого щебету?
Сіренький, моторний на соняшник сів,
Надзьобався добре й далі полетів.
(Горобчик.)
— В сильні морози птахам треба більше корму, щоб не замерзнути. Але вони його не знаходять. У пошуках їжі птахи прилітають ближче до людської оселі. На подвір'ї можна побачити горобчиків, які стрибають по снігу. Вони настовбурчились, розпушились, стали схожі на м'ячики, стрибають, крихти підбирають.
Тут же ворони гуляють перевальцем, між ними метушаться галки — так, дивись, щось їстівне й знайдуть.
У селі взимку біля оселі не тільки цих пташок можна побачити. Сюди і синиці, і сороки прилітають. Голодно взимку їм у лісі.
Зима для тварин — важкий час: холодно, обмаль їжі. Бродять лісом олені, лосі, об'їдають тоненькі гілочки дерев і кущів. А кабани навпаки, довго на одному місці тримаються. Залягають звірі, дрімають, а просинаються під кучугурами. Там мороз м'якший, і вітру нема. Зима багато клопоту завдає не тільки пташкам, рибам, а й усім звірам. В холодну погоду вони ховаються в теплі нори. Але голод змушує їх виходити із домівок в пошуках їжі. На снігу в лісі ми можемо побачити багато слідів.
Билет №27
Дата добавления: 2016-05-25; просмотров: 894;