Скласти розповідь на тему «зустрічаємо весну» 2 клас

1. 1клас Матеріал поданий у вигляді мандрівок у природу ¢Зображені умовні позначки • слухаємо вчителя; • працюємо разом у парі; •працюємо разом у групі; • відгадуємо загадки та запам'ятовуємо прислів'я ¢Введені казкові герої Їжачок Хитрячок, Сойка Синьокрила, Карасик Золотенко, Сонечко Семикрапочка ¢Пропонуються завдання для друга природи ¢Розроблені пам'ятки для друга природи ¢Уроки - екскурсії¢Вміщені рубрики : - попрацюй у парі; - поміркуй і дай відповідь; - твої відкриття; - виконай дослід. ¢Перевага надається : - практичним роботам; - дослідам; -спостереженням у природі; - розв'язанню практичних завдань

2. У процесі навчання природознавства контроль може бути: поточним, тематичним, підсумковим.

^ Поточний контрольздійснюється на різних етапах оволодіння учнями змістом поурочної теми. Основна функція його – навчально-коригуюча. Так, на етапі засвоєння нових елементів знань і первинних умінь необхідний поелементний, поопераційний контроль. Він дозволяє своєчасно виявити допущені помилки, усунути їх причини, оскільки контроль тільки за кінцевим результатом не забезпечує своєчасного коригування пізнавальної діяльності учнів і методики роботи вчителя. Важливим на цьому етапі є визначення рівня первинного розуміння школярами змісту кожної логічно завершеної частини поурочної теми. Адже від нього залежить якість їх засвоєння, усвідомлення школярами зв’язків між ними та опорними знаннями й уміннями, цілеспрямоване застосування знань і вмінь. Така перевірка вимагає дидактичної доцільності, а також швидкості, точності і лаконічності відповідей школярів, їх зосередженості під час виконання завдань. Вона, як правило, супроводжується вербальним оцінюванням учителя у поєднанні із взаємо- і самооцінюванням учнів. У балах оцінка може виставлятися за винятково правильні, повні відповіді з метою заохочення і стимулювання успішної діяльності.

На самостійному макроетапі процесу навчання перевірка спрямовується на визначення якості і рівнів досягнення поурочних цілей. Оцінювання може здійснюватися в балах, з обов’язковою детальною мотивацією, на основі порівняння змісту конкретних цілей і результатів оволодіння учнями знаннями та уміннями.

^ Тематичний контроль передбачає перевірку й оцінювання навчальних досягнень учнів з певного розділу природознавства. Його мета – виявити й оцінити якість засвоєння природничих понять вищого рівня узагальнення (вони формуються на основі засвоєних елементів знань поурочних тем), істотних зв’язків і відношень між ними, уміння оперувати ними в певних видах практичної і навчально-пізнавальної діяльності з різною мірою самостійності. Тематична перевірка може здійснюватися на окремому уроці, або на самостійному етапі узагальнюючого уроку. Її результати з урахуванням поточної успішності, виконання позаурочних завдань, ведення зошитів з природознавства визначають тематичну оцінку кожного учня.

^Підсумковий контроль дозволяє перевірити й оцінити навчальні досягнення учнів в оволодінні змістом природознавства на кінець навчального року або вивчення курсу. У процесі підсумкового контролю перевіряється система природознавчих понять найвищого рівня узагальнення, які відображають найістотніші ознаки, властивості предметів і явищ природи, закономірні зв’язки і залежності між ними. Важливо, щоб такі знання перевірялися шляхом виконання системи завдань, які вимагають різного рівня їх застосування (реконструктивного і творчого) і в тих видах предметної, навчально-пізнавальної й оцінної діяльності, оволодіння якими (формування умінь) передбачено кінцевими педагогічними цілями на певному етапі навчання природознавства в початковій школі.

Підсумкова оцінка виставляється в балах з урахуванням поточних і тематичних навчальних досягнень учнів з природознавства.

Перевірка– це організація навчально-пізнавальної діяльності учнів та її керування вчителем. Зміст цієї діяльності полягає у відтворенні учнями засвоєних знань про об’єкти і явища природи та способи діяльності, застосування знань і сформованих умінь у подібних (за зразком) і нових ситуаціях. Зауважимо, що у конкретних умовах перевіряється те, що засвоювалось, і той рівень знань і умінь, який було досягнуто у процесі цілеспрямованого навчання.

Навчально-пізнавальна діяльність учнів під час перевірки може бути репродуктивна, реконструктивна, творча і здійснюється фронтально, групами, парами та індивідуально, у письмовій або усній формі. Обов’язковими компонентами процесу перевірки є взаємо- і самоперевірка.

Перевірка у процесі навчання природознавства організовується різними методами.

Індивідуальна розповідь дозволяє учню не тільки відтворити засвоєні знання, а й показати уміння послідовно, логічно й аргументовано викласти власну думку. Вона є доцільною для перевірки логічно завершеної частини змісту, яка вимагає цілісного викладу інформації про об’єкти і явища природи, їх взаємозв’язки і залежності, доведення певних положень за допомогою відомих або власних прикладів.

Щоб діти правильно будували свою розповідь, необхідно ставити зрозумілі, конкретні завдання. Для послідовного викладу використовується план відповіді, який складався на попередньому уроці. Його можна записати на картці, в таблиці, усно може пригадати учитель або й самі учні. (Наприклад: “Пригадайте, в якій послідовності вивчали про … на попередньому уроці”, “…Відповідаючи на запитання, про що розповідатимете спочатку, потім, як закінчите свою розповідь…”, “…Відповідайте за планом, який записаний на …”). Опорою для відповіді також служать схема, таблиця, малюнок (особливо для розповіді-опису об’єктів), які застосовувались у процесі засвоєння змісту логічно завершеної частини поурочної теми. Розповідь учня не слід переривати уточнюючими чи спонукальними запитаннями. Йому самому пропонується повідомити про закінчення своєї розповіді. Тільки після цього учитель або інші учні ставлять додаткові запитання для уточнення, доповнення, пояснення і т. ін.

^ Бесіда при перевірці буває фронтальна або індивідуальна. Вона використовується для перевірки логічно завершеної частини змісту, що містить фактичний або такий матеріал, який ділиться на малопов’язані частини, не має складних зв’язків, зміст її не викликав труднощів під час засвоєння.

Дослід служить способом виявлення знань про: а) ознаки та властивості об’єктів і явищ природи, умови їх існування; б) прилади і матеріали, які використовуються для проведення досліду та їх призначення; в) спосіб виконання діяльності: склад і послідовність виконання дій у досліді. А також умінь: а) виконувати досліди для виявлення конкретних ознак, властивостей, умов; б) користуватися приладами, які необхідні для проведення досліду. Наприклад, під час перевірки теми “Вода. Кругообіг води у природі” (3 клас) дітям пропонуються завдання: 1. Назвіть, які властивості має вода. 2. Розкажіть, за допомогою якого досліду можна довести, що вода розтікається по поверхні (прозора, розчиняє розчинні речовини). 3. Виберіть ті прилади, які необхідні для проведення досліду… Розкажіть, для чого вони призначені. 4. За допомогою досліду доведіть, що вода прозора. Свої дії прокоментуйте.

Досліди під час перевірки можуть бути не тільки репродуктивні, виконуватись за інструкцією, але і творчі (дослідницькі), що виконуються за аналогією. Так, учням дається завдання: “Виявіть, яка з двох речовин розчинна, а яка нерозчинна”. (Речовини дітям незнайомі. На попередньому уроці у процесі засвоєння елементарних понять “розчинні” і “нерозчинні” речовини у дослідах використовувались інші речовини). Завдання такого типу пропонуються учням з високим рівнем розвитку, а репродуктивні – з середнім і низьким.

^ Практичні роботи вимагають практичної діяльності дітей з матеріальними об’єктами природи (натуральні предмети, гербарні, колекційні зразки) або їх матеріалізованими формами (малюнки, моделі, муляжі, схеми).

Практичні завдання можуть бути різні за змістом і способами виконання. На уроках природознавства вони організовуються за допомогою завдань: а) на застосування природознавчих знань, яке здійснюється у практично-дієвій формі. Наприклад, визначити температуру повітря, води за допомогою термометра; визначити за допомогою компаса, в якому напрямку від школи знаходиться…; користуючись масштабом, виміряти довжину віддалі від… до…; визначити частоту пульсу у себе, товариша; визначити лівий і правий берег річки і т. ін.; б) на виконання розумових дій в матеріальній або матеріалізованій формі, тобто, використовуючи природні об’єкти або їх зображення, схеми, моделі: проаналізувати; порівняти; класифікувати; виділити спільні або відмінні ознаки; підвести під поняття – розпізнати об’єкт серед інших за істотними ознаками. Наприклад, серед гербарних зразків виберіть зернові рослини, назвіть їхні істотні ознаки; з колекції корисних копалин виберіть торф і кам’яне вугілля, порівняйте їх; розгляньте рослину, покажіть і назвіть її органи і т. ін.

Письмова перевірка проводиться за допомогою письмових завдань, які повинні бути невеликі за обсягом. За змістом письмові завдання спрямовуються на перевірку рівня засвоєння фактичного матеріалу, сутності елементів природознавчих знань, певних взаємозв’язків і залежностей у природі. Вони вимагають їх відтворення, пояснення, доведення, обґрунтування (“Назвіть рослини степової зони України.” “Назвіть звірів, що живуть у лісі.” “Яка форма земної поверхні називається горою?” “Чому ведмідь узимку не залишає слідів на снігу?..” “Доведіть, що лисиця – хижа тварина…”).

Письмові завдання на перевірку передбачають конструйований або вибірковий тип відповіді. Одні з них вимагають самостійно конструювати відповідь, а інші – вибрати правильну відповідь із запропонованих варіантів. Для полегшення виконання конструйованих письмових завдань, учитель може надавати учням певну допомогу: “Продовжіть речення…Вставте пропущені слова… Вставте пропущені слова і допишіть речення…”. (“Доведіть, що лисиця – хижа тварина. Продовжіть речення: Лисиця – хижа тварина тому, що …”)

Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів

Функції, форми та види контролю навчальних досягнень учнів

Контроль знань, умінь і навичок учнів є багатофункціональною складовою навчального процесу, а саме виконує такі функції: контролювальну, освітню, мотиваційну, діагностичну, інформаційну, виховну, стимулювальну, розвивальну, коригувальну, прогностичну, керівну.

Контролювальна функція полягає у з'ясуванні рівня знань, умінь-навичок як окремих учнів, так і класу в цілому, для визначення перепої тив навчання. Перевірка знань дає змогу виявити прогалини внести корективи в навчальний процес для їх ліквідації.

Освітня функція вимагає такої організації контролю, щоб він спри­яв розширенню й поглибленню знань і вмінь учнів, розвитку їхнг* пізнавальних можливостей, підготовці до вивчення нового матері активізації навчальної діяльності. Правильно організований контро.Та стимулює роботу пам'яті, формування прийомів розумової діяльн учнів, впливає на глибину й міцність їхніх знань і тим самим забе чує інтелектуальний розвиток особистості.

Мотиваційна функція сприяє формуванню мотивів навчання, відомленню значущості й необхідності певних знань, умінь і навичок

Діагностична функція спрямована на визначення рівня знань, умінь і навичок з метою одержання науково обґрунтованої інформації для вдосконалення навчального процесу.

Виховна функція полягає в залученні учнів до систематичної робо­ти, виробленні в них вольових якостей, почуття відповідальності, фор­муванні наполегливості й цілеспрямованості.

Стимулювальна функція полягає в тому, що контроль навчальних досягнень учнів формує в них навички систематичної роботи, дає змо­гу бачити власні недопрацювання та успіхи, сприяє підвищенню інте­ресу до здобуття знань.

Розвивальна функція реалізується під час обґрунтування вчителем оцінки, що сприяє розвиткові в учнів умінь аналізувати, синтезувати, порівнювати, узагальнювати; в процесі контролю знань розвиваються мислення, пам'ять, увага, мовлення учнів.

Інформаційна функція забезпечується інформуванням учнів про те, як вони засвоїли програмний матеріал.

Коригувальна функція дає змогу вчителеві на підставі результатів оці­нювання досягнень учнів вносити корективи в хід навчального процесу.

Прогностична функція реалізується через зіставлення результатів навчальної діяльності учнів із наміченими дидактичними цілями.

Керівна функція полягає в тому, що результати контролю навчаль­них досягнень учнів дають змогу вчителеві вдосконалювати організа­цію навчання школярів. Крім того, навчальні досягнення учнів є одним із показників діяльності вчителя-предметника, педагогічного колекти­ву та школи в цілому.

Форми контролю значною мірою залежать від способу організації навчально-пізнавальної діяльності учнів або способу одержання інфор­мації вчителем від учнів. У дидактиці немає єдиної класифікації форм і видів контролю. Одну з них наведено на рис. Контроль навчальних досягнень учнів

Форми

За способом організації(перевірка):

· індивідуальна;

· диференційована;

· групова;

· фронтальна.

· За способом одержання інформації:

· усна;

· письмова;

· експериментальна;

· комп´ютерна.

Види контролю

· попередній;

· поточний;

· періодичний(тематичний);

· підсумковий

Види контролю засвоєння навчального матеріалу учнями зумовлюються дидактичною метою. Розрізняють попередній, поточний, пе­ріодичний (тематичний) та підсумковий контроль.

Попередній контроль проводиться на початку навчального року пе­ред вивченням нового розділу або теми й дає змогу виявити, чи готові учні до цього. Попередня перевірка знань здійснюється перед лабора­торними роботами, навчально-практичними заняттями з біології. Це спонукає учнів до систематичного вивчення й повторення навчального матеріалу.

Поточний контроль здійснюється майже на кожному уроці , а його дані застосовуються для забезпечення ритмічної навчальної роботи.

Періодичний часто збігається з Т.А.

Поточний контроль.

Вимоги:

· Визначення обсягу знань, умінь, навичок, термінів, понять для Т.О.

· Ознайомлення учнів із вимогами до Т.О.

· Складання завдань репродуктивного, продуктивного, творчого рівнів.

· Використання активних методів повторення, узагальнення, систематизації знань учнів.

Навесні дні стають значно довшим.

Сонце гріє сильніше, сніг починає танути, і на землі з'являються перші проталини. На річці можна спостерігати, як тріскається лід, окремі крижини з тріском пливуть за течією, іноді річки розливаються і покривають водою берега. Розповідь про весну допоможе дітям уявити цілісну картину приходу цієї пори року.

Небо набуває синього відтінку, стає тепліше. Пізніше всього сніг тане в тих місцях, куди не заглядає сонце: в ярах, густих хащах, у лісі. З таненням снігу пробивається крізь землю перша травичка, а за нею проліски та фіалки, які у великій кількості можна знайти в лісі, потім кульбабки показують свої жовті капелюшки. Починають цвісти липа, береза, за ними - липа, вільха, дуб, клен. Якщо в лісі в цей час надрізати кору берези, з неї поллється гіркуватий сік. До травня розквітає запашний конвалія, а з дерев - абрикос, вишня, яблуня, груша. Розповідь про весну дозволить дітям більше звертати уваги на подібні зміни.