Аналіз фінансового стану боржника
Проводиться з метою виявлення причин кризового стану і формування алгоритму з усунення проблемних місць.
Фінансовий стан – це комплексне поняття, яке характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів підприємства, і характеризує його фінансову конкурентоспроможність. Оскільки рух будь-яких товарно-матеріальних цінностей і трудових ресурсів в умовах ринкової економіки завжди супроводжується утворенням і витратою коштів, картина фінансового стану підприємства відображає всі сторони його діяльності, є найважливішою характеристикою його ділової активності й надійності, визначає рівень конкурентоспроможності підприємства. Таким чином, саме фінансовий аналіз необхідно використовувати при розробці методики антикризового управління.
Аналіз фінансового стану підприємства містить у собі такі найважливіші розділи:
- структура активів і пасивів;
- аналіз майнового стану;
- експрес-аналіз фінансового стану;
- ліквідність;
- фінансова стійкість;
- аналіз ділової активності, а також оборотності коштів підприємства;
- рентабельність капіталу і продажів;
- ефект фінансового важеля;
- ефект виробничого важеля.
За зазначеними вище розділами проводиться аналіз фінансових і економічних показників, порівнюються показники та ряд аналізованих кварталів, років, відслідковується динаміка показників у часі, обчислюються темпи зростання показників і фінансових коефіцієнтів за останній період.
З огляду на різноманіття показників і розходження в рівні їх критичних оцінок варто проводити інтегральне бальне оцінювання фінансового стану.
Сутність цієї методики полягає в класифікації підприємств за рівнем ризику, виходячи з фактичного рівня показників і рейтингу кожного показника в балах. Наведемо як приклад таку систему показників і їх рейтингову оцінку (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Групування підприємств
за критеріями оцінювання фінансового стану
| Показник | Границі класів згідно з критеріями | |||||
| I клас, бал | II клас, бал | III клас, бал | IV клас, бал | V клас, бал | VI клас, бал | |
| Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,25 і вище – | 0,2 – | 0,15 – 12 | 0,1 – 8 | 0,05 – 4 | менше ніж 0,05–0 |
| Коефіцієнт швидкої ліквідності | 1,0 й вище – | 0,9 – | 0,8 – 12 | 0,7 – 9 | 0,6 – 6 | менше ніж 0,5–0 |
| Коефіцієнт миттєвої ліквідності | 2,0 й вище – 16,5 | 1,9-1,7 – 15-12 | 1,6-1,4 – 10,5-7,5 | 1,3-1,1 – 6-3 | 1,0 – 1,5 | менше ніж 1,0–0 |
| Коефіцієнт фінансової незалежності | 0,6 й вище – | 0,59-0,54 – 15-12 | 0,53-0,43 – 11,4-7,4 | 0,42-0,41 – 6,6-1,8 | 0,4 – 1 | менше ніж 0,4–0 |
| Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами | 0,5 й вище – | 0,4 – 12 | 0,3 – 9 | 0,2 – 6 | 0,1 – 3 | менше ніж 0,1–0 |
| Коефіцієнт забезпеченості запасів власним капіталом | 1,0 й вище | 0,9 – 12 | 0,8 – 9,0 | 0,7 – 6 | 0,6 – 3 | менше ніж 0,5–0 |
| Мінімальне значення границі | 85 – 64 | 63,9 – 56,9 | 41,6 – 28,3 | - |
- I клас – підприємства з гарним запасом фінансової стійкості;
- II клас – підприємства, які демонструють певний рівень ризику щодо заборгованості, але ще не розглядаються як ризиковані;
- III клас – проблемні підприємства;
- IV клас – підприємства з високим ризиком банкрутства навіть після вживання заходів щодо фінансового оздоровлення;
- V клас – підприємства найвищого ризику, практично неспроможні.
Крім аналізу фінансового стану, досліджується і весь процес функціонування підприємства. При вивченні питань, що стосуються безпосередньо організації виробництва продукції, необхідно проаналізувати стан устаткування, його походження, рівень технології, характер зносу, якість обслуговування, потенційні можливості. На цьому етапі визначається, наскільки наявне устаткування надає можливість вивести підприємство з кризи. Потім переходимо до аналізу питань, безпосередньо пов'язаних з використанням устаткування: види застосовуваної сировини, стан складського господарства, нерухомості, обліку і звітності, організації управління, роботи служби безпеки і т. д. Одним з найголовніших питань на сьогодні є кадрове. Часом необхідна повна заміна апарату. Необхідно вивчити постачальників сировини, ціни на необхідну сировину й устаткування, можливості їх безперебійного постачання, відстрочок по платежах, готовності постачальників працювати і надалі. Крім того, потрібно досліджувати питання постачання електроенергією, теплом, водою. Після цього необхідно проаналізувати становище підприємства на ринках і попит на продукцію підприємства.
Результатом такого аналізу має бути план виведення підприємства з кризи.
Період проведення дослідження – від 10 до 20 робочих днів.
Дата добавления: 2016-04-19; просмотров: 874;