АЛЬТЕРНАТИВНИЙ АНАЛІЗ

Явища у прикладних психологічних дослідженнях, зазви-чай,вивчаються у їх взаємозв'язках і співставленнях та розгля­даються залежно від їх структури і співвідношень, у яких во­ли між собою знаходяться. Для цього у статистиці викорис­товуються показники відносної долі (або показники структу­ри) та показники співвідношення. Ті й інші показники пода­ються у відсотках (%),проміле (%о),продециміле (°/ооо)-

m — кількість випадків, яким притаманна дана ознака; п — загальна кількість усіх випадків.

Альтернативний статистичний аналіз має справу з ви­падковими, раніш не прогнозованими подіями, якостями чи ознаками. Це вказує на те, що ознака, яка досліджується у кожному конкретному випадку, може бути чи не бути, тому такі ознаки називають альтернативними. Серед альтерна­тивних показників виділяють показники структури і по­казники співвідношень.

Показники структури називають екстенсивними показ­никами і поділяють на дві групи:

а) екстенсивно-розчленувальні - відображають вираже­не у відсотках співвідношення між часткою та цілим;

б) екстенсивно-вказівні - відображають виражене у відсотках співвідношення між частинами цілого.

Показники співвідношення (частоти або інстенсивності) показують частоту досліджуваних явищ, їх також дві кате­горії:

а) інтенсивні - співвідношення між кількістю випадків

відомої події та середовищем, у якому ця подія відбувається;

б) координаційні - співвідношення між кількістю ви-

падків у двох явищах,між якими є непрямий зв'язок.

У роботі з альтернативними показниками не слід забу­вати, що:

1. За вирахуваними відносними величинами стоять кон­кретні дані. Іноді 1% будь-якого показника за своїм абсо­лютним значенням дорівнює 10% того ж показника, який вирахуваний для іншого об'єкта.

2. Показники відносної долі не рекомендується підсумо­вувати та осереднювати.

3. Екстенсивно-вказівні величини показують відсоткове співвідношення між частинами одного й того ж цілого, тому тут можливий результат як менший, так і більший 100%.

4. При обчисленні статистичних показників інтенсив­ності необхідно ретельно визначати середовище, у якому відбуваються події, що досліджуються.

5. Треба бути особливо обережним при обчисленні по­казників відносної долі при малочисельних вибірках.

У психологічних наукових дослідженнях використову­ються два види статистичного дослідження: суцільне та вибіркове.

При вибірковому дослідженні спостереження ведеться дише за частиною випадків, які входять до об'єкту дослід­ження, а одержані результати узагальнюються стосовно усієї генеральної сукупності.

Вибіркові дослідження мають деякі переваги: вони де­шевші, проводяться у коротші терміни, а іноді являються єдиною можливою формою дослідження. Але від того,що ці спостереження не суцільні, у них завжди наявна певна не­точність, яка називається помилкою репрезентативності.

Наприклад, у спостереженні було виявлено певний відсо­ток якоїсь ознаки. Виникає питання: якщо провести інші такі ж спостереження, чи буде отриманий точно такий відсоток даної ознаки?Очевидно,ні. Одні спостереження да­дуть відсоток нижчий, інші - вищий. Отже, найчастіше да­ти відповідь у вигляді точно визначеного відсотка не мож­на^ правильно буде вказати інтервал,у межах якого знахо­диться відсоток, що цікавить дослідника.

Цей інтервал визначається наступним чином.

Його нижня межа дорівнює: Р - Д, а верхня: Р + А, де Р - одержаний у розрахунках відсоток;

А - розмір неточності, яка допускається у зв'язку з несу-цільним характером спостереження.

Цю величину неточності знаходять за такою формулою:

(1)

п - кількість випадків, за якими спостерігають;

Р - винайдений відсоток;

t - так званий, довірчий коефіцієнт, що з визначеною ймо­вірністю вказує на величину А. При ймовірності P(t)= 0,95(можливість помилкової

оцінки складає лише 5%), а коефіцієнт t=l,96або tVl,96.

При P(t) = 0,99 (помилка неточності = 1%), t = 2,58; при

P(t){= 0,9973(помилка неточності = 0,27%),t = 3 і т.д.

ВАРІАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ

При вивченні тих чи інших психічних явищ не можна не помітити, що показники, які спостерігаються, відрізняють­ся один від одного за кількісними виразами своїх ознак. Ця різниця називається варіацією.

Причини, що викликають варіацію - розходження у ве­личині ознаки, чисельні і різноманітні. В узагальненому ви­гляді вони можуть бути зведені у дві групи.

1. Визначальні причини, або причини порядку зако­номірностей.

2. Невизначальні причини, або ті, що пов'язані з випадко­вими впливами на функціонування явищ, які досліджуються. Перед математичною статистикою стоїть задача — вимі­ряти дію й охарактеризувати обидва види причин, що впли­вають на величину зафіксованих ознак. Для здійснення цієї мети використовуються такі показники:

а) показники, які вимірюють вплив визначальних при-_ чин. Це середні величини: ха - середнє арифметичне; хме - медіана; хг - середнє геометричне; хмо - статистична мода. Медіану і моду часто позначають: Me; Mod.

б) показники, які вимірюють вплив невизначальних при­чин. Це показники дисперсії б2, що дають узагальнену характеристику розсіювання індивідуальних випадків навколо середнього рівня, або 8 — середнє квадратичне відхилення; R — амплітуда чи розмах окремих показ­ників; V — коефіцієнт варіації.

Середньою арифметичною величиною називається част­ка від ділення суми всіх перемінних на обсяг вибірки по­казників.

(13)

Нам уже відомо, що у більшості випадків дослідження про­водяться вибірково. При цьому спостерігають тільки відносно малу частину всіх можливих випадків, а отримані результати і відповідні статистичні показники узагальнюються по відно­шенню до всієї генеральної сукупності. В такому узагальненні допускається деяка помилка, яка має назву помилка вибірки. Величина цієї помилки, як і в альтернативному аналізі, може бути обчислена, але за допомогою дещо інших формул.

Для визначення помилки вибірки по відношенню до се­редньої арифметичної величини застосовується формула:

(14)

А — величина помилки вибірки з зазначеним рівнем імовір­ності P(t);

t — коефіцієнт, що вказує на ймовірність того, що отримана величина помилки буде не більше дійсної помилки, до­пущеної внаслідок несуцільного спостереження;

8 — середнє квадратичне відхилення від угрупованого, ти­пового показника ( ха);

п — кількість випадків у вибірці, або кількісний об'єм спосте­реження.








Дата добавления: 2016-04-02; просмотров: 1479;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.009 сек.