АЛЬТЕРНАТИВНИЙ АНАЛІЗ
Явища у прикладних психологічних дослідженнях, зазви-чай,вивчаються у їх взаємозв'язках і співставленнях та розглядаються залежно від їх структури і співвідношень, у яких воли між собою знаходяться. Для цього у статистиці використовуються показники відносної долі (або показники структури) та показники співвідношення. Ті й інші показники подаються у відсотках (%),проміле (%о),продециміле (°/ооо)-
m — кількість випадків, яким притаманна дана ознака; п — загальна кількість усіх випадків.
Альтернативний статистичний аналіз має справу з випадковими, раніш не прогнозованими подіями, якостями чи ознаками. Це вказує на те, що ознака, яка досліджується у кожному конкретному випадку, може бути чи не бути, тому такі ознаки називають альтернативними. Серед альтернативних показників виділяють показники структури і показники співвідношень.
Показники структури називають екстенсивними показниками і поділяють на дві групи:
а) екстенсивно-розчленувальні - відображають виражене у відсотках 
співвідношення між часткою та цілим;
б) екстенсивно-вказівні - відображають виражене у відсотках співвідношення між частинами цілого.
Показники співвідношення (частоти або інстенсивності) показують частоту досліджуваних явищ, їх також дві категорії:
а) інтенсивні 
- співвідношення між кількістю випадків
відомої події та середовищем, у якому ця подія відбувається;
б) координаційні - співвідношення між кількістю ви-
падків у двох явищах,між якими є непрямий зв'язок.
У роботі з альтернативними показниками не слід забувати, що:
1. За вирахуваними відносними величинами стоять конкретні дані. Іноді 1% будь-якого показника за своїм абсолютним значенням дорівнює 10% того ж показника, який вирахуваний для іншого об'єкта.
2. Показники відносної долі не рекомендується підсумовувати та осереднювати.
3. Екстенсивно-вказівні величини показують відсоткове співвідношення між частинами одного й того ж цілого, тому тут можливий результат як менший, так і більший 100%.
4. При обчисленні статистичних показників інтенсивності необхідно ретельно визначати середовище, у якому відбуваються події, що досліджуються.
5. Треба бути особливо обережним при обчисленні показників відносної долі при малочисельних вибірках.
У психологічних наукових дослідженнях використовуються два види статистичного дослідження: суцільне та вибіркове.
При вибірковому дослідженні спостереження ведеться дише за частиною випадків, які входять до об'єкту дослідження, а одержані результати узагальнюються стосовно усієї генеральної сукупності.
Вибіркові дослідження мають деякі переваги: вони дешевші, проводяться у коротші терміни, а іноді являються єдиною можливою формою дослідження. Але від того,що ці спостереження не суцільні, у них завжди наявна певна неточність, яка називається помилкою репрезентативності.
Наприклад, у спостереженні було виявлено певний відсоток якоїсь ознаки. Виникає питання: якщо провести інші такі ж спостереження, чи буде отриманий точно такий відсоток даної ознаки?Очевидно,ні. Одні спостереження дадуть відсоток нижчий, інші - вищий. Отже, найчастіше дати відповідь у вигляді точно визначеного відсотка не можна^ правильно буде вказати інтервал,у межах якого знаходиться відсоток, що цікавить дослідника.
Цей інтервал визначається наступним чином.
Його нижня межа дорівнює: Р - Д, а верхня: Р + А, де Р - одержаний у розрахунках відсоток;
А - розмір неточності, яка допускається у зв'язку з несу-цільним характером спостереження.
Цю величину неточності знаходять за такою формулою:
(1)
п - кількість випадків, за якими спостерігають;
Р - винайдений відсоток;
t - так званий, довірчий коефіцієнт, що з визначеною ймовірністю вказує на величину А. При ймовірності P(t)= 0,95(можливість помилкової
оцінки складає лише 5%), а коефіцієнт t=l,96або tVl,96.
При P(t) = 0,99 (помилка неточності = 1%), t = 2,58; при
P(t){= 0,9973(помилка неточності = 0,27%),t = 3 і т.д.
ВАРІАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ
При вивченні тих чи інших психічних явищ не можна не помітити, що показники, які спостерігаються, відрізняються один від одного за кількісними виразами своїх ознак. Ця різниця називається варіацією.
Причини, що викликають варіацію - розходження у величині ознаки, чисельні і різноманітні. В узагальненому вигляді вони можуть бути зведені у дві групи.
1. Визначальні причини, або причини порядку закономірностей.
2. Невизначальні причини, або ті, що пов'язані з випадковими впливами на функціонування явищ, які досліджуються. Перед математичною статистикою стоїть задача — виміряти дію й охарактеризувати обидва види причин, що впливають на величину зафіксованих ознак. Для здійснення цієї мети використовуються такі показники:
а) показники, які вимірюють вплив визначальних при-_ чин. Це середні величини: ха - середнє арифметичне; хме - медіана; хг - середнє геометричне; хмо - статистична мода. Медіану і моду часто позначають: Me; Mod.
б) показники, які вимірюють вплив невизначальних причин. Це показники дисперсії б2, що дають узагальнену характеристику розсіювання індивідуальних випадків навколо середнього рівня, або 8 — середнє квадратичне відхилення; R — амплітуда чи розмах окремих показників; V — коефіцієнт варіації.
Середньою арифметичною величиною називається частка від ділення суми всіх перемінних на обсяг вибірки показників.
(13)
Нам уже відомо, що у більшості випадків дослідження проводяться вибірково. При цьому спостерігають тільки відносно малу частину всіх можливих випадків, а отримані результати і відповідні статистичні показники узагальнюються по відношенню до всієї генеральної сукупності. В такому узагальненні допускається деяка помилка, яка має назву помилка вибірки. Величина цієї помилки, як і в альтернативному аналізі, може бути обчислена, але за допомогою дещо інших формул.
Для визначення помилки вибірки по відношенню до середньої арифметичної величини застосовується формула:
(14)
А — величина помилки вибірки з зазначеним рівнем імовірності P(t);
t — коефіцієнт, що вказує на ймовірність того, що отримана величина помилки буде не більше дійсної помилки, допущеної внаслідок несуцільного спостереження;
8 — середнє квадратичне відхилення від угрупованого, типового показника ( ха);
п — кількість випадків у вибірці, або кількісний об'єм спостереження.
Дата добавления: 2016-04-02; просмотров: 1479;